Пекін запустив план зі скуповування активів російських енергетичних та сировинних компаній, зокрема «Газпрому» та виробника алюмінію «Русала». Як повідомляється, у реалізації цього плану задіяні найбільші державні компанії Китаю, такі як China National Petroleum Corp., China Petrochemical Corp., Aluminum Corp. of China та China Minmetals Corp.

Про це пише видання haqqin.az [2].

Ті, хто в курсі, як працюють державні китайські компанії, що входять до «золотого списку» Центрального комітету Комуністичної партії Китаю, чудово знають, що подібні кроки вони можуть робити лише в тому випадку, якщо рішення про це прийнято в «свята святих» - на Політбюро ЦК КПК.

Невиразні чутки про прийняття цього рішення ходили ще наприкінці минулого тижня, але офіційних коментарів китайської сторони на цю тему, як завжди, не було, а особливої ​​довіри до інсайдів за нинішніх часів не існує. Бо ніколи не брешуть у таких масштабах, як на війні.

Китай може купити частину "Газпрому", "Русалу" та інших російських компаній

З 24 лютого офіційна риторика китайської влади являла собою словесну гімнастику вищого класу. З одного боку, Пекін намагався не відштовхнути від себе недовірливий і підозрілий Кремль. З іншого – намагався не змінити принципів територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи інших держав і невикористання силового сценарію, що постійно проголошується ним. "Політична гімнастика" цілком вдалася. На Заході заговорили про «проросійський нейтралітет» Пекіна, а представник російського МЗС Марія Захарова промовисто заявила, що Китай на боці Росії. «Подивіться на реакцію світових гігантів. Тих, що не видають себе за гігантів, а справжні гіганти. Зокрема Китай. Ви бачите цю реакцію», - трохи невиразно, але з пафосом заявила вона.

Тим часом китайська влада діяла чітко в тих рамках позитивних та негативних наслідків, які виникли для КНР після початку воєнних дій в Україні. Якщо коротко, то вони виглядають так:

Позитивні

- зросте російський продаж у КНР нафти, газу та інших сировинних товарів, що дозволить Китаю диктувати ціни;

- збільшаться закупівлі Росією китайських товарів та обладнання;

- відключення Росії від SWIFT прискорить використання китайської транскордонної міжбанківської платіжної системи (CIPS);

- Росія зменшить можливості протистояти розширенню китайського впливу на Центральну Азію, Сибір, Арктику, Індію або інші майбутні потенційні райони конфлікту інтересів.

Негативні

- зниження постачання сільгосп- та продовольчих товарів з України позначиться на програмі продовольчої безпеки Китаю;

- знизиться закупівлі залізняку з України, що порушує плани Китаю щодо диверсифікації поставок у світлі його конфлікту з Австралією.

І поки що китайські політики кажуть, що вони «за все добре проти всього поганого», буквально за тиждень відбувається таке. По-перше, два найбільші китайські банки вже обмежили угоди на купівлю російської сировини. Зокрема, Bank of China та ICBC перестали видавати акредитиви покриття угод із сировинними експортерами з РФ. Поки китайські політики кажуть, що вони «за все добре проти всього поганого», два найбільші китайські банки призупинили проекти, пов'язані з Росією та Білоруссю Азіатський банк інфраструктурних інвестицій (АБІІ), створений за ініціативою голови КНР Сі Цзіньпіна у 2016 році для фінансування стратегії «Пояс і шлях», призупинив проекти, пов'язані з Росією та Білорусією. При цьому Москва входить до засновників АБІІ і має місце в раді директорів. Шанхайський новий банк розвитку, створений приблизно в той же час і з тих же причин, що й АБІІ, також заявив, що "припинив нові угоди в Росії". Китайські виробники всього і вся – від автомобілів до смартфонів – почали вести переговори з російськими торговими мережами про масові постачання своєї продукції, причому за цінами на 15-20% вищі за ті, що були ще місяць тому. А щоб російські партнери були поговірливішими - Xiaomi, Oppo і Huawei вдвічі скоротили поставки смартфонів до Росії, посилаючись на проблеми з логістикою та курсом рубля.

Як про те, що державні корпорації приступили до скупки російських енергетичних та сировинних активів – природно, теж за вигідними для себе цінами, вже говорилося вище.

І, нарешті, буквально днями міністр закордонних справ КНР Ван І заявив під час церемонії на честь 30-річчя від дня встановлення дипломатичних відносин між Китаєм і країнами Центральної Азії, що відкривається «нова ера у співпраці між державами регіону». Тобто, говорячи без еківоків, Китаю в Центральній Азії стане ще більше, хоч і так далі вже нікуди. Формування з регіону «малого Китаю» стрімко прискорюється, скорочуючи там російську присутність, у разі – економічне. По суті, у ході українсько-російського конфлікту Китай виключно вміло вирішує свої завдання та просуває свої інтереси.

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Русские в глазах китайцев: воры, трусы, бандиты, алкоголики и бесстыжие враги Китая [4]
• Чумной барак Россия. 5 стратегических ошибок Путина и их главные последствия для РФ [5]
• А он Россию по голове — тюрк! [6]
• Шамиль Басаев был прав (точка зрения) [7]