Корсун: "Професійності" - недостатньо. Потрібна також "порядність"

Важная новость

Колишня заступниця керівника Офісу Президента України пані Ірина Мудра має дві вищі освіти. До того ж, закінчила супер-елітний курс МВА (вартість – від 20 тис. дол). Також навчалася у Лондоні. Говорить англійською та німецькою. Працювала керівником юридичних дапартаментів кількох банків, у тому числі іноземних.

Тобто людина освічена, розумна, має великий професійний досвід. Доросла, 51 рік – а не те шо 35 річні Smm-ники. Гарно виглядає. Прізвище яке шикарне.

Але попри все це – корупціонерка (на думку НАБУ).

Разом з подільниками систематизує, контролює та трошки очолює корупцію в Україні. І робить це за вказівками невідомого "Його".

Хто такий "Він" – неясно. Таємничий "Той, Хто Тупотить Ніжками". Знов ця клята невизначеність.

І це є колосальною проблемою, про яку рідко говорять: порядність людей, які йдуть до влади.

Був у мене знайомий, фахівець з кібербезпеки елітного рівня. Але слизький з моральної точки зору. І пішов він працювати заступником Голови Держспецзв’язку з питань цифрової трансформації.

Ну і отримав підозру у корупції від НАБУ. Зараз чекає рішення ВАКС.

Тобто бути професіоналом – це добре, але критично важливо який знак у твоїй душі: "плюс" чи "мінус". Тому що супер-профі зі знаком "мінус" у владі – це набагато гірше, ніж "якийсь дурачок"(с).

Недарма відбір, наприклад, до суддівського корпусу, відбувається за двома критеріями: "професіоналізм" та "доброчесність". І комісія з доброчесності займається переважно вивченням майного стану кандидатів та отриманням пояснень походження коштів, статків, маєтків, нерухомості. Часто-густо висновки комісій доброчесності інгоруються, членів комісії підкупають, хитросракі кандидати формально обходять обмеження та і загалом все це працює не так, як хотілося б.

Але така система в принципі існує – і це правильно: професіоналізм+доброчесніть.

Я про це говорю ще з 2019: такий підхід слід застосовувати для усіх, хто йде на держслужбу. Щонайменше – на посади категорії А та Б.

Останні 7 років в Україні обурюються переважно непрофесійністю та некваліфікованістю людей, яких брудною хвилею тупого популізму винесло на верхівку влади.

Але ось вам приклад того, абсолютно аморальні професіонали роблять не менш жаливі речі - але свідомо. Зрозуміло, що не є принциповим: свідомо чи несвідомо ти накосячив – шкода все одно нанесена.

Але принциповою має стати оцінка етичності людей, які претендують на керівні посади в державі.

Щиголь у 2015 затримувався під час отримання хабаря – але у 2020 Федоров призначив його на посаду Голови Держспецзв’язку. Наразі у Щиголя дві підозри у корупції від НАБУ.

Герман Галущенко має дві вищі освіти та майже 30 років юридичної практики – але також має підозри від НАБУ.

Заступник керівника Офісу Президента Олег Татаров під час Революції Гідності активно працював проти її учасників як заступник начальник головного слідчого управілння МВС – а зараз таємно керує усією правопохеронною системою та намагається протидіяти антикорупційним операціям НАБУ/САП.

Ну а тепер ще й історія з Мудрою.

Це я все до того, що коли настане час замінити весь цей "квартал" на інших людей – вимагайте не тільки "професійності"та "досвіду" - але також обов’язково і "порядності".

Поняття це, звісно, розпливчасте та більше гуманітарне, без метрів чи кілограмів.

Але інтуїтивно зрозуміло багатьом: коли людина не бреше, не приховує свої статки, не намагається маніпулювати, не ухиляється від питань суспільства. Спокійно може довести свій професіоналізм. І притомно аргументує навіщо вона хоче йти до влади – якщо стала успішною у професійній кар’єрі.

Бо довіра – це клей, який скріплює демократію.

І цього клею нам зараз критично не вистачає.

Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки. У 2000-2005 заступник керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ. Засновник та перший керівник CERT-UA. Колишній директор та співзасновник української кібер-компанії; сторінка автора у Фейсбук

«Аргумент» [2]

На цю тему: