Фахівчиня з демографії Елла Лібанова навела нарешті притомні цифри, чи загрожують нам сантехніки із Індії. Виявилось, що не дуже. За її словами, в інтервʼю Суспільному — у 2024 році в Україні видали шість тисяч дозволів на роботу для іноземних громадян, у 2025-му - дев'ять тисяч. Але в 2021 році таких дозволів було 22 тисячі.

Утім суха мова цифр не заважає такому собі уповноваженому з міграційної політики Василю Воскобойнику лякати мєтісами, якими стануть українці через якісь змішані шлюби з понаєхавшими. Месьє Василій якось забуває, що у недалекому минулому наше житіє в СРСР намішало таких коктейлів, що дивно уже сказати, де мальтіпу, а де бульдог.

Та і грубо кажучи — хрін його знає, який потенційний жених луччє. Такі як балабол Воскобойник, чи наприклад, Гаель Монфіс, який став достойною парою нашій спортивній зірці Еліні Світоліній.

Паралельно — нєкій француз Ніколя у Львові організовує мітинги проти міграції. Свого часу він хайпонув на наших тєліках на тому, що підучив українську і міняє вишиванки. Тож в умовах, коли локальні фахівці з питання автентичності — перебувають у пікселі на передовій, і цей мужчина уже став експертом.

Вангую, за подібні речі — у Франції можна було би отримати підозру у ксенофобії. Тому мужчина не критикує мігрантську політику у себе вдома десь на окрузі Ле Пен, а перебрався на святу Галичину.

Прикметно — що всі ці хайпи на тлі мігрантів робляться тоді, коли посадовці рівня Буданова заговорили про спеціальні центри з рекрутингу іноземців в наші сили оборони. Щоб процес був чіткий і впорядкований.

Цікаво, що в 2025 році "Новинарня" давала оцінку першим плодам залучення іноземців:

"Цей напрямок залучення особового складу залишається в тіні загальної уваги, але він у кілька разів перевищує показники розрекламованої програми "18-24".

Саме цього року деякі ТЦК та бригади взялися за активний рекрутинг у Латинській Америці. На сьогодні це дієвий спосіб для поповнення бойових порядків піхоти.

Відтак, за нашими даними, щомісяця близько пів тисячі колумбійців приїздять воювати за Україну".

Тож здається мені, що ці страшилки мєтісами і індусами тісно повʼязані зі зривом цього рекрутингу. Щоб потенційні найманці вважали нас ксенофобами, та й плюнули на затію попрацювати в Україні.

Щодо мігрантів.

Тут є така штука.

Сухофрукти у нас на базарі продає сімʼя таджиків. Вони вивчили, коли у нас свята, слова "дякую", "прошу". І навіть стараються сказати "сушЕна полунІца", шаурму роблять узбеки і там черга, а чоловік найуспішнішої нашої продавчині зеленню і городиною — типовий блакитноокий білорус, який повністю розчинився у персах мощного матріархату Наддніпрянщини.

Боятись треба не індусів, а провокаторів, хайпожерів і довбнів.

«Аргумент» [2]

На цю тему:

• Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень: "Трудових мігрантів нам не уникнути. Але можна не повторювати помилок Європи" [3]
• Романчук: Стратегія розвитку України від Уряду - пшик та пук [4]
• Трудові мігранти: порятунок чи бомба під країну? [5]