В Україні завершилася ревізія "критично важливих" підприємств. Уряд ініціював її для збільшення мобілізаційного ресурсу та відсікання схем, за допомогою яких компанії бронювали понад 50% військовозобов'язаних працівників. Через посилення вимог критичність не змогли підтвердити близько 15% компаній. У результаті під загрозою зупинки опинилися сотні невеликих підприємств, для яких мобілізація єдиного водія чи механізатора означає смерть бізнесу.

Як оновлена система розбивається об реалії і що відбувається в кожному секторі - розповідає Економічна правда [2].

Основи бронювання

Головними фільтрами для бізнесу стали нові вимоги уряду: середня зарплата на підприємстві не менше 25,9 тис. грн і нові правила розрахунку квоти бронювання.

Змінився й порядок подання документів. Великий бізнес з валютною виручкою від 32 млн євро на рік й обсягом сплачених податків від 1,5 млн євро подає документи до профільних міністерств. Натомість малий та середній бізнес – дрібні фермери, місцеві перевізники та сервісні компанії, які не дотягують до цих планок, – звертаються до обласних військових адміністрацій (ОВА).

Уряд дозволив ОВА встановлювати власні локальні критерії. Відсутність єдиного державного стандарту створила хаос: в окремих областях вимоги стали настільки специфічними, що підприємцям доводиться шукати неординарні виходи.

Агросектор

Сільське господарство першим відчуло оновлені правила. За даними міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, до кінця серпня 4,5 тис. підприємств отримали статус критичності від Мінекономіки, ще 2 тис. – від ОВА.

Проте дрібний агробізнес відсіяли. За даними Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), із близько 800 господарств-членів асоціації, які раніше мали статус критичності, близько 15% не змогли його отримати ні від Мінекономіки, ані від ОВА.

У грудні 2025 року Мінекономіки подвоїло вимоги до фермерів. Якщо раніше для бронювання через профільне відомство достатньо було мати 500 гектарів землі в обробітку та 20 млн грн річного чистого доходу від реалізації продукції, то за новими правилами – удвічі більше. Тому для перепідтвердження критичності господарства площею 500-700 га були змушені звертатися до ОВА.

ОВА підвищили вимоги зі 100 га до 200-250 га, тому дрібні фермери із земельним банком до 100 гектарів улітку втратили єдиний шанс на бронювання.

"Відсутність уніфікованого стандарту призвела до того, що в кожній області з'явилися свої специфічні вимоги. Ті, у кого в обробітку менше 200 гектарів, повністю втратили можливість бронювання", – пояснює консультантка ВАР з питань обліку, оподаткування та бронювання Леся Панкратова.

За її словами, на Київщині перепусткою до бронювання зробили обов'язкове працевлаштування визначеної кількості внутрішньо переміщених осіб, на Одещині встановили норму "один заброньований на 100 га", на Кіровоградщині підняли поріг до 200 га і прописали непідйомне для дрібного бізнесу економічне навантаження за обсягом вирощеної продукції та сплачених податків. Серед альтернативних критеріїв зазначили наявність поголів'я – від 50 голів кіз чи овець.

"Це призвело до того, що в області та сусідніх регіонах фермери розкупили всіх наявних кіз та овець, аби поставити їх на облік і виконати критерій. Доходило до анекдотів, коли тварин шукали по навколишніх селах", – зазначає Панкратова.

Аграрії зверталися з відкритими листами до уряду та Мінагрополітики з проханням встановити єдиний мінімальний поріг – 100 гектарів для всіх областей, проте у відомстві відповіли, що не мають важелів впливу на рішення ОВА.

Аби вижити, дрібні господарства об'єднувалися та штучно укрупнювали земельний банк. Для багатьох сімейних ферм втрата статусу стала фатальною: якщо засновника мобілізують, земля не обробляється або її за безцінь скуповують.

Проблему відсіву найменших господарств в уряді визнали, але лише через погіршення загальної ситуації в галузі. Мінагрополітики недавно затвердило нові правила визначення критичності, врахувавши пропозиції ВАР.

Планку для подання документів до міністерства скоротили вп'ятеро до 200 га, а вимогу щодо річного чистого доходу зменшили вдвічі до 20 млн грн. Подати документи за спрощеними умовами аграрії зможуть з 18 жовтня – тепер їх розглядатимуть працівники новоствореного Мінагрополітики, а не Мінекономіки.

Утім, зниження порогу за площею земель не знімає ризиків: наприкінці осені на аграріїв чекає друга хвиля випробувань – вимога щодо середньої зарплати.

"В агросекторі традиційно діяла сезонна модель: під час жнив механізатор отримує 50-60 тисяч гривень, а взимку виплати падають. Щоб відповідати новим критеріям, бізнес змушений штучно вирівнювати виплати", – пояснює Панкратова.

Зараз підприємства тримаються на останніх запасах, але в листопаді-грудні ситуація може стати критичною. Через обвал цін на зерно, ускладнену логістику та заповнені склади прибутковість сектору впала до нуля і навіть нижче.

Якщо до листопада не відновиться повноцінний продаж зерна, то в дрібних та середніх господарств не вистачить коштів на виплату "білих" зарплат. Відсутність необхідного рівня оплати праці автоматично анулює бронювання навіть для тих, хто повністю відповідає критеріям за гектарами та виручкою.

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Юрій Касьянов: Справедлива мобілізація [4]
• Сергій Гнезділов: Держава так і не встановила справедливість [5]
• Ігор Луценко: СЗЧ. Лікування симптомів, а не причин [6]