Критичні сировинні матеріали (КСМ) відіграють ключову роль у сучасній геополітиці, визначаючи економічний і політичний вплив країн. Кількість країн, які контролюють світовий ринок КСМ, можна перелічити на пальцях однієї руки. У світлі глобальних тенденцій і зростання конкуренції за контроль над цими ресурсами Україна має всі шанси бути в цьому клубі, що сприятиме зміцненню її економіки та геополітичної ролі.

Про це йдеться [2] у статті видання ZN.UA.

Контроль видобутку

Історично контроль видобутку критичних сировинних матеріалів був визначальним фактором для економічного зростання та політичного впливу. Дефіцит або труднощі з постачанням цих матеріалів можуть спричинити значні економічні та політичні кризи.

Світовий ринок КСМ зосереджений навколо кількох ключових гравців, які визначають його динаміку та розподіл. України серед них наразі немає. Китай є найвпливовішою країною на цьому ринку, контролюючи близько 97% виробництва рідкоземельних елементів і переробляючи 60% світового обсягу літію і 80% кобальту. Завдяки своїм великим запасам і розвиненій інфраструктурі, Китай домінує у глобальних ланцюжках постачання, що дає йому можливість впливати на ринки і політику інших країн.

Інші великі гравці — США, ЄС, Австралія, Канада та країни Африки і Південної Америки. Австралія контролює близько 50% світового виробництва літію. Канада тримає близько 10% світового виробництва нікелю та кобальту. На африканські країни, такі як Демократична Республіка Конго, припадає понад 60% світового видобутку кобальту. Південна Америка, особливо Чилі та Аргентина, є значними виробниками літію, контролюючи разом близько 25% світового ринку. А частка ЄС на цьому ринку, навпаки, є мінімальною, що підштовхує його до пошуку альтернативних джерел поставок.

І тут цілком зрозуміло, чому ЄС так зацікавлений у інтеграційних процесах з Україною, яка має значний потенціал у сфері видобутку критичних матеріалів. Україна володіє близько 5% світових запасів літію. Розвідано три родовища літію з вмістом оксиду літію 11–13%, також є кілька перспективних рудопроявів, що свідчить про великий потенціал для подальшого розвитку.

Україна на світовому ринку КСМ

Україна входить до топ-10 країн світу за розвіданими запасами титану, забезпечуючи близько 20% світового видобутку ільменіту та 6% світового видобутку рутилу. На сьогодні в Україні відкрито 28 родовищ і понад 30 рудопроявів титану, що робить її ключовим гравцем на цьому ринку.

Україна входить до топ-5 країн світу за запасами графіту, які становлять близько 19 млн тонн руди із вмістом природного графіту 5–8%. Перспективні ресурси графіту оцінюються приблизно в 100 млн тонн, що робить український графіт одним із найякісніших у світі. Країна також має значні запаси рідкоземельних металів. У шести відомих родовищах присутні такі метали, як тантал, ніобій і берилій.

Вихід України на світовий ринок критичних сировинних матеріалів суттєво змінить геополітичну диспозицію серед ключових гравців. Вона зможе забезпечити альтернативні джерела постачання для ЄС та інших країн, зменшуючи їхню залежність від домінування Китаю. Це зміцнить позиції ЄС у глобальних ланцюжках постачання, зробить їх більш стабільними та надійними. Крім того, Україна зможе залучити значні іноземні інвестиції, що сприятиме економічному зростанню та розвитку технологій усередині країни. В результаті Україна перетвориться на важливого гравця на світовому ринку КСМ, підвищуючи свою геополітичну вагу.

Конкуренція на ринку критичної сировини дуже швидко зростає. Країни активно працюють над зміцненням своїх стратегічних позицій, створюючи міжнародні альянси та інвестуючи у нові технології, щоб зменшити залежність від домінуючих постачальників і забезпечити стабільність постачання.

США та ЄС прагнуть зменшити залежність від імпорту критичних матеріалів, особливо з Китаю. Вони розширюють співпрацю з міжнародними партнерами для створення стабільних і надійних ланцюжків постачання. І Україна вже де-факто імплементована у цей процес.

Диверсифікація постачання

Для диверсифікації джерел постачання у 2020 році США підписали угоду з Канадою щодо розвитку ланцюжків постачання критичних матеріалів. Теж у 2020 році Єврокомісія презентувала План дій щодо критично важливої сировини, який орієнтований на прискорення переходу до зеленої та цифрової економіки, підвищення її стійкості і забезпечення автономії в ключових технологіях. План включає заходи, націлені на зниження залежності Євросоюзу від третіх країн, диверсифікацію первинних і вторинних джерел поставок, підвищення ефективності використання ресурсів і зміцнення економіки замкнутого циклу.

У 2021 році Україна підписала Меморандум про стратегічне партнерство з ЄС у сфері критичної сировини. Ця угода передбачає створення спільних підприємств, розвиток інфраструктури для видобутку та переробки критичних матеріалів, а також побудову ланцюгів доданої вартості. Вже зараз ЄС виявив зацікавленість у співпраці з Україною у сфері видобутку літію. Це може трансформуватись у конкретні бізнес-кейси, тому що ЄС підтримує видобувні проєкти в Європі, такі як видобуток літію в Португалії та Чехії, для зниження залежності від імпорту.

Адміністрація Джо Байдена теж посилює національну виробничу базу та забезпечення безпеки глобальних ланцюжків постачання. США виділяють мільярди доларів на розвиток внутрішнього видобутку та переробки, зокрема, 2021 року було інвестовано в рудник Mountain Pass у Каліфорнії — єдине в країні джерело рідкоземельних елементів. Крім того, Сполучені Штати та ЄС створюють міжнародні альянси для зміцнення ланцюжків постачання.

Європейські країни вкладають значні кошти в розвиток видобувної індустрії в Африці, щоб забезпечити стабільні поставки таких матеріалів, як кобальт, літій і рідкоземельні метали. Такі інвестиції не лише допомагають зменшити залежність ЄС від Китаю, а й сприяють розвитку африканських економік. Можна бути цілком впевненими, що після закінчення війни настане черга України, і її добувний сектор отримає заслужену увагу міжнародних інвесторів.

Постійне зростання попиту

Прогнози щодо світового попиту на критичну сировину свідчать про його значне зростання у найближчі десятиліття. За даними Міжнародного енергетичного агентства, глобальний попит на літій і графіт до 2040 року підвищиться на 4000 і 2500% відповідно. Це пов'язано з розвитком відновлюваних джерел енергії, таких як вітряні турбіни та сонячні панелі, а також зростанням виробництва електромобілів. Попит на інші критичні матеріали, такі як кобальт і нікель, також значно зросте через їхнє використання у виробництві акумуляторів та інших високотехнологічних продуктів. За оцінками експертів, попит на кобальт до 2030 року може збільшитися на 70%.

Також зростання споживання критичної сировини пов'язане зі збільшенням кількості населення планети та урбанізацією. Світовий ринок рідкоземельних металів, наприклад, зріс у 25 разів за останні 50 років, і ця тенденція зберігатиметься. Однак зростання попиту на критичну сировину також підвищує ризики та виклики для забезпечення стабільних постачань. Геополітична нестабільність, зростання напруженості між країнами та можливі торгові війни можуть суттєво вплинути на доступ до цих матеріалів.

Як видно, основними тенденціями на світовому ринку критичної сировини є посилення конкуренції між країнами за контроль над ресурсами, активний розвиток власного видобутку та переробки КСМ, а також постійне зростання попиту на ці матеріали у зв'язку з розвитком високотехнологічних галузей і зеленої енергетики. Тому контроль над критичними ресурсами стає ключовим фактором для забезпечення економічної стабільності та національної безпеки країн. Таким чином, країни і надалі розроблятимуть нові стратегії та політики, спрямовані на забезпечення стабільних і надійних постачань критичної сировини. Україні потрібно бути до цього готовою і повною мірою скористатися своїми євроінтеграційними амбіціями.

Зображення: depositphotos/Klanneke [3]

«Аргумент» [4]

На цю тему:

• Зачем Авакову бериллий, литий и уран? [5]
• росію позбавили постачання стратегічної літієвої руди [6]
• Зауранія: чому росія лізе в Нігер [7]