В Україну насувається зима, а разом із нею загроза нових масштабних обстрілів енергетики та потенційного блекауту, про який в останні тижні не говорив тільки лінивий. У тому, що Путін знову спробує занурити мільйони українців в темряву та холод, здається, не сумнівається вже ніхто.

Ось лише кілька публічних заяв з цього приводу.6 які наводить Економічна 

"Росія готується створити блекаути в Україні напередодні зими", – заявив наприкінці вересня з трибуни ООН генеральний секретар організації Антоніу Гутерріш.

"Взимку можливі блекаути – чекаємо ударів та готуємося до будь-яких сценаріїв", – попереджає військовий, командир полку "Ахіллес" Юрій Федоренко.

"Я думаю, кількість ударів по інфраструктурі зростатиме, особливо, з 10 жовтня. Тому підготуймося разом до можливих відключень", – закликав мер Івано-Франківська Руслан Марцінків.

Джерела ЕП у двох енергетичних компаніях переконують: "Обстріли точно будуть, Росія давно й системно розвідує енергетичні об’єкти та намагається виявити прогалини в захисті".

Ба більше, сам Путін ще у вересні прямим текстом казав, що Росія планує атакувати обʼєкти української енергетики. При цьому він традиційно називає це ударами "у відповідь". "Москва довго терпіла і не відповідала на українські атаки. Тепер вона стала серйозно відповідати", – каже правитель Кремля.

Як триває підготовка до опалювального сезону, чому удари по енергетиці неминучі та на що варто звернути увагу населенню?

Які об’єкти під загрозою

Багатьом може здаватись, що оскільки останній рік не відбувалось масштабних відключень світла, то проблем з електроенергією немає, і бути не може. Але це не так.

За останній рік росіяни глобально нічого не змінили у своїх цілях. В їхньому фокусі теплові- та гідроелектростанції, розподільчі пристрої атомних станцій, підстанції, трансформатори, підземні сховища газу та об’єкти видобутку, нафтобази й склади пального. Усе, що забезпечує стабільність систем електро-, газо- та теплопостачання.

При цьому не зовсім правильно казати про відновлення ударів, бо за великим рахунком вони не припинялись. Щоправда, останні атаки, були не такими масованими та руйнівними, як під час попередніх кампаній. Проте вони відбуваються майже щодня.

До прикладу, на початку вересня ворог атакував Трипільську ТЕС на Київщині. За словами нардепа Сергія Нагорняка, за одну ніч по станції прилетіло 19 дронів. "Це не ракети, не балістика – це звичайні ірансько-російські шахеди. Ця атака фактично перекреслила відновлення електростанції, яке тривало весь рік", – додав депутат.

Також останнім часом під масованими обстрілами перебували Харків, Миколаїв, Кривий Ріг, Чернігів, Суми та інші міста. Кожна з цих атак лишала без світла десятки, а інколи й сотні тисяч споживачів одночасно.

Військові експерти відзначають, що росіяни продовжують системно розвідувати об’єкти енергетики та стан їхнього захисту, щоб вивести з ладу ключові вузли української енергосистеми.

Тому ключове питання на сьогодні не в тому, чи полетять ракети й дрони по енергетиці, а наскільки масованими будуть ці удари та чи готова до них Україна?

Що з підготовкою до зими

Активна підготовка до майбутнього опалювального сезону наразі ще триває: ремонтуються енергооб’єкти, накопичуються запаси палива, створюються резерви обладнання та посилюється захист інфраструктури.

За словами колишнього міністра енергетики Івана Плачкова, рівень готовності до зими оцінюється за трьома ключовими факторами: персонал, обладнання, паливо. "Що стосується персоналу, то жодних проблем наразі немає, фахівці є, працюють швидко, відновлення після атак значно прискорилось", – пояснює Плачков.

Щодо решти пунктів, то варто зупинитися на ситуації по електриці та газу окремо.

Електроенергія. За словами міністра енергетики Світлани Грінчук, до початку осінньо-зимового періоду Україна має підготувати 17,6 ГВт потужності.

"Наразі генерації достатньо, навіть активно йде експорт до Євросоюзу. Що буде у разі відновлення масованих атак – буде залежати від масштабу руйнувань", – каже представник однієї з енергетичних компаній.

Так, у вересні наша країна збільшила експорт електрики на 41% – до 635 тис. МВт*год. З моменту інтеграції України з європейською енергосистемою ENTSO-E це рекордний показник за місяць. Але вже з початку жовтня фіксується тенденція до скорочення експорту.

"Що стосується запасів, то вугілля та ядерного палива накопичено достатньо для спокійного проходження зими. Ключовою загрозою лишаються обстріли", – каже представник великої енергетичної компанії. За офіційними даними, обсяг палива відповідає затвердженим графікам Міністерства енергетики.

"ППО і заходи захисту теж покращились, тому масово ударити по генерації та розподілу вже буде складніше, але загроза від великої кількості БПЛА та ракет зберігається. Якщо одночасно запустять 700-800 дронів, то відбиватися буде складно. Жодних гарантій ніхто не дасть", – додав він.

Газовий напрямок з самого початку вважався найбільш проблемним. Ключова причина – Україна вийшла з попередньої зими з рекордно низькими запасами блакитного палива.

На початку квітня 2025 року в підземних сховищах було менше 5 млрд кубометрів газу, а активного, який можна підняти, – лише 900 млн кубометрів.

Серед причин – недостатні обсяги закачування газу попередньою командою "Нафтогазу" на чолі з Олексієм Чернишовим, а також обстріли газових сховищ та ключових видобувних підприємств України на Харківщині та Полтавщині.

Через це потреби в імпорті на наступний опалювальний сезон зросли до рекордного за останні роки показника – майже 6 млрд кубометрів. За песимістичного сценарію, який передбачає додаткові обстріли та холодну зиму – ця цифра цілком може зрости до 8 млрд кубометрів.

За словами голови "Нафтогазу" Сергія Корецького, Україна вже законтрактувала майже 95% потреб країни в газі. Мова йде про загальний обсяг в 13,2 млрд кубометрів, який був затверджений Кабміном як мінімум, що має бути закачаний в сховища до 1 листопада.

На ці потреби загалом було направлено 2,8 млрд дол., які включають 1 млрд дол. власних коштів "Нафтогазу", а решта – кредити та гранти від ЄБРР, ЄІБ, уряду Норвегії та інших партнерів.

"Обсягу в 13,2 мільярда кубометрів буде достатньо, якщо зима буде м’якою, але якщо температура значно знизиться, доведеться імпортувати додаткові обсяги", – попереджає експерт з міжнародних енергетичних питань Михайло Гончар.

Чи можливий блекаут взимку

Повністю виключати такий сценарій у воюючій країні, енергетика якої регулярно атакується сотнями дронів та десятками ракет було б, щонайменше, не розумно та недалекоглядно.

Чудове підтвердження цьому – приклад Іспанії та Португалії, які у квітні 2025 року охопив тотальний блекаут. Зупинилися поїзди метро і залізниці, перервався телефонний зв'язок, вимкнулися світлофори і банкомати, на дорогах, в аеропортах і на вокзалах панував суцільний хаос. І все це без жодного обстрілу.

Утім, враховуючи досвід українських енергетиків за останні три роки, найгіршого сценарію цілком можливо уникнути. Загалом можна представити три базові сценарії на найближчу зиму.

Оптимістичний – ППО відбиває більшість атак, пошкодження мають локальний характер, енергетики швидко відновлюють обладнання. За такого розвитку подій відключень в більшості країни можна уникнути або вони будуть нетривалими й контрольованими.

Середній – масовані удари створять дефіцит генерації, доведеться збільшувати імпорт, залучати аварійну допомогу, запроваджувати графіки відключень на 4-8 годин на добу.

Песимістичний – одночасні удари по ключових електростанціях та підстанціях спричиняють масштабний блекаут по всій країні. За такого сценарію світла може не бути декілька діб або в кращому випадку його вмикатимуть по кілька годин на добу.

Це стане можливим, якщо удари поєднаються з втратою імпорту електроенергії з ЄС та суттєвими пошкодженнями генерації та розподілу. Останній сценарій – саме те, на що вже три роки розраховує Путін, але поки що безрезультатно.

Опитані ЕП представники енергосектору та експерти відзначають, що цьогоріч Україна входить у зиму краще підготовленою, ніж рік тому: є запаси газу і вугілля, виконані ключові ремонти, покращено захист об’єктів.

"Рівень захисту критичних об’єктів значно кращий, ніж раніше, але повністю охопити й захистити всю територію неможливо – ні технічно, ні фінансово", – каже топ-менеджер однієї з енергетичних компаній.

"Але системні ризики нікуди не зникли – будь-яка нова хвиля ракетних атак може створити проблеми, які доведеться закривати у режимі реального часу. Прогнозувати зараз щось конкретне – дуже складно", – попереджає представник іншої компанії.

При цьому на думку директора "Центру досліджень енергетики" Олександра Харченка росіяни, за останній рік втратили здатність проводити масовані атаки, як у 2022-2024 роках, особливо після операції "Павутина". "Разом з тим українська енергосистема зараз захищена значно краще, збудовані фортифікації, укріплені ключові об’єкти", – додає він.

Через ці два чинники Харченко вважає, що загрози національного блекауту цієї зими немає, але точно будуть регіональні відключення у прифронтових зонах. "Все, що можу прогнозувати в масштабах всієї країни – це 2-4 години обмежень за графіками або 6-8 годин, коли люди будуть чекати перепідключень після масованих обстрілів. Але всі настільки звикли і адаптувалися, що багато хто навіть цього не помітить", – додав директор "Центру досліджень енергетики".

За оцінкою Плачкова, енергосистема наразі підготовлена на три з плюсом–чотири бали за п’ятибальною шкалою. "Серйозні проблеми по електриці можливі лише за комбінації сильних морозів і масованих ударів при слабкому ППО", – вважає ексміністр.

За його словами, найвразливіше місце на сьогодні – це ТЕЦ, які постачають тепло та гарячу воду. "Тепло більш вразливе, ніж електрика, бо його неможливо перерозподілити між регіонами", – додає він.

Окремо варто сказати про прифронтові регіони, які традиційно страждали і страждатимуть найбільше. Для них ситуація, вочевидь, буде лише погіршуватись. Там з очевидних причин світла та тепла може не бути взагалі. Напередодні військовий експерт Сергій Флеш повідомив, що у планах росіян повне знищення критичної інфраструктури на 20-50 км від кордону. Мета – зробити ці території непридатними для проживання, як для цивільних, так і для військових.

Як підготуватись до складної зими

За три воєнні зими українці вже накопичили достатньо досвіду життя з тривалими відключеннями, але нагадати кілька простих порад не буде зайвим. Вже зараз варто потурбуватись про наступні речі.

Світло. Зарядити павербанки, запастися свічками, купити ліхтарики та батарейки.

Тепло. Буржуйки – якщо живете в приватному будинку. Хто в багатоповерхівках – теплий одяг та ковдри. Утеплити житло, щоб зменшити втрати тепла.

Вода. Підготувати запас питної та технічної води хоча б на декілька днів.

Зв’язок. Старий кнопковий телефон, який може тримати заряд до тижня.

Гроші. Готівка на випадок, якщо не працюватимуть термінали й банкомати.

Аптечка. Ліки першої необхідності на кілька тижнів.

Україна входить у складний опалювальний сезон набагато більш готовою, ніж три роки тому. Але краще бути готовим до найгіршого, щоб оптимістичний сценарій став приємною несподіванкою. Ці прості кроки можуть врятувати від найгіршого у випадку, якщо сценарій із блекаутом все-таки стане реальністю.

«Аргумент» [2]

---

На цю тему:

• Ракетно-дроновий удар уразив газовидобуток на Полтавщині [3]
• Ворог нищить дронами енергетику по всій Україні [4]
• Славутич на Київщині та частина Чернігівщини залишився без світла через удар РФ [5]