Тимчасова виконувачка обов’язків генерального директора Національного заповідника «Хортиця» Світлана Охріменко розповіла «Новинам Приазов’я», які території оголилися у цьому регіоні.
«Національний заповідник Хортиця включає о. Хортиця, прилеглі острови та скелі, урочище Вирва поруч та ще є територія Кам’янської Січі, яка розташована в Херсонській області. В першу чергу від змін рівня води, які відбулися через руйнацію Каховської греблі, страждають території саме біля о. Хортиця. Території, які оголилися, території, на яких людина проводила свою діяльність з давніх-давен і до сьогодні. Оголились і території, на якій є залишки селищ, що існували на Хортиці за радянських часів. Оголилися території, на яких є залишки мостових переходів. Також оголилися ті ділянки, на яких раніше розташовувалися зимівники (тип поселення, поширений з найдавніших часів серед напівкочових жителів південноруських степів – ред.) і якісь інші археологічні об'єкти», – зазначила вона.
Острів Хортиця, Запорізька область, 12 серпня 2022 року
Пошкоджень, які були б небезпечні для пам'яток історії та археології, поки не зафіксовано, каже керівниця.
За її словами, зараз в першу чергу спостерігається велика кількість підйомного матеріалу, розташованого по узбережжю в різних місцях та скупченнях.
«Локалізується по-різному, відповідно наші представники відділу археології, відділу фондів, реставрації, коли проводять спостереження, ходять з моніторинговими дослідженнями узбережжя, зможуть зробити висновки по таких знахідках, на які ділянки потрібно зосередитися більш ретельно. Можливо, провести археологічні розвідки, розкопки. Ці знахідки на узбережжі можуть бути маркерами для подальших цікавих досліджень», – додала Охріменко.
«Копачі, а не «чорні археологи»
Науковий співробітник відділу охорони пам'яток історії, археології та природи Національного заповідника «Хортиця» Анатолій Волков пояснив, що краще називати тих, хто шукає артефакти, копачами, а не «чорними археологами». Він пояснив, чому.
«Археологи – це наукове звання, треба вчитися, отримати диплом і тоді вже будеш археологом. А ці люди, які здійснюють якісь заходи на узбережжях, якихось ділянках – це копачі. І краще називати їх копачами, а не чорними, білими, синіми археологами», – зауважив він.
Волков підтвердив, що коли рівень води впав, копачі активізувалися. Свої знахідки вони здебільшого не здають у музей, а десь продають чи залишають для власних колекцій, і тому це зараз нагальне питання, зазначив він.
«Ми щодня, співробітники різних відділів режиму археології, реставрації рейдуємо вздовж берегових смуг, виявляємо таких порушників та проводимо бесіди, викликаємо поліцію та складаємо акти», – повідомив Волков.
«Історична, а не матеріальна цінність»
Більшість речей, які знаходять копачі, – це металобрухт, каже науковець. Але можуть трапитися і цінні, з історичної точки зору, предмети.
«Часто ці копачі самі можуть не знати, що вони знайшли якийсь цікавий об'єкт, цікаву річ з приводу історії й можуть просто здати на металолом, і вона вже буде втрачена. Це визначають спеціалісти, які мають фахову спеціальність і які з цим працювали багато років. У нас в заповіднику такі спеціалісти є», – пояснив спеціаліст.
Волков зазначив, що речі, які знаходять на оголених ділянках заповідника, не завжди можна продати задорого, навіть якщо вони становлять історичну цінність.
Артефакти знайдені після обміління Каховського сховища
«Це не якісь коштовності чи дорогоцінні метали, це здебільшого уламки кераміки, металеві речі середньовіччя або давні уламки кременю. Вони не несуть в собі якоїсь матеріальної цінності, але вони цінні з приводу історії. Ми по цих уламках зможемо потім встановлювати повну картину культурного прошарку на тих ділянках, на яких вони були знайдені», – розповів науковець.
Що робить поліція?
Заступник начальника управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Запорізької області Олександр Кривенко зазначив, що зараз на територіях, які постраждали внаслідок руйнування Каховської ГЕС, здійснюється посилений захист археологічних об'єктів. Про це правоохоронець розповів під час пресконференції, яка відбулася 27 червня у Запоріжжі.
«Це не тільки о. Хортиця, це взагалі вся прибережна смуга, яка зазнала змін у зв’язку зі зміною глибини. Доручено вжити заходів щодо обмеження доступу осіб без належних дозвільних документів до визначених об’єктів, а це саме – річище Дніпра, культурний шар якого складає від 10 см до 5 м. Для виконання, для здійснення цих заходів у нас щоденно залучається близько 132 поліцейських, які несуть службу у складі патрулів: автомобільних, піших та спостережних пунктів», – стверджує він.
За даними Кривенка, всього на цих територіях поліцейські перевірили 2,5 тисячі осіб. З них, імовірно, причетні до так званої «чорної археології» – 13 осіб. Він також розповів, яка відповідальність загрожує тим, хто займається такою діяльністю.
«Це перш за все кримінальні правопорушення – стаття 298 ККУ, яка передбачає відповідальність за незаконне проведення пошукових робіт на об’єктах археологічної спадщини. Як я вже зазначив, річище Дніпра є об’єктом археологічної спадщини. Покарання передбачає штраф від 17 тисяч або максимально – це обмеження волі терміном до 2-х років. Також є інші види статей, які можуть під ті чи інші діяння підпадати, під такі статті. Так, остання 193 ККУ – це незаконне привласнення знайденого або чужого майна, в тому числі це скарби або об’єкти археологічної чи культурної спадщини. І стаття 92 про адміністративні порушення, що встановлює відповідальність за порушення вимог законодавства природоохорони культурної спадщини», – перерахував Кривенко.
Разом із цим він повідомив, що наразі підрозділами Національної поліції не виявлено таких осіб, діяльність яких підпадала саме під позиції цих статей. Тому кримінальних справ по зазначених статтях поки немає.
«Не досліджено 70 пам’яток»
Директор департаменту культури та інформаційної політики Запорізької обласної військової адміністрації Владислав Мороко зазначив, що найвідоміша територія, яка не була ретельно досліджена за радянських часів до побудови Каховської ГЕС – це місцевість, яку називають Великий Луг. За його словами, свого часу Каховське водосховище затопило великий культурний пласт.
Посадовець розповів, що на сьогодні недослідженими залишаються близько 70 пам’яток як національного, так і місцевого значення.
«Найвідоміші пам’ятки – це о. Байда національного значення. Відповідно на о. Байда весь комплекс пам’яток від неоліту до козаччини й до фактично сучасної історії. Це треба досліджувати. По правому берегу – це у нас відомий «Порт Маршала» і «Стоянка Миру». Навколо Хортиці дуже багато стоянок – це і балка Генералка, і середньостогівська культура (археологічна культура мідної доби степової й лісостепової України – ред.). Є велика кількість цікавих об'єктів, які мають дослідити в першу чергу науковці», – сказав Мороко.
Небезпека часів Другої світової війни
Він зауважив, що на оголених територіях можна натрапити на вибухонебезпечні предмети часів Другої світової війни. Зокрема, він нагадав про важкі бої у 1943 році, коли радянськими військами була втрачена велика кількість зброї під час переправи через Дніпро.
«Відповідно, Дніпро відійшло і ті речі, які могли за ці роки бути вимитими водою, можуть бути в мулі, бути під землею. Відповідно, шукаючи з металошукачами, копачі, мародери можуть наштовхуватися на ці предмети. Можуть постраждати вони, а можуть постраждати люди навколо», – наголосив Мороко.
Люди з металошукачами на центральному пляжі Запоріжжя (ілюстраційне фото)
Частина пам’яток залишається на окупованих територіях, додав директор департаменту культури. На його думку, там є ще більша загроза грабування: «В окупації ніхто цим не опікується, а більше заохочуються ці грабунки, які ми бачили. Там теж багато пам’яток, які мають стосунок до Скіфії. Вони, на жаль, я думаю, теж будуть грабуватися».
«Важливе для історії»
На Херсонщині діяльність «чорних археологів» була проблемою і до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, розповів «Новинам Приазовʼя» колишній завідувач археологічного музею Херсонського державного університету Сергій Нємцев. За його словами, це проблема всього південного регіону України.
Територію, яка оголилася внаслідок руйнування Каховської ГЕС важливо зберегти для досліджень, каже науковець. За його словами, вона є цікавою для археологів, оскільки ці території були поспіхом досліджені на початку 1950-х років, перед будівництвом Каховської ГЕС. За словами науковця, в той час експедиції встигли провести лише кілька сезонів, щоб зафіксувати наявність там пам’яток, які потім затопили.
Він також звернув увагу на те, що методики розкопок і робіт того часу були набагато менш досконалими, ніж є зараз. Багато технічних засобів тоді ще не існувало.
«Золота ера археології починається потім з будівництвом зрошувальних систем 1960-80-х років. А в 1950-х все було дуже достатньо, як це сказати, бідно», – каже Нємцев.
За допомогою сучасних досліджень можна встановити багато нових фактів про поселення, які раніше існували на цих територіях, додав він.
«Це просто неймовірна, цікава територія, яка відіграла важливу роль в історії населення, яке жило на території України. Це пониззя Дніпра, воно максимально багате біоресурсами. І по берегах Дніпра територія, яку ми називаємо «Великий Луг», яка потім була Каховським водосховищем. На цих берегах увесь час існувало поселення в різних місцях, які ми можемо досліджувати й реконструювати спосіб життя людей на цих теренах. Запорізькі козаки – це тільки останній пункт в довгому ланцюгу культур і суспільств, які існували на цих берегах», – підкреслив експерт.
Руйнування контрольованої і замінованої Росією греблі Каховського водосховища спричинило підтоплення 600 квадратних кілометрів Херсонської області, з них 32% – правобережжя, 68% – лівобережжя, як на підконтрольній уряду України, так і на окупованій російською армією території. Це змусило тисячі людей тікати та призвело до екологічної катастрофи із тривалими наслідками.
Українська влада звинувачує російську армію у підриві машинного залу ГЕС і руйнуванні греблі. Росія каже, що ЗСУ обстріляли греблю західною зброєю. Обстрілів з боку ЗСУ ніхто не підтверджує, а супутники та сейсмологічні станції зафіксували після години ночі на 6 червня удари, теплові викиди та струси, що можуть свідчити про вибухи в основі греблі.
Вгорі: обміління р. Дніпро в Запоріжжі
«Аргумент» [4]
На цю тему: