Один воює – четверо працюють: влада готує економічне бронювання від мобілізації

7 лютого Верховна Рада проголосувала в першому читанні новий, досить жорсткий, законопроєкт про мобілізацію. Його розробили після запиту про суттєве поповнення військ уже колишнього командування ЗСУ. Про сам запит українське суспільство дізналося під час пресконференції Володимира Зеленського в грудні 2023 року. Він повідомив, що військові оцінюють потребу мобілізації десь у 500 тисяч осіб. Окрім питання справедливості, ротації та демобілізації військових, які уже два роки воюють, у президента було ще одне застереження до такого масштабного поповнення Збройних сил:"Мобілізація у такому форматі буде коштувати Україні додатково 500 мільярдів гривень. Тому я як президент України, як людина, яка багато часу витрачає, щоб знайти фінансову підтримку, то я хотів би знати від міністра фінансів, звідки гроші". І треба визнати, що питання грошей насправді не менш складне, ніж питання справедливості. Якщо мобілізувати додаткові сотні тисяч людей і не мати ресурсів на амуніцію, зброю та зарплату, це може не вирішити проблеми, а навпаки їх загострити. Україна фінансує свої військові видатки самостійно. Допомога від партнерів, яка грошима заходить у розпорядження уряду Шмигаля, витрачається виключно на покриття дефіциту в невійськових секторах. Отже, щоб мати змогу утримувати армію та забезпечувати її поповнення, для України критично важливо втримати на плаву економіку.

По суті, країна опинилася на свого роду роздоріжжі: армія потребує людей, щоб стримувати ворога, а приватним і державним компаніям, які утримують армію, необхідно зберегти працівників, щоб мати змогу працювати. І в команді Зеленського зараз намагаються винайти механізм так званого економічного бронювання, який, з одного боку, зможе стабілізувати роботу економіки, а з іншого – зібрати додатково в бюджет дуже відчутну суму грошей. Що таке "бронь" в обмін на податки, кого вона може стосуватись, скільки коштувати й головне, чи не буде це історія про "відкупитись від війни", розбиралась "Українська правда [2]".

Що таке економічне бронювання

Станом на зиму 2024 року в Україні теоретично є 11,1 мільйона чоловіків, які підлягають мобілізації. Саме стільки чоловіків від 25 до 60 років мають реєстраційний номер платника податків, кажучи простіше – ІПН.

Понад мільйон людей, 11% від усієї кількості, уже зараз служать у різних структурах Сил оборони. Здавалося б, залишається дуже широке поле для відносно безболісної мобілізації необхідних 300–400 тисяч осіб. Та насправді ситуація набагато складніша.

Ініціативна група в Раді, яку зібрав голова економічного комітету Дмитро Наталуха, провела свої розрахунки. Згідно з ними, із загальної цифри потенційних мобілізованих слід одразу виключити приблизно 50% людей. Майже 3 мільйони чоловіків залишились на окупованих із 2014 року територіях, приблизно мільйон перебуває за кордоном і ще щонайменше 1,5 мільйона мають різні групи інвалідності.

По суті, реально мобілізувати можна тільки дві категорії людей.

Перша – орієнтовно 2,8 мільйона офіційно працевлаштованих людей і майже 0,6 мільйона активних ФОПів.

Друга категорія – це чоловіки, які перебувають в Україні, однак про яких державі не відомо взагалі нічого, крім ІПН: вони ніде не працюють, не платять податків, не служать у війську тощо. Вони просто є. І їх ціла армія – майже 950 тисяч.

Очевидно, що набагато легше мобілізувати тих, хто засвідчив своє існування перед державою.

"ТЦК набагато простіше прийти на завод, дати план і за списком роздати повістки. Але зараз, після двох років війни, ситуація на багатьох підприємствах критична. Спочатку система мала певний запас міцності, і можна було забирати стільки, скільки було потрібно. Але зараз все натягнуто, як струна.

На всіх зустрічах великі підприємства говорять про те саме – що вони реально можуть стати, бо не вистачає людей", – розповідає УП заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма.

"Тому і бізнесу, і суспільству треба дати якийсь справедливий і зрозумілий механізм, як гарантувати свою роботу. Щоб ми не мобілізували тільки тих, хто реально працює "в білу", і тому їх видно. А щоб всі розуміли, що зараз такий час: або ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, або ти служиш у війську. Третього не дано", – додає Шурма.

З такої настанови і виникла ідея економічного бронювання, коли підприємства отримують можливість забронювати своїх працівників в обмін на певну суму податків, сплачених у бюджет.

Важливо зазначити, що цей процес не скасовує існуючого порядку бронювання, згідно з яким уряд забронював майже пів мільйона працівників критичних галузей економіки. Проте має додатково зібрати для армії відчутну суму грошей.

Щоправда, в самого бізнесу, за який дбають чиновники, є великі сумніви щодо життєздатності такого механізму бронювання.

Приміром, співрозмовники УП в Американській торговій палаті, куди входять більшість українських представництв компаній зі Штатів, розповідають, що автори ідеї економічного бронювання зверталися до них по консультації.

"Ну у нас, можливо, і знайшлись би компанії, які б взялися за таку можливість. Але поки що ми не уявляємо, як можна це проговорити з народом: що одні будуть працювати, а інші мусять воювати. Тому підтримки з нашого боку цій ідеї не буде", – розповідає співрозмовник в АТП.

Кого бронювати

Навколо відбору критеріїв для економічного бронювання точаться найбільші дискусії.

Попри очевидну економічну доцільність, цю ідею вже встигли охрестити способом, у який багаті можуть відкупитися від армії, чи дискримінацією людей за майновою ознакою.

Це в корені неправильний погляд на проблему. Адже головна задача полягає не в тому, щоб дати комусь відкупитись, а щоб створити стале джерело надходження грошей для утримання армії. Щоб у ситуації, коли американський Конгрес чи якийсь черговий європейський Орбан заблокують допомогу, Україна могла сама мати достатній ресурс принаймні на утримання війська.

"Зараз є певна калькуляція того, скільки коштує навчання, озброєння і грошове забезпечення одного мобілізованого. Якщо брати середню суму витрат на всіх етапах, то це десь 80 тисяч гривень на одного бійця на місяць. Тому в тилу 4–5 людей мають щодня працювати, аби забезпечити бюджету ці гроші", – пояснює в розмові з УП Шурма.

"І працювати з гідністю, відчуваючи свій вклад в оборону, а не переживати щодня, що завтра їх чи їхніх працівників заберуть і все завалиться", – додає він.

Таку ж цифру – четверо–п'ятеро працюючих на одного військового – озвучував публічно і президент Зеленський.

Отож, за такою логікою, щоб мобілізувати додатково 500 тисяч людей, необхідно економічно забронювати до 2 мільйонів осіб.

Скільки коштує бронювання

Офіс президента та група Наталухи в Раді мають дві різні концепції щодо того, хто має потрапити в ці умовні два мільйони та скільки це має принести доходів державі.

На Банковій схильні організувати цей процес, спираючись на суму реально отриманої заробітної плати, з якої платиться податок.

Нижня "межа входу", яка дозволятиме претендувати на економічне бронювання – 30–35 тисяч гривень на місяць. За такої зарплати податкові відрахування працівника і роботодавця складуть до 18 тисяч гривень.

Ця модель має два плюси. По-перше, її легко адмініструвати через податкову, не потрібно вигадувати нічого нового.

По-друге, вона може сприяти виходу бізнесу із "сірої" зони: щоб забезпечити свою роботу, компанії краще скористатися простим "білим" механізмом, а не ризикувати щодня втратити критичних працівників.

Окремо це, за задумом команди Зеленського, має змусити велику частину ФОПів оформитись на їхні реальні роботи за трудовими договорами і платити більше податків.

"Головне – це навіть не гроші, а тотальна зміна економічної культури. Коли люди і компанії проживуть якийсь час і повністю попрацюють "в білу", то ніхто уже не захоче повертатись до зарплат у конвертах", – переконує Шурма.

Є в цієї концепції і недоліки. Для великих міст 35 тисяч гривень зарплати є загалом реальним показником. Втім, вже за межами обласних центрів це може бути проблематично. Тому є ризик, що малі бізнеси на периферії навпаки підуть у тінь, бо не потягнуть такого податкового навантаження.

Група Наталухи розробляє цілком відмінний проєкт. Він базується на впровадженні нового спеціального квазіподатку, такого собі військового збору.

Якщо роботодавець хоче подати працівників на економічну "бронь", то має гарантувати, що кожного місяця додатково заплатить за нього 20 тисяч гривень. Таку ж можливість пропонується надати активним ФОПам.

Ця модель дозволяє в задумі акумулювати всі додаткові гроші як певний спецфонд, який можна витрачати тільки на оборону. В моделі Шурми, яка фокусується на концептуальному "обіленні" економіки, усі податки на доходи фізосіб, а це приблизно 40% надходжень, підуть у місцеві бюджети. Звідки їх забрати на ЗСУ, як показує попередній досвід, буде досить складно.

Проте це якщо буде, що забирати. Як розповідають співрозмовники УП в Федерації роботодавців, обидві названі суми – зарплата в 35 тисяч чи 20 тисяч збір з роботодавця – недосяжні для більшості їхніх членів.

Члени ФРУ готові платити за бронь, але десь у районі 6 тисяч гривень на місяць за працівника. Хоча очевидно, що такий рівень надходжень не здатен стати аргументом у дискусії з тими, хто виступає проти ідеї економічного бронювання.

[3]

Обидві концепції схожі в оцінках надходжень, які можна буде закумулювати для бюджету.

За середньозваженого сценарію, додаткові надходження можуть скласти від 200 до 350 мільярдів гривень за рік.

Це дуже відчутна сума. Щоб зрозуміти наскільки, варто згадати, що весь бюджет Міноборони на закупівлю озброєння для ЗСУ в 2024 році складає орієнтовно 270 мільярдів гривень.

Тобто економічне бронювання здатне, наприклад, забезпечити подвоєння бюджету на зброю. В умовах непевності із зовнішньою підтримкою це може стати вагомим фактором стабілізації.

Хоча наразі немає остаточного рішення, на що мають піти зібрані гроші. Як переказують співрозмовники в команді президента, Зеленський ще не вирішив, який саме варіант обрати. Хоч уже публічно заявив, що сам механізм буде реалізовано.

Однак не можна точно гарантувати, що авторам ідеї вдасться таки втілити її в життя. Вже зараз очевидне несприйняття й обурення таким підходом у великої кількості людей як серед військових, так і серед представників бізнесу.

Вгорі: ілюстративне фото з відкритих джерел

«Аргумент» [4]

На цю тему: