Про це повідомляє [2] НАБУ.
“21 грудня 2022 року НАБУ і САП повідомили вісьмом особам – серед яких нардеп VIII скликання, службовці АРМА і СБУ, ДП «СЕТАМ», про підозру у заволодінні правами вимоги по кредитам, що призвело до заподіяння понад 112 млн грн збитків приватному банку”, - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що серед підозрюваних:
- народний депутат України (VIII скликання);
- помічниця нардепа - директор підприємства, яке отримало кредитні кошти;
- начальник слідчого відділення Головного слідчого управління СБУ (обіймав посаду до 2020 р.);
- начальник управління менеджменту активів АРМА (обіймав посаду у період червень 2018 р. - січень 2020 р.);
- генеральний директор ДП «СЕТАМ» (обіймав посаду у період травень 2016 р. - лютий 2020 р.);
- заступник генерального директора ДП «СЕТАМ» (обіймає посаду з жовтня 2017 р. по теперішній час);
- два оцінювача.
Їхні дії кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 3,4 ст. 358 (підродка документів), ч. 3 ст. 368 (підкуп службової особи), ч. 3 ст. 369 (хабар) КК України.
За даними слідства, у 2012 році майбутній народний обранець (на той час – депутат Київської обласної ради), будучи фактичним власником низки компаній, розпочав будівництво багатоквартирного житлового комплексу на околиці Києва. Для цього він взяв кредит у понад 200 млн грн під заставу збудованого в майбутньому ЖК і земельних ділянок, де він розташовувався, а також низки особистих порук, зокрема й самого депутата.
Згодом НБУ визнав неплатоспроможним банк, який видавав кредит. Аби не віддавати борг та отримати можливість продати збудовані квартири, наприкінці 2018 року – середини 2019 року нардеп організував схему.
Зазначається, що схема діяла у такий спосіб: за допомогою начальника слідчого відділення Головного слідчого управління СБУ та начальника управління менеджменту активів АРМА і службових осіб ДП «СЕТАМ», на право вимоги по кредиту наклали арешт і передали в управління АРМА. Та, у свою чергу, виставила це право на електронні торги ДП «СЕТАМ». За результатом аукціону за заниженою ціною переможцем визнали підконтрольну нардепу компанію. Компанія, ставши новим власником прав вимоги, скасувала усі іпотеки на нерухоме майно та обтяження по договорам поруки. Згодом ця компанія перепродала ці права ще одній підконтрольній нардепу ТОВ, аби унеможливити в майбутньому правонаступникам банку здійснити звернення обтяження.
Нардеп залучив працівника СБУ, який спеціально зареєстрував кримінальне провадження і в його межах забезпечив накладення арешту та передачу в АРМА прав вимоги по його кредиту. В свою чергу, начальник управління менеджменту активів АРМА і посадовці ДП «СЕТАМ» забезпечили перемогу підконтрольної нардепу компанії на електронних торгах, при цьому за заниженою на 112 млн грн ціною. Тобто право вимоги на 128 млн грн було продано всього за 16 млн грн.
В НАБУ зазначають, що цей аукціон відбувся незаконно, без належного рішення суду про надання дозволу на продаж, а також без звіту про оцінку. Після визнання переможця торгів працівник СБУ забезпечив скасування арешту на права вимоги, який сам же і ініціював.
Згодом нардеп забезпечив скасування усіх іпотек на нерухоме майно та договорів поруки, які забезпечували кредити прав вимоги, оскільки його підконтрольна компанія стала новим власником права вимоги.
Надалі він продав права вимоги на ще одну підконтрольну йому компанію, яка через суд позбавила правонаступників банку права здійснити звернення обтяження на заставне майно та на усе майно щодо договорів поруки.
За даними НАБУ, народний депутат забезпечив фінансування цієї схеми – від придбання компаній до оплати оцінщикам, та надавав вказівки учасникам цієї організованої групи. Особи використовували підроблені офіційні документи щодо вартості прав вимоги, а співробітник СБУ в обмін на «сприяння» отримав від нардепа неправомірну вигоду.
За висновками експертиз, внаслідок дій учасників злочину банківській установі заподіяно понад 112 млн грн збитків.
У НАБУ нагадали, що підозрюваний екснардеп був обвинуваченим і у іншій справі, розслідуваній НАБУ і САП. Йдеться про недекларування у 2015-2019 роках на загальну суму понад 50 млн грн. Однак, через рішення КСУ щодо декриміналізації цієї статті, ця справа була закрита.
Ще один учасник злочину – начальник управління АРМА – є підозрюваним у справі щодо розтрати 426 млн грн АРМА.
У свою чергу, УНН повідомило [3] із посиланням на джерела у правоохоронних органах, що мова йде зокрема про нардепа Сергія Скуратовського та його помічницю Олену Добровольську.
Як відомо, у кінці листопада 2020 року Вищий антикорупційний суд закрив ще одну справу про недостовірне декларування через рішення Конституційного суда про скасування відповідної статті Кримінального кодексу. За даними ЦПК, мова йде про Сергія Скуратовського.
Також нагадаємо, що у вересні 2019 року Сергію Скуратівському було повідомлено про підозру в заподіянні легких тілесних ушкоджень голові сільради.
Угорі: Сергій Скуратовський. Фото: Facebook-сторінка Сергія Скуратовського
«Аргумент» [4]
На цю тему: