Найважчий для ЗСУ тиждень за рік: криза оборони — одразу на семи ключових ділянках фронту. Під загрозою кілька важливих міст Донбасу.

Про це пише видання Meduza [2].

"Російський наступ на фронті не припиняється вже цілий рік. Але минулий тиждень для Збройних сил України (ЗСУ) став одним із найважчих — якщо не найважчим — за весь цей період. Російські війська досягли проміжних цілей відразу кількох операцій: вийшли до річки Оскол на південь від міста Куп'янська та розсікли угруповання ЗСУ у цьому районі на дві частини; прорвалися через канал Сіверський Донець — Донбас до південних околиць Часового Яру, що може створити передумови швидкого штурму цього міста-фортеці; вийшли на західну околицю Торецька, прорвавши українську оборону; змусили ЗСУ залишити велику «кишеню» між Селидовим та Донецьком, звідки ті обстрілювали столицю Донбасу та дорогу Донецьк — Покровськ; майже завершили оточення та штурм важливого міста Селидове; увійшли на територію іншого логістичного центру південного Донбасу – міста Курахове. Зрештою, ЗСУ не змогли зупинити російські атаки в Курській області — і змушені відступати до Суджі одразу на кількох напрямках." - йдеться у публікації.

Курська область

Російські війська ще в середині жовтня прорвалися до села Новоіванівка та хутора Зелений Шлях на захід від Суджі, що поставило під загрозу оточення угруповання ЗСУ у Коренівському районі.

Українські війська встигли відійти з району Коренево та Ольгівки до Новоіванівки. Частина підрозділів ЗСУ із району зайнятої ЗС РФ Любимівки була змушена відступити пішки під вогнем російської артилерії та ударами дронів.

Щоб стримати наступ ЗС РФ, ЗСУ організували велику контратаку силами перекинутих з-під Покровська батальйонів 47-ї механізованої бригади, на озброєнні якої стоять танки Abrams та БМП Bradley. Кілька механізованих груп із цією технікою атакували Новоіванівку та Зелений Шлях. Судячи з опублікованих відео, в результаті зустрічного бою Зелений шлях залишився під контролем ЗС РФ. Ситуація у Новоіванівці не ясна.

Російські війська наступають на Суджу і з протилежного напрямку — з південного заходу, прагнучи відсікти угруповання ЗСУ від кордону із Сумською областю. ЗС РФ просунулися в районі Російської Конопельки. Як стверджує міноборони РФ, вони також зайняли село Плехове на південь від Суджі (доказів цього немає).

Куп'янський фронт

ЗС РФ після багатомісячного «повзучого» наступу вирішили перше завдання цієї операції — вийшли до річки Оскол, уздовж якої проходив головний рокадний шлях постачання, який пов'язував війська у східній частині Куп'янська та в районі селища Борова.

Дорога була важливою, тому що російська авіація регулярно знищує переправи через Оскол — це змушує ЗСУ переміщати запаси та підкріплення східним берегом річки.

Тепер ЗС РФ отримали можливість вирішувати такі завдання: атакувати Куп'янськ із трьох напрямків і наступати на південь Борової вздовж річки. Не можна виключати спроб форсування Оскола.

Поки що російські війська розширюють плацдарм у селах Колесниківка та Кругляківка на березі Оскола.

Часів Яр

ЗС РФ ще кілька місяців тому перейшли через канал Сіверський Донець - Донбас навпроти Часового Яру. Але просування в міській забудові було вкрай повільним: за останні місяці російським військам вдалося зайняти лише кілька вулиць на сході міста, що стоїть на піднесенні.

У 20-х числах жовтня ЗС РФ несподівано прорвалися через канал на південь від Часового Яру, одразу вийшовши до його південної околиці. Тепер під загрозою знаходяться головні шляхи, якими йде постачання українського угруповання у Часовому Яру, — дороги на Торецьк та Костянтинівку.

Торецьк

ЗС РФ давно загрузли у боях з українськими резервами у багатоповерховій забудові Торецька.

Однак останніми днями просування російських військ прискорилося: вони прорвалися до західної околиці міста з боку селища Нью-Йорк та Нелепівки. Незрозуміло, чи зможе українська оборона Торецька витримати удари з обох боків — з півдня та заходу. У вересні угруповання ЗСУ у Торецьку було укріплено кількома бригадами та окремими батальйонами, перекинутими з інших напрямків. Інших резервів командування ЗСУ не має.

Селидове та Курахове

ЗС РФ вийшли на лінію селище Гірник — Курахівське водосховище. Це означає, що українських військ на схід уже немає. Ще місяць тому була підозра, що ЗСУ відійшли з «кишені» між Гірником та східними околицями Донецька; тепер цей факт вважатимуться підтвердженим.

Відхід ЗСУ на цій ділянці означає, що ЗС РФ може безпечно використовувати дорогу Донецьк — Покровськ до району Селидове. Це різко покращить постачання угруповання, що наступає на Покровськ.

Російські війська не лише штурмують Гірник, а й заходять у тил українського угруповання, яке обороняє селище та околиці, з півночі. Мета — не лише захоплення Гірника, а й вихід до західного краю Курахівського водосховища.

При цьому російські війська, захопивши село Максимільянівка, вже вийшли до східного берега водосховища і навіть увійшли до дачного селища, яке формально знаходиться у межах міста Курахове. Останнє — основний логістичний центр ЗСУ у південній частині Донбасу. Його втрата може спричинити кризу оборони у великому районі від Великої Новосілки до Селідового.

Російські війська майже повністю оточили місто Селидове на південь від Покровська та розпочали його штурм. Надвечір 23 жовтня бої точилися вже в центрі міста. Після його захоплення ЗС РФ зможуть розпочати операцію з охоплення Покровська з півдня. Вона потрібна, щоб не штурмувати найважливіше місто центрального Донбасу «в лоб» — зі сходу, де знаходяться основні укріплені позиції ЗСУ.

Фото: Getty Images

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Ворог просунувся в Селидовому та Костянтинівці - DeepState [4]
• Ворог окупував Новосадове і просунувся на кількох напрямках [5]
• Ворог просунувся біля Неліпівки та Курахового - DeepState [6]