Ніж у спину: перемога АдН у Саксонії може стати серйозною проблемою для безпеки Німеччини

Ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН) вперше має шанси не просто технічно посісти перше місце, а й сформувати регіональний уряд. Це може статися за результатами виборів 6 вересня у східнонімецькій землі Саксонія-Анхальт. Експерти всерйоз обговорюють сценарії, згідно з якими АдН вистачить голосів для самостійного правління, а брандмауер — добровільне зобов'язання інших партій не співпрацювати з правими радикалами виявиться безсилим. Прихід «Альтернативи» до влади навіть у такій невеликій і економічно слабкій землі, як Саксонія-Анхальт, може призвести до серйозних проблем для Берліна в різних областях, включаючи оборону і безпеку.

«План Німеччина» під загрозою

Уряд регіону не може прямо впливати на зовнішню політику та оборону країни. Це виняткова прерогатива федерального центру від імені бундестагу і уряду. При цьому АдН не приховує свого негативного ставлення до постачання озброєнь в Україну та планів переозброєння Європи. Партія називає [2] дії Берліна "курсом на війну" і вимагає [3] "відновлення партнерства з Росією".

Навіть посівши крісло прем'єр-міністра у Магдебурзі, представник партії не зможе змінити нинішній геополітичний вибір ФРН. Більше того, автори Основного закону Німеччини передбачили можливість конфлікту федерального центру та землі, заклавши захисні механізми у текст одразу двох статей.

Стаття 37 дозволяє уряду застосувати примусові заходи, якщо місцева влада відмовляється дотримуватися загальнонаціонального рішення. Згідно зі статтею 85, федеральний уряд може віддавати прямі розпорядження землям у рамках так званого «поручительного управління»: скажімо, Мінтранспорту ФРН – Мінтранспорту землі. Але не все так просто.

У разі розширення війни в Європі та введення в дію механізму статті 5 Статуту НАТО громадянська влада та військові ФРН почнуть застосовувати «Оперативний план Німеччина». Це комплекс мобілізаційних та логістичних заходів — зокрема, перекидання великих військових контингентів та техніки із західних та південних регіонів Європи на схід. Територія Німеччини автоматично стане ключовим хабом для здійснення оборонних заходів. На це розраховують союзники Берліна. Точні маршрути пересування колон засекречені, але низка чинників свідчить, що Саксонії-Анхальт відведено важливу роль цих планах.

По-перше, земля розташована географічно ідеально, «на півдорозі» між західною частиною країни та Польщею. Це практично єдиний шлях швидкого реагування. Як у безпосередній близькості від її адміністративних кордонів, так і в самій Саксонії-Анхальт розташовано чимало важливих баз та логістичних центрів бундесверу.

По-друге, саме в цьому регіоні в останні роки пройшла масштабна санація мережі залізниць, автобанів та другорядних шосе. Багато хто з них вважається зараз одним із найкращих у Німеччині. У планах до 2029 року – подальша модернізація центральних залізничних вузлів у Магдебурзі та Дессау, а також розширення пропускної спроможності траси Магдебург – Берлін. Безперечно, на це зроблено ставку.

По-третє, у Саксонії-Анхальт розташований оперативний центр, який журналісти вважають одним із значних елементів логістики у разі реалізації запланованих заходів. Дослідники також визнають [4] особливу роль регіону у гіпотетичній ситуації оборони від зовнішньої агресії проти ЄС.

Земельний уряд за бажання може значно уповільнити пересування військових колон саме в той момент, коли буде дорога кожна година. Умовний прем'єр Саксонії-Анхальт, який виступає «проти ескалації» та «за пошук компромісів за столом переговорів», може відмовитися оформити дозвіл на проїзд важкої та особливо гусеничної військової техніки територією регіону. Видача дозвільної документації перебуває у компетенції профільного земельного управління.

Також військові конвої мають пересуватись виключно у супроводі поліції — її співробітники закриватимуть проїзд для цивільного транспорту. А органи правопорядку підпорядковуються місцевій владі.

Нарешті, над федеральному центрі, але в місцях вирішуються питання використання регіональної інфраструктури, наприклад виділення території під облаштування наметових таборів, забезпечення постачання електроенергією, водою і паливом. Навіть обмін інформацією між центральними структурами управління та оперативним вузлом у Магдебурзі може бути помітно ускладненим.

Немає сумніву, що у надзвичайній ситуації Берлін негайно скористався своїм правом, передбаченим відповідними статтями Основного закону. Цілком можна припустити, що не кожен високопоставлений офіцер поліції погодився відверто саботувати оборонні заходи. Але дорогоцінний годинник, а то й дні був би загублений. І це може призвести до серйозних наслідків для всієї оборонної стратегії Німеччини та НАТО.

Бюрократія як зброя

Німецька бюрократія відома далеко за межами країни. З одного боку, точне та скрупульозне дотримання літери закону та кожної коми в нормативному акті, дотримання процедури є запорукою справної роботи правової держави, зміцнюють її та знижують залежність від влади.

З іншого — те, що робить систему стабільною, водночас означає її вразливість для цілком легітимних, хай і безглуздих позовів. Хоча основні політичні вимоги «Альтернативи» неможливі без схвалення бундестагу і федерального уряду, у землі є достатньо механізмів, щоб дуже ускладнити життя канцлеру та коаліції.

Земля – вагомий гравець на політичному полі Німеччини. У бундесраті, палаті земель, затверджується майже 40% законів, ухвалених бундестагом. І це аж ніяк не автоматичне схвалення: за історію ФРН вето бундесрату застосовувалося понад сто разів.

Причому частину починань, затверджених урядом та верхньою палатою парламенту (наприклад, нещодавні виплати населенню, де потрібне співфінансування регіонів), так і не було розблоковано. У Саксонії-Анхальт всього 4 місця в бундесраті з 69, але це зовсім не означає її правову слабкість.

Вже зараз фракції АдН у бундестазі та в ландтагах нерідко застосовують тактику тиску на виконавчу та законодавчу владу шляхом подання безлічі ініціатив, проектів та запитів. Нерідко вони мають під собою юридичного обгрунтування, але система має реагувати ними.

Для АдН це можливість показати своїм виборцям активність та переконати їх у власній ефективності як «єдиної справжньої опозиції». Більше того, близько 7 тисяч запитів АдН лише щодо стану критичної інфраструктури та оборони країни в період 2020–2025 років викликають [5] у політиків та журналістів серйозні побоювання.

Отримавши голоси в бундесраті та новий важіль впливу, «Альтернатива» цілком може довести цей процес до абсурду та суттєвого стресу для держуправління. Земля є так званим «конституційним органом», який має право подання позову до Конституційного суду ФРН. Згідно з неписаними правилами гри, земельний уряд вкрай рідко вдається до цього інструменту — лише в тих випадках, коли права регіону серйозно порушені, а численні погоджувальні поради з федеральним центром не дали результату.

За статистикою, позови земель становлять лише 1% від загального обсягу справ, що розглядаються у Конституційному суді. В абсолютних величинах це кількадесят скарг за останні 60 років. Трохи найбільш поширені, хоча теж рідкісні, запити до суду щодо перевірки законності тієї чи іншої федерального закону. У середньому Конституційний суд отримує два-три такі запити на рік, тобто статистично менш ніж один запит від кожного земельного уряду за його п'ятирічну каденцію. Однак кількість будь-якого типу звернень землі до Конституційного суду юридично не обмежена.

Земля під управлінням АдН цілком може знехтувати неписаними правилами і буквально закидати Конституційний суд позовами за будь-яким законом, ухваленим бундестагом. Насамперед це може торкнутися найчутливіших для радикального електорату питань: в'їзд та перебування іноземних громадян, прийом біженців, екологія та фінансування розвитку поновлюваних джерел енергії, програми в галузі гендерної рівноправності, заходи щодо зміцнення європейської єдності та інші.

Теоретично можливі блокування податкового законодавства, що може поставити під загрозу безперебійне функціонування фіскальної системи країни. Безумовно, федеральні закони не підпадають під суспензивну дію, тобто їх набуття чинності не буде припинено через наявність скарги. Але масова атака на Конституційний суд не може не вплинути на його продуктивність, а побічно – і на роботу органів держуправління.

Також земля має право на так зване термінове клопотання, що справді означало б блокування закону до винесення підсумкового рішення. Як правило, Конституційний суд задовольняє таке клопотання лише у виняткових випадках, якщо позивач підтвердить факт тяжкої шкоди регіону та його мешканцям, який може завдати набрання чинності законом. Але тут з'являється достатньо простору для правових інтерпретацій та юридичного гачкотворства.

Зрештою, чотири місця у бундесраті — лише 3% від загального складу. Але за певних умов вони можуть стати «золотою акцією». Поява АдН і в бундесраті в ранзі правлячої землі партії призведе до подальшої легітимізації «Альтернативи». При виникненні серйозного конфлікту між землями та патової ситуації одна зі сторін може не уникнути спокуси укласти тимчасовий союз з АдН і за рахунок голосів Саксонії-Анхальт здобути перемогу у суперечці. Політично це простіше та швидше, ніж йти шляхом подальших переговорів та судових позовів.

