Мар'ян Заблоцький: Про збір "шахедів" у Венесуелі

Важная новость

У цьому пості — детально про збір "шахедів" у Венесуелі та контрабанду компонентів звідти.

Як відомо, без західних і китайських комплектуючих російські дрони та ракети не здатні функціонувати. Саме тому від початку повномасштабного вторгнення Венесуела стала одним із ключових хабів Росії для збору та транзиту компонентів до БПЛА.

Уперше цю тему публічно підняли аналітики Washington Institute у листопаді 2022 року. Аналогічні дані неодноразово надавала венесуельська демократична опозиція — зокрема й мені особисто. У жовтні 2023 року я створив міжфракційне депутатське обʼєднання "Вільна Венесуела", і відтоді тема стала предметом системної роботи.

На програму спільного виробництва дронів у Венесуелі США наклали окремі санкції. Питання лише в одному: чи існує ця схема досі і як вона працювала на практиці?

1. Чому саме Венесуела стала ідеальним хабом для виробництва дронів для Росії та Ірану?

Геополітичні причини:

Венесуела має зручне географічне положення для авіасполучення між Росією, Іраном і Китаєм.
Через латиноамериканські країни простіше маскувати походження західних компонентів, зокрема зі США.
Частину санкцій США було авансом послаблено під обіцянки "демократичних виборів", які так і не відбулися.
ЄС, під тиском соціалістичних партій, повністю від співпраці з режимом Мадуро також не відмовлявся.

Персональні і кримінальні мотиви:

Країна перебуває в гуманітарній катастрофі: у 2025 році середня зарплата становила близько 23 доларів на місяць, що дозволяє використовувати практично безкоштовну робочу силу.
Значні поклади золота та рідкоземельних металів створюють додаткові можливості для нелегального збагачення.
Венесуела — комфортне місце для життя еліт, які ведуть "брудний" бізнес: клімат, пляжі, відсутність контролю.
2. Як виглядав схематоз:

Венесуельська сторона заявляла, що нібито виробляє ліцензовані копії іранських БПЛА, перейменувавши Mohajer на Arpia. Формально це подавалося як власна національна модель, що дозволяло імпортувати західні компоненти без прямого порушення санкцій.

Насправді це було фіктивне прикриття:

Окрім кількох показових одиниць, жодного "венесуельського" державного замовлення на них не існувало;
У країни немає ресурсів і потреби виробляти такі дрони для власної армії;
Масштаби логістики Росії та Ірану були абсолютно непропорційні будь-яким "локальним" потребам Венесуели;
Окремо саме "Шахеди" не згадувались у якості офіційного ліцензованого виробництва, бо це привернуло б надто багато уваги. Так, Іран застосовує ті самі "Шахеди" проти Ізраїлю. Внутрішня електроніка і типи деталей на "Шахеди" то чи "Мохаджер" у будь-якому разі аналогічні. Головне - є виправдання замовити будь-яку деталь.

3. Коли це почалося:

Схема запрацювала одразу після початку повномасштабного вторгнення.

У лютому, березні та червні 2022 року Венесуела отримала від Ірану три літаки, які згодом почали регулярно літати між Росією, Іраном і Китаєм. Це чітко фіксується в базах авіаспостереження planespotters.

У липні 2022 року Росія різко збільшила частоту рейсів до Венесуели — напрямку, який до 2021 року практично не існував.

4. Як працювала логістика:

Пасажирські літаки Boeing 747 та Airbus A340 (зокрема, з реєстраційними номерами YV3531, YV3533, YV3535) венесуельської авіакомпанії Conviasa курсували між Каракасом, Москвою, Тегераном.

Усі ці борти були передані в лізинг іранською авіакомпанією, пов’язаною з Росією. На цих рейсах:

Разом із пасажирами перевозили компоненти, плати та вузли;
Частина рейсів здійснювала технічні посадки в Тегерані без посадки нових пасажирів, але з додатковим вантажем;
Аналогічні операції відбувалися і на зворотних маршрутах.

Фактично йшлося про спільну військову логістику на цивільних рейсах.

5. Де було розміщене виробництво:

Ключовим майданчиком була авіабаза El Libertador у місті Маракай, приблизно за 100 км від Каракаса.

І зовсім не збіг, що саме там у середині 2025 року російський концерн "Калашніков" публічно відкрив виробництво боєприпасів: 4 лінії, калібр 7,62, потужність — до 70 млн набоїв на рік. Тому спільне російсько-венесуельське воєнне виробництво - це доконаний факт. Просто про патрони вони можуть говорити офіційно. Про дрони — ні.

6. Звідки відомо, що постачання йшли саме до Росії:

Дані венесуельської опозиції, санкції США та публікації аналітичних центрів (Washington institute).
Аналіз маршрутів і поведінки рейсів, які не мають цивільного пояснення. Наприклад, літаки, які планово летять із Венесуели в Москву часто сідають в Тегерані, де свідки кажуть, що їх довантажують вантажем, але нові пасажири не сідають. Таке саме відбувається часто і на зворотному рейсі з Москви в Каракас.
Різкий і безпрецедентний ріст авіасполучення між Москвою та Каракасом після 2022 року, яке, попри тісну дружбу, було відсутнє до повномасштабного, з подальшим залученням у 2025 році російської NordWind Air.

7. Чи існує це виробництво після операції США

Я оцінюю ймовірність знищення американцями дронових складів і цехів у чортам собачим як понад 50%.

Підстави:

Були зафіксовані удари по авіабазі El Libertador, про що є відео і репортажі преси;

Сама база розташована далеко від Каракаса і не мала прямого стосунку до операції із затримання Мадуро;

Тісна координація США та Ізраїлю, який володіє значно глибшою інформацією щодо іранських дронових програм;

30 грудня 2025 року США терміново запровадили санкції проти спільного виробництва дронів Венесуели та Ірану — за день до формального дозволу на військову операцію (вона просто перенеслась на 4 дні через погоду). Я чиновників США чудово знаю, вони між 24 і 31 грудня працюють тільки в тому випадку, якщо є команда зверху терміново це зробити. Тобто ці "прям на вже" санкції виглядають як юридичне прикриття для точкового удару саме по цехам. Що для нас було б пречудово.

Мар’ян Заблоцький, народний депутат України, економіст, громадський діяч; сторінка автора у Фейсбук

Фото з відкритих джерел

«Аргумент» [2]

На цю тему: