Церкву Різдва у Вергунах збудували 1801 року. Сьогодні у ній залишилися тільки 10-15% живопису, а все решта – втрачене унаслідок руйнування памʼятки.

Про це відомо з рішення [2] Полтавського окружного адміністративного суду від 31 січня, інформує сайт Зміст [3].

Майже пʼять років тривав судовий процес щодо притягнення до відповідальності хорольської влади за руйнування памʼятки національного значення. Лубенська прокуратура просила суд:

• протиправною бездіяльність Хорольської міської ради щодо утримання Церкви Різдва;
• зобовʼязати Хорольську міську раду почати консервацію та реставрацію пам'ятки.

У 2019 році памʼятку передали на баланс місцевої громади. Вона не втратила свого статусу та не виключена з обʼєктів культурної спадщини. У 2024 році на памʼятку уклали охоронний договір, який погодило Міністерство культури та інформаційної політики України.

Технічний стан памʼятки, як відомо з судових матеріалів, є незадовільним. Через це торік місцева влада профінансувала облікову документацію та проект землеустрою. Суд встановив, що підготовчу до реставрації роботу місцева влада провела, тож про бездіяльність говорити зарано, бо реставрація неможлива через війну:

«Водночас реставрація культової споруди, яка впродовж великого періоду часу є занедбаною та частково зруйнованою, на сьогодні потребує великих капіталовкладень, що в умовах воєнного стану є ускладненою. Територія поблизу церкви облаштована, навколо неї здійснюється прибирання та обкошування трави», – йдеться у рішенні суду.

Церкву Різдва у Вергунах звели 1801 року, охоронний номер памʼятки – 596. Загальний її стан – незадовільний. З акту обстеження відомо, що частину памʼятки Полтавщина уже втратила.

Куполом з металевим хрестом похилився. Загальний стан внутрішніх архітектурно-конструктивних і декоративних елементів пам`ятки оцінили як незадовільний. Монументальний живопис інтер`єру пам`ятки виконали на початку XX ст. в академічній манері, первісно займаючи всю площу стін та склепінь будівлі. На сьогодні більша частина живопису втрачена або збереглася фрагментарно (близько 10-15%).

Розписи церкви – це окремі сюжетні сцени з зображенням Ісуса Христа та Богородиці, що збереглися у верхній частині барабана купола. Також є зображення православних святих, розміщених на опорних стовпах першого ярусу, але вони майже повністю втрачені.

Загальний стан монументального живопису інтерʼєру незадовільний. Простежуються значні втрати штукатурного та фарбового шару внаслідок порушення зв`язку між основою та кладкою стіни.

Поступово триває вимивання пігментів фарби, глибинне руйнування будівлі та лущення фарби. Конструктивні тріщини в елементах архітектурних конструкцій, зміни мікроклімату в інтер`єрі храму та решта моментів залежать від опадів, що потрапляють у храм. Нині церква й надалі руйнується.

«Аргумент» [4]

На цю тему:

• Найкрасивіші пам’ятки історії України, зруйновані російськими загарбниками під час війни [5]
• Як російські загарбники розграбовують історичні цінності України: тягнуть з музеїв і з-під землі [6]
• Як російські загарбники знищують українські християнські громади: "Зрізали хрест, поставили російський прапор [7]