"WSJ написав велику статтю про суть "мирних угод" в Стамбулі. Це ті самі, на яких Україну представляли два набуті мегаталанти — один із Сочі, інший з Мінська. Арахамія та Подоляк.

Нагадаю, що про це говорив Арахамія в ефірі Мосейчук.

"Щоб ми взяли нейтралітет - це була найбільша для них справа, вони готові були закінчити війну, якщо ми візьмемо, як Фінляндія колись там, нейтралітет і дамо зобов'язання, що ми не будемо вступати до НАТО... Фактично ключовий пункт був цей. Все інше там - косметичні, політичні приправки, типу денацифікація...", - сказав політик.

Тільки я давно казала і писала, що головне там було — хакнути ЗСУ і зробити Україну нездатною до жодного опору. І далі рішення щодо українських політичних питань приймались би десь так: "не вводите русский язык как официальный — а я вам сейчас покажу ракетой по Киеву". Цей шантаж міг бути безкінечний.

WSJ отримав цей документ.

Отже, весь удар там був на обеззброєння України. Оце та "косметологія".

Проект договору передбачав заборону іноземної зброї, "в тому числі ракетної зброї будь-якого типу, збройних сил і формувань". Тобто ніяких закордонних ніштяків, якими зараз гарно гасять окупантів — не було би в руках ЗСУ.

Збройні сили України мали бути скорочені до певного розміру, при цьому Росія прагнула обмежити все - від кількості військ і танків до максимальної дальності стрільби українських ракет. Москва хотіла, щоб чисельність збройних сил України була обмежена 85 000 військовослужбовців, 342 танками і 519 артилерійськими знаряддями. Згідно з документом, українська сторона на переговорах вимагала 250 000 військовослужбовців, 800 танків і 1 900 артилерійських установок. Росія хотіла, щоб дальність польоту українських ракет була обмежена 40 кілометрами.

Для території України і протяжності кордонів з країнами-агресорами — все це фактично ніщо. Обмеження дальності 40 км — теж сміх. 85 тисяч війська вистачило би хіба на оборону курорту Буковель.

Кримський півострів залишився б під окупацією Росії і не вважався б нейтральним.

Москва також наполягала на тому, щоб російська мова функціонувала нарівні з українською в органах влади та судах - пункт, на який Київ, згідно з проектом документа, не погодився. Скоріше, українські переговорники боялись осуду суспільства, яке станом на березень 2022 побачило і почуло істинну суть окупантів.

Майбутнє східних регіонів України, окупованих Росією у 2014 році, не було включено до проекту, це питання мало обговорюватися під час особистих переговорів Путіна та Зеленського. Скоріше за все — Путін би давив на те, що народу Донбасу треба свободу. Від здорового глузду і будинків.

Договір мав бути гарантований іноземними державами, серед яких у документі перераховані США, Велика Британія, Китай, Франція та Росія. На ці країни було покладено обов'язок захищати нейтралітет України в разі порушення договору. Але поки договір буде чинним, країни-гаранти мали "припинити міжнародні договори та угоди, несумісні з постійним нейтралітетом України", включно з будь-якими обіцянками двосторонньої військової допомоги. Тобто — у разі підписання подібної угоди ми би не отримали навіть отакої допомоги легким протитанковим знаряддям, як це було в січні 2022 року. Коли їх спорядили сюди США і Британія.

WSJ пише, що мирні потуги за Стамбулом продовжувались до червня 2022. Всі ці поїздки Абрамовича і подібна фігня.

WSJ аналізував чорновик, датований 15 квітня 2022 року. Тобто уже після Бучі.

Все цікавіше і цікавіше."

(Джерело [2]).

Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналіст

Нагадаємо: WSJ оприлюднила "мирні угоди" з рф, на які майже погодилися переговірники Зеленського у 2022-му. Вони не вірили в Україну [3]

Вгорі: дві людини з непрозорими біографіями з найближчого оточення Володимира Зеленського - Михайло Подоляк (ліворуч) і Давид Арахамія. Фото з відкритих джерел

«Аргумент» [4]

На цю тему:

• Юрій Бутусов: Кого насправді лякають "Майданом-3" [5]
• Про "Майдан-3": як антимайданівці стали "патріотами" [6]
• Зеленському знову примарився Третій Майдан [7]