Корсун: Угода про "рідкоземельні метали" - "приховане намахалово" українців

Поцікавився тут я кількістю запасів рідкісноземельних металів у Світі. І був здивований, м’яко кажучи.

Китай. Запаси: ~44 млн тонн. Це десь 37% світових покладів, ~70% світового видобутку.
В'єтнам. Запаси: ~22 млн тонн
Бразилія. Запаси: ~21 млн тонн
росія. Запаси: ~19 млн тонн
Індія Запаси: ~6,9 млн тонн
США. Запаси: ~2,3 млн тонн
Австралія. Запаси: ~4,1 млн тонн
Канада. Запаси: ~830 тис. Тонн
Україна: запаси між 500 тис до 1 млн. тон. І то не точно.
Активно розвивають видобуток: М’янма, Мексика, ПАР.

Слухайте, у мене тепер є купа питань.
А чому не укласти угоду з Бразилією? Це ж набагато ближче, нє? І в одному часовому поясі. І уряд наче лояльний, краватки носять.
З Індією можна також домовитися. Заодно піднасрати Китаю - партнеру Індії по БРІКС.
Канада – та взагалі прямо під боком, Навіть однією мовою розмовляють. Багато схожого у політичному устрої та “демократичних цінностей”. І навіть валюта в них – долар.
Та і у самих себе можна пошукати, адже в США тих рідкісноземельних металів удвічі більше, ніж у далекій Україні.

Зрозуміло, чому Штатам муляє Китай, який постачає близько 90% очищених рідкісноземельних металів у Світі. І який повністю контролю весь ланцюжок поставок – від видобутку до кінцевого споживача. Бо ці ресурси капець як потрібні для розвитку сучасних та надсучасних технологій. Без яких країна не може вважатися Величною.

Але і в Україні тих рідкіснозмельних металів – кіт наплакав.
Їх дорого та складно видобувати.
У країні просто кошмар з правосуддям та правоохоронною системою.
Корупція знов-таки неприйнятно-висока.
Політична нестабільність триває десятиріччями.
Вже дві революції було.
Неясно коли хоча б призупиниться війна.

То навіщо Трампу оця вся історія з підписанням якоїсь угоди з неясними умовами стосовно незрозуміло чого у далекій дикій Україні, де вирує війна?
От щоби що?
Сама угода не дає Америці суттєвих важелів впливу на Україну і нічого не гарантує. Продавлюється вона під величезним та публічним тиском – на підставі чого від угоди можна буде потім легко відмовитися. Сказати “нас примусили” – і любий лондонський суд визнає угоду неправочинною.

Але попри все, схоже, що цю угоду таки додавлять і підпишуть.
Хоча сенсу в ній начебто небагато.
То навіщо вона? Точніше - чому саме про рідкісноземельні метали, а не, скажімо, оренду США Криму на 100 років.
Або ексклюзивні привілеї судноплавства з Чорного моря до країн континентальної Європи.
Чи про виключні права на відбудову зруйнованих міст в Україні.
Або про викуп державних монополій типу Укрзалізниці.
Все це було б значно цинічніше, але хоча б логічніше та зрозуміліше.
Бо ця угода явно не про метали і не про мінерали.

А про що тоді?
І поки немає відповіді, все це сильно нагадує якесь приховане намахалово із таємними додатками, в яких вся суть.
І які нам сильно не сподобаються.

Автор: Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки. У 2000-2005 заступник керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ. Засновник та перший керівник CERT-UA. Колишній директор та співзасновник української кібер-компанії; сторінка автора у Фейсбук

Графіка: Слово і діло

«Аргумент» [2]

На цю тему: