Корсун: Заміна лідера під час війни - історичні факти та їх наслідки

Важная новость

Вже трьох віце-прем’єр-міністрів України серйозно підозрюють у корупції.

Аналогічні претензії до двох інших віце-прем’єрів – лише справа часу, не маю жодних сумнівів. А далі залишаються лише боси останнього рівня: прем’єр-міністр, голова парламенту, і супер-бос: Президент. Плюс посилення культу особистості, “закручування гайок” у бізнесі та громадському житті, переслідування незгодних, обмеження свободи слова, пролюблена підготовка до війни, масове мародерство на озброєнні і ще купа моментів, які чітко вказують на те, що ця влада не виправдала довіри своїх виборців та повністю просрала цінності, на воплях про які їх обрали 6+ років тому.

Якщо ті “цінності” взагалі колись у них були.

Але цього недільного ранку я хочу розказати не про це, а про історичні факти.

У 1864 році у США пройшли чергові вибори Президента країни. На той момент у країні вже 3 роки тривала громадянська війна між Півднем та Північчю.

На тих виборах Авраама Лінкольна переобрали повторно.

І вже за рік прогресивна Північ перемогла рабовласницький Південь.

Ті часи і та Перемога започаткували становлення США як наймогутнішої країни Світу.

Вибори під час війни – от же дурня, еге ж?

1940, другий рік триває Друга Світова Війна.

Гітлерівська Німеччина вже захопила Чехію, Словаччину, Польщу, Данію та Норвегію. А до того ще Австрію та Судети.

Лідер Великої Британії, прем’єр-міністр Невіл Чемберлен кілька разів ’їздив до гітлера, побачив “мир в його очах” та пообіцяв усій нації “травневі шашлики”.

Дослівно: «…я привіз вам мир для нашого покоління».

Але політика умиротворення агресора була визнана провальною і 10 травня 1940 прем’єр-міністром було призначено рішучого та безкомпромісного Уінстона Черчилля.

Який негайно почав готувати свою країну до затяжної війни проти Зла і чітко позначив свою позицію: “Якщо країна, обираючи між війною і безчестям, обирає безчестя, вона отримує і війну, і безчестя”.

Ніяких “просто пєрєстать стрєлять”, no way.

Серед інших його афоризмів мені найбільше подобається цей: “Хочете дізнатися, за що ми воюємо? Перестанемо воювати – тоді зрозумієте".

Черчилль протягом усієї тієї війни приймав безліч жорстких та непопулярних рішень, але зрештою Велика Британія залишилася демократією і виграла ту війну – разом із союзниками. Жорстке лідерство воєнних часів ніколи не сприяє популярності, тому повоєнні вибори Черчилль програв. Програв – і спокійно пішов писати мемуари, овіяний славою рятівника нації, про якого досі пишуть книжки та знімають фільми.

1917 рік, Франція.Триває Перша світова війна за участі Франції.

Тодішній прем’єр-міністра схилявся до перемовин з Німеччиною через численні поразки на фронті, і тому його замінив Жорж Клемансо (на прізвисько “Тигр”), який різко активізував воєнні зусилля та дипломатію. Зрештою Франція перемогла у Першій Світовій, у складі Антанти.

І знов, як і у випадку Лінкольна, зміна лідера та покращення стану у війні відбулися через три роки від її початку.

Чому нас вчить історія загалом і ці приклади зокрема?

Якщо лідери країни нездатні її захищати – їх слід якнайскоріше міняти на інших, які можуть. Це негативно відобразиться на кар’єрі політиків-лузерів, але дуже позитивно відобразиться на країні та безпеці її мешканців.

Якщо замість захисту громадян очільники займаються їх пограбуванням – їх треба якнайскоріше відстороняти від влади. А для деяких політиків (Каддафі, Хусейн, Чаушеску) лише відстороненням справа не обмежилася.

Якщо країною керують люди, які свідомо брешуть громадянам, але при цьому переслідують тих, хто про це розказує людям правду - така країна ніколи не переможе у війні і ніколи не буде процвітати.

І до речі, вибори – не єдина можлива опція зміни деструктивних лідерів.

Приміром, у лютому 2014 з України втік Президент і практично весь склад уряду – фактично уся верхівка виконавчої влади. Але попри це країна залишалася цілком керованою протягом наступних 4 місяців, аж до інаугурації новообраного президента (червень 2014).

Тому що інколи питання виживання країни важливіше за чітке дотримання юридичних формальностей: жоден закон і жодна Конституція не можуть передбачити усіх несподіванок такого буремного та непередбаченого життя.

P.S.: До речі, попереднього Президента України обирали саме під час війни. Тієї самої війни, яка триває наразі. Проти того ж самого ворога.

Автор: Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки. У 2000-2005 заступник керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ. Засновник та перший керівник CERT-UA. Колишній директор та співзасновник української кібер-компанії; сторінка автора у Фейсбук

«Аргумент» [2]

На цю тему: