Проросійська влада самопроголошених ЛНР та ДНР, а також окупованих територій Запорізької та Херсонської областей у поспішному порядку та одна за одною оголосила, що найближчим часом проведе «референдуми про приєднання до РФ». ЛНР та ДНР додали, що голосування пройде вже цього тижня, з 23 по 27 вересня. Як раніше повідомляла «Медуза», одразу після успішного контрнаступу українських військ у Харківській області Москва вирішила «поставити референдуми про приєднання на стоп» і відкласти їх на невизначений термін. За словами двох джерел, близьких до адміністрації президента (АП) РФ, ще наприкінці минулого тижня внутрішньополітичний блок Кремля не збирався форсувати проведення «референдумів». Після контрнаступу ЗСУ кремлівські політтехнологи, які працювали в Харківській та Запорізькій областях, поїхали до Росії, підготовка до голосування в Херсонській області була згорнута, а в ЛНР та ДНР агітація взагалі практично не починалася.

Проте ситуація змінилася лише за кілька днів. Зараз співрозмовники «Медузи [2]» підтверджують, що «референдуми» мають відбутися цього тижня: «Є настрій зробити все дуже швидко. Джерела, близькі до Кремля, підкреслили, що російська влада не має наміру створювати навіть «ілюзію легітимності»: «Важливо буде провести якесь голосування та звітувати про результат». Серед іншого планується використовувати електронне голосування (яке спостерігачі вважають інструментом, який допомагає владі маніпулювати виборами всередині РФ).

Зміну планів співрозмовники «Медузи» пов'язують із лобістськими зусиллями так званої партії війни — групи високопосадовців та силовиків, які виступають за подальшу ескалацію конфлікту з Україною, у тому числі за мобілізацію в Росії (Київ провів мобілізацію одразу після початку війни; зараз Україна володіє на фронті чисельною перевагою). «Вплинули [на Путіна зараз] — і помчало, пішов аврал», — сказав один із співрозмовників близьких до Кремля.

Співрозмовники "Медузи" пояснили, що причин у "авралу" дві. Перша — позиція деяких «громадянських» представників російської влади (у тому числі в АП), стурбованих настроями на окупованих територіях після контрнаступу ЗСУ:

"У Херсоні та Запоріжжі і раніше були дуже серйозні побоювання серед проросійських громадян, що Україна повернеться і покарає їх. У ДНР та ЛНР були незадоволені, що референдуми затягуються. Після українського контрнаступу ці страхи кратно збільшилися, причому страхи з'явилися у ДНР та ЛНР, де їх не було поширено".

Співрозмовники "Медузи" назвали серед прихильників цієї точки зору генерального секретаря "Єдиної Росії" Андрія Турчака та заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва. Андрій Турчак та представники Дмитра Медведєва не відповіли «Медузі» на момент публікації.

За словами джерел «Медузи», ці постаті та їхнє оточення об'єдналися у спробах вплинути на Путіна з деякими силовиками (зокрема, з головою Росгвардії Віктором Золотовим), які впевнені, що для успішної війни з Україною Росії потрібна мобілізація громадян (це друга причина). аврального» рішення). Представники Золотова на запитання "Медузи" не відповіли.

При цьому, за інформацією співрозмовників «Медузи», Володимир Путін і сам хотів провести «референдуми» якнайшвидше: він не має наміру знижувати військову активність РФ. Одне з джерел пояснило: на нещодавньому саміті ШОС глави одразу кількох держав — серед них президент Туреччини Реджеп Ердоган та казахський лідер Касим-Жомарт Токаєв нібито говорили Путіну, що «війну треба закінчувати». Російський президент, за словами джерела, відреагував на ці пропозиції дуже конфліктно. Прес-секретар президента Дмитро Пєсков на момент публікації цього матеріалу не відповів на запитання "Медузи".

Відразу три джерела «Медузи», близькі до Кремля, підкреслили, що, за задумом російської влади, «референдуми» покликані зупинити просування українських військ, які нібито «не ризикнуть наступати на територію Росії» (при цьому прикордонні регіони РФ регулярно обстрілюють вже зараз ). Офіційний Київ уже заявляв, що вважає голосування, що готуються «фікцією», яка нічого не змінить.

Якщо ж контрнаступ триватиме, російська влада має намір провести в Росії часткову мобілізацію та запровадити військовий стан, стверджують співрозмовники «Медузи». За їхніми словами, у зв'язку із цими «новими умовами» можливі перестановки у керівництві адміністрації президента та міністерства оборони.

Поправки в російському законодавстві, в тому числі про мобілізацію, були ухвалені того ж дня, коли на окупованих територіях оголосили про рішення негайно провести референдуми про приєднання до Росії. Проти цих поправок не виступив жоден депутат Держдуми.

Darko Vojinovic / AP / Scanpix / LETAї

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Звістки про «референдуми» та поява «мобілізації» у Кримінальному кодексі рф спричинили обвал на московській біржі [4]
• Діють шаблонно: всі маріонетки кремля на тимчасово окупованій території України враз забажали «референдумів» [5]