Ранок 24 лютого заскочив Джамалу в Україні. Вона, як і мільйони інших матерів, мусила рятувати дітей від війни. Відійшовши від першого шоку, співачка задіяла весь свій голос, щоб світ чув про трагедію України. Від початку березня Джамала відвідала уже кількадесят країн, де розповідала про війну і збирала допомогу. На першому ж виступі вдалося зібрати понад 60 млн євро. Ця сума шокувала співачку і водночас переконала її у правильності дій.

ВВС поспілкувалося з Джамалою у Варшаві, де вона брала участь у місцевому шоу "Танці з зірками". Організатори конкурсу спеціально запросили Джамалу, щоб краще збирати гроші для українських дітей, яких зачепила російська війна.

Джамала не приховує внутрішніх "шрамів", які в ній лишає по собі війна. У розмові з ВВС співачка поділилася думками про пожежу на Кримському мосту, мобілізацію в Росії та мрії повернутися в український Крим.

"Вони хочуть емоційно зруйнувати наших людей"

ВВС: 10 жовтня Росія здійснила масований обстріл України - загинули і зазнали поранень багато людей. У центрі Києва постраждало ваше сімейне з чоловіком кафе Takava. Як ви того дня прокинулися? Які були емоції?

Джамала: Це мій щоденний стан такий. Може, це погано для мого ментального здоров'я, але ця тривога досі нікуди не пішла.

Для мене війна - кожного дня. Так, я усміхаюся, коли бачу дітей, коли є можливість побачити чоловіка. Але загалом ця тривога, цей сум нікуди не дівається.

10 жовтня Росія знову показала себе як кровожерливого терориста. Це давно не вкладається в якісь нормальні описування війни. Це просто конкретний терор, тому що вже йдуть удари по наших ТЕС. Вони спеціально хочуть знеструмити нас, знесилити, емоційно зруйнувати наших людей.

"Takava" - це мережа кав'ярень, які відкрив мій чоловік з другом і партнерами. Хвилею від бомби було зруйновано скло, пошкоджене обладнання. І ввечері збіглися просто всі друзі кав'ярні - вони разом прибирали, забивали, тому що на ніч не можна залишити це просто відкритим. Але це найменше зло, яке зробила в цей день Росія.

Війна продовжується, війна кривава. Скільки знаходили могил на звільнених територіях? Це неможливо усвідомити, неможливо до цього звикнути. І тому ми маємо рухатися далі в напрямку боротьби.

"Міст - це просто груда металу, через яку перевозили зброю, щоб вбивати людей"

ВВС: За два дні до масованих атак стався інцидент на Кримському мосту. Він спалахнув. Російські пропагандисти поширюють наратив, що масовані атаки по Україні - це помста за Кримський міст. Українська розвідка каже, що це готувалося давно і мало відбутися ще на початку жовтня. Як ви оцінюєте те, що сталося 8 жовтня?

Джамала: Міст - це просто груда металу, через яку перевозили зброю, щоб вбивати людей, дітей.

Нещодавно звільнили Лиман, знайшли могилу на 80 людей. Якого віку найменша людина? Один рік. Це була ціла сім'я.

Звичайно, я буду вболівати і страждати за людей, які є моїми, які є моїм домом, батьківщиною.

Чому я маю переживати за цю груду, яка збудована казна-як, даруйте на слові, за один рік. Такі проєкти мають плануватися по-нормальному.

Я не знаю нічого про цей міст, і не хочу знати. Тому що він побудований вже після окупації Криму, а значить - це незаконно. Все.

"Моя родина була в депортації"

ВВС: Ви народилися в Киргизстані, у місті Ош. Це дуже далеко від Криму.

Джамала: Так, це такий факт народження, тому що моя родина була в депортації. І це треба сприймати тільки так.

ВВС: Потім ви повертаєтеся до України, живете у Мелітополі. Потім ви приїжджаєте в Крим. І знову…

Джамала: І знову втеча.

Слава богу, в моїй сім'ї з самого дитинства мені правильно розповідали історію, незважаючи на те, що говорили по телебаченню. В моїй родині було чітке розуміння всього, що відбувається.

Чому? Тому що ми є свідками всього, що робила радянська влада з моєю родиною. Це було так боляче і так наглядно, що я не могла навіть про це не сказати і не написати пісню про це - "1944".

Бо вона була написана під впливом моєї прабабці Назалхан, яка розповідала [про депортацію]. Потім моя хартана, бабця моя, вона розповідала мені, мій дідусь Аяр розповідав, мій батько Алім і кожен в нашій родині. І я не збрешу, якщо скажу, що кожного дня.

Коли я була малою, мене це дуже дратувало. Ну, типу, скільки можна нам уже чути одне й те саме про депортацію? От, о 5 ранку прийшли радянські солдати, зібрали всіх, дали 15 хвилин.

Я це знала напам'ять. Тому що якщо ми це забудемо, ми станемо мертвими душами.

І моє коріння точно було мені відомо з самого народження. Я - кримська татарка, з села Кючук-Озен, Малорічинське нині.

Мій дідусь кожен раз розповідав мені: "Я не мав хліба, достатньо води, коли ми прибули до Середньої Азії, ми пили дощову воду з калюжі".

Моя бабця Едіє розповідала, як вона шукала тіло своєї матері, яку вбили вже в клініці в Узбекистані. Тому що ніхто не повертався з лікарень. Коли ти захворів, ти не повертався. І вона розповідала, що зранку приходила до мами - та була вже на виписці. А через дві години вона прийшла і їй сказали: "Шукай тіло десь там". І вона прийшла до моргу, а там просто груди тіл. Вона так і не знайшла своєї мами.

ВВС: Як братська могила зараз?

Джамала: Так. Ми не можемо собі дозволити собі забути тих людей, які вмирають зараз кожного дня.

Якщо ми зараз скажемо [Росії]: "Окей, ми боїмося і зупиняємося", у нас не буде батьківщини. Це нормально? Ні.

Якщо вони перестануть постійно нас обстрілювати і привозити своїх солдат вбивати, грабувати і ґвалтувати наших жінок і дітей, то зупиниться війна. І це точний факт.

Мене бісить, коли іноді мені іноземні медіа кажуть, що через війну в Україні будемо економити електроенергію, газ. Ні-ні-ні, друзі. Не через війну в Україні. А через Росію, яка є агресором, яка щодня не зупиняється і витрачає гроші, щоб вбивати нас.

"Вірю, що маю повернутися в український Крим"

ВВС: Вірите в те, що Крим буде звільнено?

Джамала: Я точно вірю в те, що я маю повернутися додому. Маю повернутися в український Крим, який хочу показати своїм дітям.

Зараз важко про це казати. Мені хочеться, щоб Крим повернувся до нас тільки мирним шляхом. Але я так само розумію, що не можна просто так взяти і віддати частину своєї країни. І якщо на нас зараз дивиться весь світ, як на людей непереможних і сміливих, ми є прикладом для країн, які мають точно знати, що треба боротися, не можна здаватися, не можна показувати країнам більшим, що можна забрати [територію].

ВВС: Росія оголосила так звану часткову мобілізацію. Відомо, що дуже багатьох кримських татар зараз призивають до служби в російській армії. Чи знаєте ви такі історії?

Джамала: Давайте називати це не мобілізацією, це просто вбивство. Знову продовжується вбивство цілого народу.

Чому кримські татари? Та тому, що це їхня батьківщина, і вони про це дуже багато говорять. Як і тоді - у 1944. Це просто некомфортний народ. Вони постійно щось проти, борються, вони постійно кажуть, що "це наша батьківщина, тут жили наші пращури". Історично [Крим] - це їхня батьківщина. Люди, які це розуміють, так само мають розуміти, що це просто етнічна чистка.

Так, це некомфортна національність, яка проживає зараз в Криму. Їм дуже хотілося б завжди нас кудись відправити.

Були випадки, коли я навчалася в школі і мені казали: "Ти ж татарка, ти маєш їхати в Татарстан". І отут я мала зробити такий нічогісінький флешбек - чому я кримська татарка і чому я на своїй батьківщині. Так, татари і тюркомовні народи мають щось спільне в релігії і щось в мові, але [кримські татари] - це абсолютно інший народ, який будувався саме в Криму. Понад 40 національностей є в побудові етногенезу саме кримських татар. І таври, і скіфи - це все мої хлопці, це все наша історія.

І те, що зараз відбувається, - це продовжується геноцид. Ми думаємо, що отут все, після Бучі гірше вже не може бути. Бац - мобілізація.

Мені здається, що це дуже страшно. Молоді хлопці, кримські татари, які мають зараз бігти зі своїх домівок, - ми не знаємо, коли вони повернуться. Але ми так само маємо розуміти, що вони мають зберегти своє життя і не піти воювати.

ВВС: Після початку повномасштабної війни ви весь час адвокатуєте за Україну. Стали активісткою, об'їздили купу країн, дали купу концертів. Тут у Варшаві ви з дітьми, вони пішли в садок. Як балансуєте між активізмом, творчістю і сім'єю?

Джамала: Я не знаю. Іноді я сама не розумію, як це вдається. Але вдається, слава богу.

В мене два маленькі синочки, я тільки-но завершила масштабний проєкт "Танці з зірками", де вперше відбувалися збори для українських дітей. Зазвичай Dancing with the Stars - це просто танці. Працювати на цьому проєкті було важко, але з іншого боку для мене було і щастя, що я два місяці хоча б на одному місці.

У Стамбулі були мої діти, тому що там моя сестра. Перш за все, я мати, я відповідальна за них. Далі уже йде активістка і все таке інше. І тому я просто взяла їх в зуби і віднесла до своєї сестри.

І зараз вони тільки кілька тижнів, як зі мною. Я маю влаштувати для них нормальний побут, садочок, перший садочок молодшої дитини - Селіма.

Їм важко, вони тільки вивчили турецьку мову. А тут вжух - вже польська. Вони: "Мамо, ми нічого не розуміємо".

Старший Емір питає: "А як мені сказати, що я хочу побачити брата?" В мене аж серце заболіло, що він перше, що спитав, - не як їсти, не де іграшки, а як спитати в садочку, що я хочу побачити брата. Тобто вони вже розуміють, що вони разом.

"Якщо у мене в країні війна, що я маю робити? Представляти Україну з війною"

ВВС: Коли ти брала участь у Євробаченні, аполітичному конкурсі, ти співала там абсолютно політичну пісню. І ти з нею виграла. І цього року Kalush Orchestra теж. Вони зробили кілька політичних заяв на сцені, вимагаючи уваги до "Азовсталі".

Джамала: Коли я перемогла з "1944" [на "Євробаченні-2016"], це була дійсно перемога, перш за все, історії. Історії, що була почута, історії страждань і особиста, сімейна.

Олег із Kalush співав про свою маму. Потім ця мама набула нових значень. І мама стала, як Україна, і вона виросла на очах просто. З мами-мами такої близької - до Мами-Мами. І тому це знову дало відгук у такої великої аудиторії, як "Євробачення".

Тут важливо розуміти, що ти є тим, що ти співаєш, як ти співаєш і що ти в це вкладаєш. Все.

Продюсер Kalush напередодні "Євробачення" питав, вони постійно радилися зі мною: "Події на "Азовсталі", наші хлопці закриті. Скажи, Джа, що ми маємо сказати, щоб нас не оштрафували?" Я кажу: "Ви знаєте, що ви маєте встигнути на останні три секунди наприкінці? Save Mariupol, save Azovstal! Якщо встигнете це в три секунди вкласти - молодці. Або поріжуть".

Вони так і зробили. Я не кажу, що це я порадила. Я знаю, що вони з багатьма радилися з приводу саме правил. Я кажу: "Ну, заплатимо штраф - найгірше, що може статися. Але мені здається, це того варте". І я рада, що EBU сприйняли це нормально.

Коли в тебе є країна, в тебе є прапор. Коли в тебе є прапор, в тебе є гімн. Коли в тебе є гімн, це політика.

І коли ти виходиш на сцену з конкретним прапором, ти представляєш конкретну країну. Перше, що відкриває конкурс "Євробачення" - це просто вихід прапорів. Всі виходять гордо [зі своїм прапором] і йдуть. Що це? Олімпійські ігри? Окей, якщо це Олімпійські ігри, то кожен представляє свою країну. А якщо я представляю свою країну, то я представляю свій бекграунд. А якщо у мене в країні війна, що я маю робити? Представляти Україну з війною. Отак я собі це бачу.

ВВС: А як танцювалося під час війни? Цей конкурс ["Танці з зіркамі"] гламурний - пір'я, стрази, підбори.

Джамала: Так, паєточки.

ВВС: Оці зачіски і декольте. І тут війна в Україні. Ви - спікер та медіум, який розповідає про війну і збирає гроші на дітей.

Джамала: Намагалася постійно це враховувати зі стилістами. Постійно обговорювали ступінь моєї оголеності в цьому проєкті, от серйозно, до деталей. Все по сантиметру. Це все не раптовість, це все в межах.

Мені було важко емоційно, особливо, коли була чача і румба. Я думала, що я просто помру. Коли це вальс, повільний танець - це такий твій стан. Важко було налаштувати себе на жваві танці.

Але я розуміла: щоб до мене не було питань, що я на особливому рахунку, я мала себе налаштувати. Було важко. Вдалось, як вдалось.

Я думаю, що я з цього проєкту взяла все, що могла. Тому що ми кожного ефіру говорили про війну - в щоденниках перед моїми танцями ми говорили про збір і була плашка "допомогти дітям України".

Фаррелл Вільямс підходить до мене, каже: "Мала, ти зі своїм прапором дуже крута!"

ВВС: Ці гроші - вони вже кудись ідуть? І кому саме вони допомагають?

Джамала: Це має звітувати фонд Polsat Foundation. І я сподіваюся, що найближчим часом вони оприлюднять якісь цифри і суми, куди вони йдуть. Для мене це дуже важливо було в співпраці.

Розкажу початок. Це було 3 березня, коли я отримала запрошення на національний відбір "Євробачення" в Берлін. Там я співпрацювала з фондом ARD, де вони збирали кошти для України. Відспівала "1944", під час якого були збори.

Сідаю в літак, лечу в Румунію, отримую смс в літаку від ARD: "Дякуємо вам дуже, ми в шоці, зібрали 64 млн євро". Я така: "Що?" Шок, просто шок. "Боже, якщо це так буде працювати, то я готова далі їхати. Куди?"

Далі Румунія, так само нацвідбір "Євробачення", плашка, збори. Далі Барселона, Мадрид, Грузія, Нідерланди - Concert for Change, Бірмінгем - Concert for Ukraine. Там Ед Ширан, Каміла Кабелло, Грегорі Портер, Том Оделл. Всі підходять, кажуть: "Що ми можемо зробити? Що допомогти?" Пропонували житло і все таке. Я кажу: "Ні-ні-ні, дякую, все нормально. Я не шукаю зараз, куди переїхати. Я шукаю допомоги для України".

Це більше ніж 20 країн. Фестиваль у Нью-Йорку Global Citizen NOW - я там cпікер і співаю на церемонії самій. Фаррелл Вільямс підходить до мене, каже: "Мала, ти зі своїм прапором дуже крута!"

Це все не моя заслуга. Це все заслуга людей, яким не було все одно.

"Я ніколи не думала, що я, співачка, ще буду казати про зброю"

College Tour в Утрехті, праймове шоу, в якому брали участь Вілл Сміт, Опра. Вони запрошують мене і ведучий мені каже: "Джамало, в тебе є можливість зараз звернутися до прем'єр-міністра Нідерландів. Що би ти хотіла йому сказати?"

А я ж, звичайно, підготувалася. І я кажу: "Я знаю, що ви дуже багато даєте нам зброї. А нам потрібно ще".

Я ніколи не думала, що я, співачка, пишу собі пісні - сама пишу, сама співаю, сама виступаю - і що я ще буду казати про зброю. Я б не хотіла такого життя для себе. Але маєте якийсь апгрейд Джамали.

ВВС: Чи думки про політичну кар'єру коли-небудь були у вас?

Джамала: Ні. Я завжди знала і знаю, що я про мистецтво. Це моя найсильніша сторона. І якщо я, просто співаючи "1944", можу зібрати за вечір 64 млн євро* (фінальна сума збору 67 млн євро - Ред.) для своєї країни, то, може, я буду співати?

ФОТО: УНІАН

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Музичний фронт: як пісні стали ще одним засобом спротиву [4]
• "Українська музика - світовий тренд": що роблять співаки України під час війни [5]
• Україна втретє здобула перемогу на Євробаченні. Гурт Kalush Orchestra переміг у фіналі [6]