12 річниця Революції Гідності та перемоги Антимайдану
Сьогодні, на 12 річницю початку Революції Гідності, на Алеї Героїв Небесної Сотні майже порожньо.
Біля маленького меморіалу – капличка, поряд пара священників з кількома прихожанами, одинокий фотограф з професійною фотокамерою та відео-оператор навів свою камеру кудись на готель “Україна”.
Вулиця порожня.
Це якщо не рахувати поліцейський бус – готуються захищати свого баріна якщо шо.
Але все тихо, нікого немає. Ніякого “якщо шо”. Звичайна п’ятниця.
Стенди гордо повідомляють, що тут знаходиться “Національний меморіальний комплекс Героїв небесної Сотні – Музей Революції Гідності”.
Але за тим стендом - лише закинутий та давно зарослий травою котлован.
Я дивися у ясні очі Героїв Небесної Сотні і думав – слухай, вони ж би точно прийшли на картонковий майдан. Вони б точно вийшли б і на інші акції протесту.
Вони б не мирилися б із тим, що штаб Антимайдану знаходиться так само за 100 метрів від місця розстрілу майданівців – на вулиці Банковій – як і 12 років тому.
У день, коли вони йшли на смерть за своє бажання бути вільними у власній країні - їх вбивали. За вказівкою тих, чиї слуги зараз правлять країною.
У 2013-2014 тоді ще дрібні шістки всесильної “Партії регіонів” регулярно їздили на росію, давали там концерти, знімали там кіно, платили туди податки. Дехто служив в Україні російським агентам і будував на тому політичну кар’єру.
Хтось публічно підтримував команду януковича, а хтось давав концерти на їх підтримку.
Під час Революції Гідності співробітник СБУ Ілля Вітюк знімав на камеру “незаконні дії” її учасників. Через 11 років президент України В. Зеленський присвоїв йому звання бригадного генерала СБУ.
Престваник МВС України Олег Татаров був одним із тих, хто публічно захищав злочинні дії банди януковочей та звинувачував маданівців, що вони “стріляються самі у себе”.
Зараз він негласно є керівником усіх правоохоронних структур країни.
Андрій Єрмак до 2014 був помічником нардепа від “Партії регіонів” Ельбруса Тадєєва. Зараз він фактично віце-президент країни.
Володимир Зеленський у 2013 мав на росії успішний бізнес, давав там концерти, почав знімати серіалу “Слуга Народу”. Разом зі своїм кварталом вигадував смішні жарти про “Україна це повія” та “ебонітові палички”.
І ось пройшло 12 років.
Справжні герої лежать у землі і не бачать, що коїться у країні, за свободу якої вони віддали життя.
Покидьки очолили країну та надзюрили на ідеали Мадану.
І змушують усіх нас також забути те, за що загинули найкращі громадяни нашої країни.
Тому дуже прошу шановне товариство прийти сьогодні на місця, де відбувалися події Революції Гідності 2013-2014 років.
Запаліть лампадку, поставте прапорець, покладіть квітку.
Або просто погляньте у вічі тих, хто заради вас пожертвував найціннишим, що мав. Подумайте, чим би вони займалися зараз. А декому з них сьогодні ще не було б і 30 років – самий розквіт життя.
Витратьте на це 5-10 хвилин, постійте і подумайте про все це.
Не дозволяйте собі забувати – ЗАРАДИ ЧОГО віддала свої життя Небесна Сотня.
Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки. У 2000-2005 заступник керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ. Засновник та перший керівник CERT-UA. Колишній директор та співзасновник української кібер-компанії; сторінка автора у Фейсбук
«Аргумент» [2]
Ссылки:
[1] https://argumentua.com/novosti/obshchestvo
[2] http://argumentua.com