Від підриву колонії в Оленівці, де окупанти утримували українських полонених, минув понад рік. Належного міжнародного розслідування цього злочину, вироку та покарання за нього немає.

Українська Гельсінська спілка з прав людини [2], Спільнота Родин Оленівки, Регіональний центр прав людини та Медійна ініціатива за права людини вимагають поновлення розслідування на міжнародному рівні.

Організації ініціювали подачу матеріалів справи про теракт в Оленівці до представників незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні. Про перебіг розслідування, зібрані матеріали та перспективи відновлення справи на міжнародному рівні в ефірі Українського радіо журналісти говорили з Олександром Павліченком, виконавчим директором УГСПЛ.

Теракт в Оленівці, внаслідок якого загинули понад 50 українських захисників, — жахливий злочин. Це квінтесенція жорстокого поводження російських військових з військовополоненими, яке ми фіксуємо майже щоразу, коли опитуємо звільнених. Вони свідчать про застосування тортур, випадки вбивств військовополонених.

Чому організації звертаються до комісії ООН?

Зібрані наразі матеріали справи про теракт в Оленівській колонії перебувають у провадженні національних органів розслідування: в Офісі Генерального прокурора з долученням Служби безпеки України та Міністерства оборони. Увага міжнародних інституцій допоможе підняти питання про розслідування цього злочину на міжнародному рівні.

Проведення міжнародного розслідування теракту і є метою подання, яке підготували неурядові організації. Якіснішого інструменту, крім незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні, для привернення уваги до злочину не існує. Ми пропонуємо, щоб ця комісія взяла в провадження підрив в колонії і вивчила цей кейс як конкретний приклад воєнного злочину.

Які матеріали зібрано наразі? 

Готове подання – не просто опис подій та інформація з відкритих джерел, його підготували за стандартами подання до Міжнародного кримінального суду з належним оформленням усіх доказів. Воно містить підтвердження свідками, які зазначили конкретні деталі злочину Росії та можуть фігурувати у процесі, який може бути розпочатий надалі.

Міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні має встановлювати факти злочинів, а не переслідувати злочинців. Відповідно, пропущені через Комісію матеріали надалі використовують МКС, Міжнародний трибунал з питань агресії та інші організації чи окремі держави, які можуть притягувати до відповідальності за вчинення воєнних злочинів. Для того, щоб окремі факти були закріплені, в Комісії має бути доступ до матеріалів, які вона надалі верифікує та має визначити як доконаний юридичний факт. 

У випадку з розслідуванням факту підриву Оленівської колонії комісія працюватиме з тими ж свідками й жертвами, які були опитані під час підготовки подання. Надалі вона може підготувати окрему доповідь щодо цього воєнного злочину. Це може стати ще одним стимулом, щоб Міжнародний кримінальний суд взявся за дослідження фактів ретельніше. Решта роботи — юрисдикція саме МКС. 

Чи є перспективи розглянути справу на рівні МКС?

Міжнародний кримінальний суд сам визначає, які справи він бере до розгляду. Якщо Міжнародний кримінальний суд вбачатиме можливість ефективного притягнення винних до відповідальності, він може розпочати розслідування. На сьогодні відома тільки одна справа, яка вже передана до МКС і точно перебуває на розгляді: це справа стосовно депортації українських дітей. 

Прокурор Карім Хан ще минулого року заявляв, що МКС розгляне певну кількість справ України. Тоді фігурувала цифра шість, як максимальна, сьогодні вона може бути більшою. Підрив в Оленівці і вбивство військовополонених може стати однією з таких справ. Це залежить від наявності доказів, які збиратимуть відповідно до стандартів МКС: доступ до потерпілих з усіма гарантіями безпеки, доступ до місця вчинення злочину, інші процесуальні дії, які мають вчинити прокурори-розслідувачі тут в Україні. Після цього Суд визначить: беруть чи не беруть вони цю справу до розгляду, чи можна довести її до вироку і засудити злочинців. Для нас злочин може бути очевидним, в той час, як на рівні МКС над доведенням треба попрацювати.

«Ми прагнемо продовжити тиснути на Росію, щоб отримати доступ до постраждалих, які лишаються в місцях несвободи в Росії та на окупованих територіях. Фахівці мають отримати можливість дослідити місце злочину після спроби російських військових інсценувати обстріл. Свідчення очевидців дозволяють відновити ситуацію похвилинно та зробити висновки, що це був саме теракт, який вчинила Росія. Ця інформація також прикріплена до кримінальних проваджень на національному рівні», — наголошує Олександр Павліченко

Незалежно від того, чи візьме цю справу до розгляду Міжнародний кримінальний суд не, її мають розслідувати відповідні органи національного рівня. Для ефективного її розслідування і покарання причетних до здійснення злочину виконавців цього потрібно досягти перелому у війні, коли Росія буде змушена буде понести відповідальність за усі свої злочини.

«Аргумент» [3]