Змінити систему

Відомо і зрозуміло пильну увагу іноземних, та й багатьох німецьких спостерігачів виключно федеральної політики. Земельний рівень здається нудним та не надто важливим. Але у федералістській моделі недарма саме регіон — один із найзначніших носіїв політики. У компетенції землі є численні важелі держуправління. І тут для АдН є вже не непрямі, а прямі можливості багато чого змінити.

Тільки земля відповідальна за освіту: повністю за шкільну та значною мірою за вищу. У Німеччині викладач ні сліпо слідувати підручнику до коми і має чимало свободи у формуванні концепції уроку. Але умовному уряду Саксонії-Анхальт під егідою АдН цілком було б під силу переформатувати навчальний процес.

Погляд «Альтернативи» насамперед спрямовано предмет «історія». Партія не приховує свого відторгнення форми історичної пам'яті, що склалася у ФРН, і сприйняття подій минулого. Для неї бажаним був відхід від почуття провини (точніше, колективної відповідальності) німецького народу за злочини нацизму, а також негативної оцінки мілітаризму Другого рейху та Пруссії, періоду колоніалізму та низки історичних особистостей за останні 150 років.

Натомість АдН хоче виховувати німецьких патріотів, які горді за свою країну і не фокусуються на темних сторінках її історії. Такий підхід може відбито у нових навчальних планах, які вчителі немає права ігнорувати.

Також земельне Міносвіти спроможне надати достатньо адміністративного та фінансового тиску на школи та виші, щоб припинити проекти проти расизму, ксенофобії, гомофобії чи сексизму. АдН вкрай негативно ставиться до питань ґендерної рівності та різноманіття, фемінізму, а також до використання ґендерно нейтральної мови. Все це може піти у минуле.

Зрозуміло, що за такого сценарію чималу роль відіграв би людський чинник. Чи готові тисячі вчителів, чиновників та адміністраторів підкоритися новим правилам гри? Тут у справу вступає другий важливий масив повноважень земельного рівня — кадрова політика. У Саксонії-Анхальт на державу працюють близько 115 тисяч людей. Це 12% всього працездатного населення.

У регіоні з високим рівнем безробіття, низькими зарплатами та вельми незавидними перспективами на вільному ринку праці якась частина управлінців може змиритися з реаліями. А на посаді найвищої та середньої ланки за п'ять років до наступних виборів АдН цілком може призначити «ідеологічно близький» персонал. Це стосується і земельного Центру політичної освіти, важливої державної організації з підтримки демократії, яку новий уряд може реструктурувати до невпізнання.

Зрештою, уряд землі контролює поліцію та внутрішню спецслужбу, відомство із захисту Конституції. Саме ця структура ще в листопаді 2023 року визнала земельну організацію АдН у Саксонії-Анхальт «певно правоекстремістською», надавши їй «найвищий» статус. «Вище» лише заборона партії.

У разі приходу до влади у «Альтернативи» виникне спокуса реваншу відомству. А в земельній поліції і без того вже неодноразово були скандали з появою расистських та антисемітських повідомлень у службових чатах. Правозахисники рік у рік фіксують зростання випадків неправомочного застосування сили, включаючи завдання тілесних ушкоджень затриманим.

Не виключено, що якась частина місцевих поліцейських цілком прихильно б сприйняла «сильну руку» при владі, а керівництво цілком можна замінити. Крім того, земельний глава МВС має повноваження блокувати навіть окремі операції правоохоронних органів, дізнаючись про них ще на стадії планування. І умовний міністр від АдН цим, без сумніву, скористався б.

Не в останню чергу поява уряду під керівництвом «Альтернативи» навіть на рівні землі стала б нищівним ударом по брандмауеру. Якщо в бундестазі іншим партіям абияк вдається ігнорувати фракцію АдГН, то земельного прем'єра та його кабінет уникати не вдасться.

Основний закон ФРН прямо наказує землям кооперуватися один з одним. Без цього німецький федералізм був просто непрацездатним. Насправді регіони справді пов'язані політичними нитками — від бундесрату, де панує інший модус співробітництва, ніж у сусідній палаті парламенту, до формату спільних засідань профільних земельних міністрів. У ФРН вони називають конференціями. Наразі такі конференції працюють за 21 напрямом — від нарад глав земель до міністрів внутрішніх справ, економіки, юстиції чи транспорту.

Прихід АдН до влади Саксонії-Анхальт може стати останнім внеском у справу «нормалізації» цієї партії.

(Джерело [6]).

Переклад: «Аргумент» [7]

Зображення з відкритих джерел

На цю тему: