Митниця та правоохоронці годуються з "чорного" зерна через українські порти, - висновки парламентської комісії.

Про це йдеться у статті видання Цензор.НЕТ [2].

В середині грудня 2022 року в парламенті створили тимчасову слідчу комісію (ТСК), що розслідує можливі злочини правоохоронців та чиновників, зокрема посадовців Бюро економічної безпеки (БЕБ), митниці, податкової, що призвели до зменшення надходжень у бюджет від експорту сільськогосподарської продукції через "зерновий коридор".

Йдеться про мільярди гривень, виведених з-під оподаткування, через вивіз нелегального зерна.

Як і де з’являється нелегальне зерно?

Таке зерно зазвичай скуповується фірмами-одноденками у фермерів за готівку, або "по-чорному", тобто без жодних документів, вирощується на територіях державних підприємств. Також зерно могло бути викрадене у фермерів, в тому числі на території "сірої зони", з окупованих територій.

В результаті реалізації такого зерна держава не отримує ні податки до експорту, ні повернення валютної виручки.

Наприклад, у січні пресслужби СБУ та БЕБ повідомили про 30 обшуків у адміністративних приміщеннях Державної митної служби, Одеської митниці та митних постах "Чорноморськ-порт", "Південний порт", "Одеса-порт".

Обшукували також за місцем проживання службових осіб Держмитслужби. Правоохоронці вилучили чорнові записи та комп’ютерну техніку, що підтверджують митне оформлення та відправлення зерна підприємствами, що мають ознаки фіктивності.

Правоохоронці встановили причетність до схеми вивозу понад 370 фірм та працівників Держмитслужби.

Підприємці скуповували зернові у приватних фермерів та сільгосппідприємств. У подальшому продукцію перепродавали через кілька компаній- прокладок та відправляли на експорт. Впродовж серпня-вересня 2022 року таким чином вивезли понад 1 млн т зернових сумнівного походження через термінали в Чорноморському, Південному та Одеському портах.

Орієнтовні збитки за 2022 рік у вигляді несплати податків від продажу цього зерна, аналітики БЕБ оцінюють у 5,2 млрд грн.

Також операції з "чорним зерном" є одним з елементів фінансових потоків при виведенні грошей з України нелегального грального бізнесу. За інформацією нардепа від "Слуги народу" Олексія Жмеренецького, сукупний оборот гральної галузі в Україні 12-15 млрд грн на місяць, або до 180 млрд грн на рік.

За даними Служби безпеки України, 95% всіх ігорних компаній в Україні не платять податки взагалі.

Вони виводили кошти по так званій схемі "метчинг". Дев'ять українських банків, у змові зі співробітниками Нацбанку, з мережами супермаркетів та мережами автозаправних станцій запустили систему виплати тіньових зарплат працівникам мереж.

Коли гравець онлайн-казино поповнює рахунок для ставок і отримує віртуальні бали для гри, його гроші йдуть на сервер платіжної системи під виглядом переказу для якоїсь випадкової приватної особи, а фактично йдуть якомусь продавцю магазину чи прибиральниці заправки на зарплати.

Взамін цієї чорної зарплати, магазини та заправки надають гральним компаніям готівку. Далі за цю готівку компанії, пов’язані з гральним бізнесом, купують зерно в "чорних" сільгосппідприємців, яке вивозиться за кордон, а виручені від продажу зерна за кордоном гроші отримують власники гральних компаній.

У вересні 2022 року Податкова служба, Митна служба та БЕБ заключили своєрідний меморандум, за яким мали в кооперації контролювати експорт зерна, протидіяти цим схемам ухилення від сплати податків, неповерненню валютної виручки та боротись із легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом. Між відомствами був затверджений відповідний Протокол.

Співпраця полягала в тому, що підприємство-експортер мало подати на митницю попередню митну декларацію. Митниця надавала ці дані податковій, що перевіряла фірму. Якщо експортер, наприклад, не мав працівників, земель, складів, банківських рахунків, не сплачував податки, тобто мав ознаки фіктивності, податкова надсилала цю інформацію в митницю та БЕБ.

На основі цих даних Бюро економічної безпеки мало арештувати зерно цієї фірми.

Власне ефективність відпрацювання інформації від податкової служби митницею та БЕБом стала предметом розгляду тимчасової слідчої комісії у Верховній Раді. На початку квітня ТСК обнародувала публічну частину висновків.

З них випливає, що податкова, яка мала узгодити порядок обміну своїми даними з митниками та правоохоронцями, такого порядку не розробила.

А керівництво митної служби в особі уже колишнього в.о. голови В’ячеслава Демченка та в.о. директора департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Олексія Калиновича не розробило конкретного алгоритму своїх дій під час митного контролю так званих "ризикових суб’єктів" - експортерів, про яких отримала інформацію, що "наявні ризики ухилення від оподаткування, неповернення валютної виручки та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом".

Згідно з поясненнями Демченка, при експорті товарів "ризиковими суб’єктами" митники обмежувались лише оглядами/переоглядами вантажу. На запит ТСК про результати перевірки ряду "ризикових суб’єктів", про які Держмитслужбу інформувала податкова, митниця інформації так і не надала. Демченко на засіданні ТСК не зміг пояснити чому.

Комунікацію з "ризиковими суб’єктами" митники вели здебільшого електронною поштою або телефонним/відеозв’язком, що унеможливлювало реальну ідентифікацію посадовця фірми-експортера.

На думку парламентської комісії, формально поставились до виконання Протоколу по запобіганню незаконного експорту зерна і на Одеській митниці. У відношенні до всіх листів податкової про "ризиковий" експорт керівництво накладало одну і ту ж формальну резолюцію "На контроль. Внести локально в ПІК "Орієнтування" (ред. Інформаційна система митної служби).

Фактично, після накладання цієї резолюції на листі податківців керівництво митниці самоусувалося від виконання завдань за Протоколом.

Митники не змогли пояснити, чому при виконанні положень Протоколу одні підприємства вони не перевіряли взагалі, у той час як інші перевірялися вибірково.

Абсолютна більшість експортних митних декларацій, що подавали "ризикові суб’єкти" оформлялася митниками не довше 1,5 години, деякі взагалі за кілька хвилин.

Так само БЕБ не вживало заходів для кримінального провадження стосовно підприємств з ознаками фіктивності. Заступник директора БЕБ Віталій Гагач повідомив комісію, що в рамках кримінального провадження загалом "відпрацьовується" 510 сільгосп підприємств, проте бюро провело лише 25 обшуків. А інформація про накладення арешту на незаконно експортоване з України зерно взагалі відсутня.

У листі Одеської митниці до ТСК зазначено, що загалом кількість ризикових фірм, по яким було отримано інформування від податкової та доручення від БЕБу, становить 657. При цьому 349 підприємств не здійснювало митного оформлення, 114 подавало лише додаткові митні декларації по уже фактично вивезеним за межі митної території вантажам, 212 здійснювали митне оформлення періодичних митних декларацій та декларацій заповнених у звичайному порядку.

З 212 цих підприємств "усне опитування" проводилось лише щодо 167 фірм. Лише у 23 випадках були присутні співробітники БЕБ.

За інформацією ТСК, впродовж березня 2023 року за межі митної території України продовжувало експортуватись зерно компаніями з ознаками фіктивності, про які була повідомлена митниця.

В березні ТСК повторно заслухало директора департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Олексія Калиновича. Інформації про конкретні зрушення у напрямку протидії злочинним схемам вивозу зерна ним надано не було.

Додатково з’ясувалося, що діяльність "ризикових суб’єктів", що експортують сільгосп продукцію, може бути безпосередньо пов’язана з діяльністю компаній, що імпортують товари за заниженою митною вартістю.

Зокрема було наведено конкретний приклад імпортера, у якого дані засновника, контактні телефони співпадають з даними "ризикових суб’єктів", що фігурують у кримінальній справі по експорту зерна.

Це вказує на ймовірне застосування схеми "зустрічного експорту" та ухилення від сплати податків. ТСК надсилала дані митній службі, "однак реакція на них відсутня".

Парламентська комісія рекомендувала керівництву митниці розглянути питання "про відповідність займаній посаді" заступника керівника департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Олексія Калиновича, а також керівного складу Одеської митниці. А керівництву БЕБу розглянути питання про відповідність займаній посаді керівника територіального управління БЕБу в Одесі. Та повідомити комісію про вжиті заходи до 30 квітня.

Кого "годує" нелегальне зерно?

Якщо переглядати лише повідомлення Державного бюро розслідувань по експорту зерна за останній рік, на ньому намагаються "заробити" і співробітники митної служби (бюро повідомляло навіть про факт затримання одного з керівників митного поста "Чорноморськ-порт" Одеської митниці, що безпосередньо вимагав хабар [3] у експортера), і Держспоживслужба у Одеській області, посадовці якої нібито для швидкого отримання експортерами зерна фітосанітарного сертифікату та інших дозвільних документів через посередників вимагають хабарі.

Який розмір їхньої неправомірної вигоди?

За інформацією нардепа від партії "Голос" Ярослава Железняка, що входить до складу ТСК, у "зливах" документів кримінальних проваджень вказується суми від 1% та більше експортної ціни зерна. Під час опитування в рамках ТСК озвучували додатково: 40 центів за фумігацію, 40 центів за "неперешкоджання вивозу".

"Скільки ми це питання порушували, скільки було скандалів, а вони як це робили, так і продовжують", - сказав БЦ про корупцію на експорті зерна Ярослав Железняк.

Який обсяг "чорного" зерна в загальному експорті?

Раніше нардеп зазначав [4], що з вибірки 3000 митних декларацій було встановлено приблизно 600 фірм з ознаками фіктивності.

"Для того, щоб підрахувати вкрадене зерно, треба мати кримінальні справи. ДБР обшуки проводив але чомусь далі обшуків і гучних повідомлень в мережах нічого не бачимо", - зазначає Железняк.

Раніше пресслужби [5] СБУ та БЕБу повідомляли про вивіз у 2022 році 1 млн т зерна сумнівного походження, що за оцінками правоохоронців, призвело до 5,2 млрд грн збитків від несплати податків.

Загалом з березня 2022 року по березень 2023 року з України усіма видами транспорту, за даними UkrAgroConsult, було вивезено 55,88 млн т сільгосппродукції.

Саме "зерновим коридором", з початку його роботи 1 серпня 2022 року по 2 квітня 2023 року вивезли за кордон 26,7 млн т продукції АПК.

«Аргумент» [6]

На цю тему:

• Генпрокуратура прийшла з обшуками до керівників митниці через схеми із зерном [7]
• Росія відкушує наші землі з допомогою зброї, а феодали зсередини відчужують їх із допомогою долара [8]ґ
• Дива з гральним бізнесом [9]
• Як податкова стимулює економічні злочини [10]