Кримінальна шайка Коломойського в Раді хоче вкрасти ліси та береги річок у українців

Що не так із законопроєктом №12089 - у статті видання ZN.UA [2].

Земельні афери в Україні не новина. Десятиліттями державні та комунальні землі опинялися в приватних руках через схеми, що давали можливість обходити закон. Ліси, прибережні смуги річок і навіть природоохоронні території роздавалися «своїм людям», а громадяни втрачали доступ до водойм і рекреаційних зон. Тепер депутати пропонують закріпити ці оборудки на законодавчому рівні. Чи означає це, що незаконно приватизовані землі залишаться у руках тих, хто їх привласнив?

Проблемний законопроєкт, який дійшов до другого читання

Депутати комітету Верховної Ради України з питань правової політики нещодавно підтримали до другого читання законопроєкт №12089, який має гучну назву: «…щодо посилення захисту прав добросовісного набувача». Найближчим часом його буде винесено на розгляд парламенту для ухвалення в цілому.

Згідно з пояснювальною запискою, мета законопроєкту — вирішити питання компенсації «добросовісному набувачеві» у разі витребування майна на користь держави чи громади, а також посилити правовий захист його інтересів.

На перший погляд це може видаватися необхідною ініціативою, адже вона нібито спрямована на захист громадян від свавілля з боку держави або місцевої влади. Однак детальніший аналіз свідчить про протилежне: фактично йдеться про обмеження прав держави та громад повертати незаконно приватизовані землі, які перейшли у приватну власність за сумнівними схемами.

Як це працюватиме

Йдеться, зокрема, про незаконно сформовані приватні ділянки в межах прибережних захисних смуг річок та інших водойм, а також про землі державного лісового фонду й комунальні ліси. Тільки навколо Києва таких ділянок налічується кілька тисяч, і майже всі вони вже огороджені парканами та забудовані маєтками.

За чинним законодавством, ці землі можуть перебувати лише у власності держави або територіальних громад. Відповідно, їхня приватизація, а тим більше будівництво на них є незаконними. А у випадку прибережних смуг ще і обмежує право громадян на безперешкодний доступ до водойм.

Автори законопроєкту №12089 пропонують встановити десятирічний термін на оскарження незаконної приватизації земель, за винятком земель природно-заповідного фонду. На практиці це означає, що ділянки, які були незаконно передані у приватну власність за часів Януковича або раніше, більше не можна буде повернути державі.

Крім того, навіть у випадках, коли приватизація відбулася менш як десять років тому, землю пропонують повертати лише після виплати її ринкової вартості нинішнім власникам, — коштом держави або громад.

Іншими словами, в умовах повномасштабної війни, коли кожна гривня має йти на оборону країни, низка депутатів пропонує витрачати мільйони гривень на компенсації особам, які незаконно заволоділи державною землею або не перевірили її правового статусу перед купівлею.

Хто стоїть за спробами узаконити земельний дерибан

Законопроєкт активно лобіюють група олігарха Ігоря Коломойського та його політичні союзники, зокрема нардеп Ігор Фріс, який є головою підкомітету парламентського комітету з питань правової політики та одним із ключових ініціаторів документа. При цьому родина нардепа вже отримувала у власність чималі земельні ділянки, зокрема понад 10 гектарів лісу, через приватну компанію.

Показово, що комітет з питань правової політики повністю проігнорував позицію екологів, юристів і навіть Верховного суду України.

«Верховний суд двічі надсилав свої критичні зауваження. Ми говоримо про добросовісного набувача, але витребування — це спосіб захисту, який застосовується до недобросовісного набувача! Ми захищаємо, виходить, недобросовісного набувача... Виглядає, що цей проєкт узагалі ніяк не покращує стану добросовісного набувача. Ніяк. Жодним чином. Позиція щодо захисту права і статусу добросовісного набувача вже була викладена Великою палатою Верховного суду, Верховним судом... Не можна не розуміти, що ти придбав майно на березі чи у буферній зоні. Апріорі ніякому захисту не підлягає такий випадок. Чи можна взагалі дискримінувати державу та місцеве самоврядування, які мають рівний статус із будь-яким іншим власником? Чи не станеться так, що суди будуть керуватися Конституцією, а не цими змінами?» — зазначила голова Касаційного господарського суду Лариса Рогач.

Ухвалення законопроєкту створює правові підстави для легалізації сумнівних земельних угод, що дає можливість забудовникам продовжувати експансію на цінні природні території без будь-яких фінансових ризиків. Ділянки або залишаться в їхній власності, або в разі повернення цих ділянок держава компенсує їхню ринкову вартість. Наприклад, це може сприяти будівництву гірськолижного курорту «Свидовець» у Карпатах, що загрожує унікальним екосистемам у складі території Смарагдової мережі «Східний Свидовець». Цей курорт планують звести на площі понад 1400 га. Однією з компаній, що просуває цей проєкт, є «Скорзонера», яка пов’язана з Коломойським та його партнерами, включаючи Ігоря Палицю.

Тож постає питання: чи справді цей законопроєкт спрямований на захист прав громадян, чи це чергова спроба узаконити масштабний дерибан природних ресурсів України?

Громадськість вимагає відхилити законопроєкт

Екодія разом з іншими природоохоронними організаціями закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт №12089 у чинній редакції. Його ухвалення загрожує екологічній безпеці, суперечить принципам справедливості та позбавляє державу і громади можливості повернути незаконно відчужені природні території.

Природні ресурси належать усім громадянам України і повинні залишатися у державній або комунальній власності в інтересах нинішнього та майбутніх поколінь.

Вплинути на прийняття законопроєкту №12089 може кожен — напишіть звернення до депутатів за інструкцією Української природоохоронної групи.

Автор: Богдан Кученко, фахівець кліматичного відділу, Екодія. Фото: depositphotos/Alexandra Lande

«Аргумент» [3]

На цю тему: