Укрінформ [2] зустрівся з Олександром Клименком, який уже 3,5 року очолює Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, щоб розпитати про хід розслідування щодо депутатів, коли у поле зору потрапила Тимошенко, скільки може знадобитися часу для розслідування і розгляду у суді її справи. Серед інших тем інтерв’ю – резонансна операція «Мідас» по викриттю корупції в енергетиці й очікуваний новий результат у ній, службове розслідування за фактом витоків інформації слідства, оголошення у розшук Інтерполу фігурантів розслідувань і їх екстрадиція, а також повернення з-за кордону арештованих активів.

БУЛИ ПЕРІОДИ, КОЛИ ВИПЛАТИ «В КОНВЕРТАХ» СЯГАЛИ І 20 ТИСЯЧ ДОЛАРІВ

- Олександре Васильовичу, про те, що депутати беруть хабарі за голосування, говорили давно. А коли за цим фактом порушили першу кримінальну справу?

- Перше кримінальне провадження відносно народного депутата зареєструвала ще колишня генпрокурор Ірина Венедіктова під кінець свого перебування на посаді за заявами, які надійшли наприкінці 2021 року. Це був перший епізод, який почали розслідувати.

За нашими даними, після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році депутати якийсь час не отримували виплат «у конвертах». Коли ми дізналися, що вони поновилися, то продовжили працювати у цьому напрямку. Періодично відомості до ЄРДР відносно народних депутатів вносили генпрокурор Андрій Костін і нинішній генпрокурор Руслан Кравченко. І вже у грудні 2025 року ми повідомили про підозру п’ятьом депутатам.

- Від моменту реєстрації першої кримінальної справи й оголошення підозр пройшло 3,5 року. У чому полягала складність цього розслідування, яке проводили детективи НАБУ під прикриттям?

- Керівник САП не має права самостійно починати розслідування і  погоджувати негласні слідчі (розшукові) дії стосовно народних депутатів. Повноваження керівника САП обмежуються лише повідомленням про підозру депутату, коли для цього є достатньо доказів. А починає розслідування, вносить відомості до ЄРДР відносно депутата генпрокурор.

Не всі генеральні прокурори готові одразу погоджувати клопотання, надавати нам дозволи на проведення заходів, які ми просимо. Плюс не завжди є можливість проводити ці заходи. Для цього потрібно володіти оперативною обстановкою. 

- За вашими даними, у якому розмірі і з якою періодичністю нардепи отримували виплати «в конвертах»?

- Ми говоримо про конкретних народних депутатів, яким повідомили про підозру. За тими даними, які маємо, у першій половині 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення, таких виплат не було. Потім вони поновилися і депутати отримували по 1-2 тисячі доларів на місяць за голосування в парламенті за визначені законопроєкти. Потім виплати зросли до 5 тисяч доларів. Могли накладатися і штрафні санкції. Тоді «зарплата» зменшувалася до 3 тисяч доларів. 

До повномасштабного вторгнення були періоди, коли виплати «в конвертах» сягали і 20 тисяч доларів на місяць.

- А коли у ваше поле зору потрапила лідерка парламентської фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко?

- У листопаді 2025 року. Тоді з’явилася інформація про спроби у Верховній Раді перекупити народних депутатів з тим, щоб вони вийшли з фракції «Слуга народу» або голосували не так, як хоче монобільшість. Така інформація була не лише в нас. У медійному просторі були повідомлення, що Служба безпеки проводила профілактичні розмови з депутатами, які намагалися запропонувати іншим вихід з фракції або інші речі, щоб фактично парламент колапсував і не виконував свою ключову функцію. 

Плюс ми отримували в рамках інших наших проваджень інформацію про те, що відбуваються спроби підкупу народних депутатів, у нас уже були протоколи негласних слідчо-розшукових дій на підтвердження, що це дійсно відбувається. Тому ми звернулися до генпрокурора і 27 листопада він вніс за цим фактом відомості до ЄРДР.

- Тобто, була порушена кримінальна справа відносно Тимошенко?

- Так.

- А чому саме 27 листопада – у день народження Тимошенко? Виглядає ніби як сатисфакція за її відомий виступ у парламенті в липні 2025 року, коли законодавчо звужували повноваження НАБУ і САП…

- Так збіглося. Ми не відстежуємо, у які дати дні народження, річниці весілля чи професійні ювілеї у наших фігурантів, для нас це не має значення. 

- Чи не було проблем із внесенням відомостей до ЄРДР генпрокурором з огляду на непрості стосунки НАБУ і САП з Офісом генпрокурора після затримання детектива Руслана Магамедрасулова?

- Ми знаходимося на своїх посадах і повинні виконувати визначені законом обов'язки. Якщо є нормально аргументована позиція про склад злочину, то це потрібно вносити і розслідувати.

- А коли у цій справі з'явився нардеп від «Слуги народу» Ігор Копитін, на якого вказала Тимошенко під час обрання їй запобіжного заходу у ВАКС, як того, хто «писав» її?

- Через особливості нашої роботи я не можу підтвердити чи спростувати інформацію про те, що з нами хтось співпрацював. Якщо ми будемо розкривати деталі роботи і взаємодії будь із ким, то до нас ніхто не буде звертатися і ми перестанемо виконувати свої функції. І для чого це робити? Щоб цей інформаційний привід пожив дві години, а ми потім втратити свою репутацію? Це ж безглуздо. 

- Але НАБУ і САП самі оприлюднили аудіозапис і вказали, що з керівником депутатської фракції спілкувався саме депутат… Як з юридичної точки зору можна назвати те, що виконав нардеп по відношенню до Тимошенко? Це було конфіденційне співробітництво з вами, виконання спецзавдання?

- Досудове розслідування триває, щоби йому не нашкодити, ми не розкриватимемо деталі.

- Тимошенко заявила, що під час слідчих дій у неї детективи продемонстрували на екрані телефона внесення відомостей у ЄРДР, водночас для обшуку в кабінеті її однопартійця Сергія Власенка цього не було. Поясніть, на якій підставі відбувся у нього обшук. Чи вносив генпрокурор відомості до ЄРДР також і по Власенку?

- Ми проводили невідкладні слідчі дії в офісі партії. Після їх проведення ми звернулися до суду, який задовольнив наше клопотання про проведення обшуку, тому все відбулося відповідно до законодавства і ми не бачимо порушень ні з боку детективів, ні з боку прокурорів. 

- Як довго може тривати розслідування цієї справи? Чи вийде завершити слідство, наприклад, у п’ятимісячний термін? 

- Я думаю, що знадобиться менше часу. Ця справа досить елементарна. Ми направили до суду велику кількість схожих епізодів надання чи отримання хабарів, тобто і детективи, і прокурори мають досвід у таких справах, і з нашої сторони затягувань не буде.

Все залежатиме від того, наскільки швидко ми зможемо провести експертизи, які запланували. Ми завжди наголошуємо, що для конкретної категорії справ, підслідних НАБУ, потрібно створити незалежну експертну установу. Ми зафіксували велику кількість випадків, коли сторонні особи втручалися у процес проведення експертиз. Були випадки затягування, саботажу, зливу інформації і тиску на експертів.

- З вашого досвіду, як довго кейс Тимошенко може розглядатися в суді?

- Схожа справа відносно народного депутата Одарченка слухалася у першій інстанції рік, а через три місяці ми пройшли другу інстанцію і вже мали рішення Апеляційної палати ВАКС. Все залежить від поведінки сторони захисту і як часто суд призначатиме судові засідання. Якщо все буде без затримок, то розгляд може відбутися і набагато швидше, бо це, повторюсь, не складна категорія справ.

- А яка загалом кількість нардепів ходить під підозрами у корупційних злочинах?

- Загалом підозру від САП отримав 41 депутат  Верховної Ради IX скликання. За десять років від початку роботи антикорупційних органів підозри отримали 79 колишніх і чинних народних депутатів.

- Як просувається подальше розслідування спецоперації «Мідас»? 

- Ми активно розслідуємо цю справу. Є проблеми, пов’язані з виконанням великої кількості доручень про надання міжнародно-правової допомоги у різних юрисдикціях, серед яких є досить складні, де швидко не вдасться отримати результат. Але загалом прогрес очевидний і наступний результат у справі «Мідас» не змусить себе довго чекати.

- Ви маєте на увазі оголошення нових підозр?

- НАБУ і САП не анонсують підозри.

- Яка кількість детективів і прокурорів працює над цією справою?

- У цій справі два прокурори – я і ще один прокурор, який активно включений у розслідування. На початковому етапі до проведення масових обшуків та інших слідчих дій була залучена велика кількість детективів НАБУ. Зараз справою займаються приблизно 10 детективів Першого головного підрозділу бюро. Це допомагає зберігати конфіденційність розслідування.

- Керівник відділення НАБУ у місті Дніпро Руслан Магамедрасулов після звільнення із СІЗО в інтерв’ю сказав, що фігурант справи «Мідас» бізнесмен Тимур Міндіч не є ключовою фігурою у виявлених бюро корупційних проєктах. Хто тоді може бути цією ключовою фігурою? 

- Це треба в Магамедрасулова розпитати. Я в нього теж питав: так а хто там за Міндічем стоїть (посміхається)?  

Я уже сказав, що ми досить активно розслідуємо, бачимо прогрес і новий результат. Ми усвідомлюємо, що це одне з найгучніших викриттів НАБУ і суспільство хоче подальших результатів. Коли буде можливість, то все покажемо. 

- А керівник, працівники Офісу Президента підслідні НАБУ і САП?

- Наша підслідність визначається за трьома критеріями: за посадою, розміром  неправомірної вигоди та сумою завданих збитків.

За посадою вони нам не підслідні, але можуть бути підслідні за розміром неправомірної вигоди.

Наприклад, якщо керівник Офісу Президента або його заступники отримали хабар у понад  40 тисяч доларів, то вони будуть підслідні НАБУ, попри те, що займають таку посаду. 

- Чи надає Держфінмоніторинг належну допомогу в розслідуванні цієї справи?

- Більшу частину взаємодії з Держфінмоніторингом здійснює НАБУ, але, на мою думку, належної допомоги не надає. Ми повинні бачити конкретний результат, а не просто узагальнені матеріали, які ні про що не свідчать, а лише констатують, що кошти прийшли з точки А в точку Б. 

Коли я раніше працював детективом НАБУ і ми взаємодіяли з Держфінмоніторингом, то отримували від них величезну кількість інформації. І не лише про транзакції. Вони давали інформацію про наявність у фігурантів справ паспортів інших держав, про пов’язаних з ними осіб і підприємства. Вони навіть блокували активи за кордоном. Наразі всього цього в діях Держфінмоніторингу немає. Я думаю, що все залежить від бажання допомогти або не допомогти.

- Чи спрямували документи для оголошення у розшук Інтерполу фігурантів справи «Мідас» Тимура Міндіча і Олександа Цукермана?

- Так, направили.

- Чи виставили на них уже «червону картку»?

- Ця інформація поки не надходила. На сайті Інтерполу не обов’язково виставляти «червону картку». Є прихований період, коли вона виставляється, тобто фактично діє, але публічної інформації про це немає. 

- А як складається співпраця з СБУ у розслідуванні передачі «двушки на Москву»?

- Із САП така співпраця не відбувається. Скоріш за все, НАБУ направило СБУ наявну у них інформацію для розслідування.

Якщо їм потрібна буде додаткова інформація, вони звернуться, але ми не здійснюємо процесуальне керівництво над цим кримінальним провадженням. Це повноваження Офісу генпрокурора.

- Як складається співпраця з СБУ, зокрема з Департаментом «К», який розслідує корупційні злочини?

- Взаємодія в нас точкова по тих провадженнях, які почалися раніше і тривають зараз. Але такої співпраці, коли вони приносять нам велику кількість матеріалів і ми починаємо спільні розслідування, немає. Зазвичай це залежить від політичної волі керівництва служби. Якщо керівники дають добро на це своїм оперативним працівникам, то вони досить активно направляють матеріали до НАБУ і до САП, щоб зареєструвати вчинення корупційних правопорушень. Зараз таких повідомлень немає.

- Чи є уже результати службового розслідування, яке проводить відділ внутрішнього контролю САП, стосовно можливого витоку даних під час операції «Мідас»? 

- Ми порушили службове розслідування за кількома фактами, у тому числі тими, які оприлюднив у своєму матеріалі журналіст Михайло Ткач. Службове розслідування завершене. Було встановлено порушення – позапроцесуальне спілкування працівника з фігурантами кримінальних справ. Разом із тим, у рамках службового розслідування не встановлено достатніх доказів такого спілкування працівника з фігурантами конкретно справи «Мідас».

Таке порушення могло потягнути за собою стягнення у вигляді звільнення. Але цей працівник звільнився з органів прокуратури за власним бажанням. 

- Ви маєте на увазі вашого заступника Андрія Синюка?

- Так. Крім того, стосовно витоків є ще два кримінальних провадження. Їх розслідування ще триває.

- А коли буде оголошений конкурс на посаду вашого заступника, яка вакантна після звільнення Андрія Синюка?

- Це залежить не від нас. Має бути сформована конкурсна комісія, яка діятиме на постійній основі, а також організовано відповідний процес проходження конкурсу. Сподіваюсь, тут не буде затягувань і зловживань. Ми вже маємо негативний досвід. Не можна допускати повторення такого сценарію.

ПРОЦЕДУРА ЦИВІЛЬНОЇ КОНФІСКАЦІЇ АРЕШТОВАНИХ КОШТІВ У ЛАЗАРЕНКА – НА ФІНІШНІЙ ПРЯМІЙ

- Нещодавно з’явилася інформація, що НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за фактами можливого отримання хабарів ексголовою СБУ Іваном Бакановим і колишнім головою Управління внутрішньої безпеки спецслужби Андрієм Наумовим від бізнесмена Сергія Ваганяна, про що останній заявив у своєму інтерв’ю. Чи збираєтеся викликати на допит Баканова?

- Кримінальне провадження зареєстроване і прокурор із детективом самостійно визначатимуть, які слідчі дії проводити. Якби пан Ваганян хотів повідомити слідству інформацію про те, що посадові особи вчинили злочин, йому доцільніше було б одразу звернутися до НАБУ, а не в медіа, і тоді детективи мали б ширший інструментарій для документування. А коли він повідомив про це на медійному майданчику, то зробив розслідування менш ефективним. Усе залежить від мети, яку ставить собі людина.

- Цього тижня  НАБУ завершило розслідування [3] операції «Чисте місто». За вашими даними, чи надали колишньому депутату Київради Денису Комарницькому політичний притулок в Австрії, який він намагався отримати? 

- У нас немає інформації, що він десь отримав політичний притулок.

- А чи вдалося оголосити його у розшук Інтерполу? 

 - Ми направили інформацію по ньому до Комісії по контролю за файлами Інтерполу. Поки невідомо, чи виставили на нього «червону картку».

- Давайте поговоримо про екстрадицію. Відомо, що Україні часто відмовляють у видачі фігурантів справ через війну і неналежні умови у СІЗО і в’язницях. Для вирішення цієї проблеми в Україні підготували 5 спеціальних СІЗО та колоній для утримання екстрадованих осіб. Вони віддалені від зони бойових дій – знаходяться у Чернівецькій, Львівській та Закарпатській областях і мають оновлені приміщення. У зв’язку з таким поліпшенням умов і забезпеченням безпеки як просуваються перемовини про екстрадицію в Україну фігурантів справ бюро, які переховуються за кордоном?

- Маю визнати, що наші органи влади, колишній генпрокурор Андрій Костін у цьому питанні зробили величезну роботу і процес зрушив з місця. Зараз маємо кращі показники екстрадиції з країн Європейського Союзу. З січня 2022 року по січень 2026 року для притягнення до кримінальної відповідальності в Україну екстрадували 7 фігурантів справ.

Ми створили належні й безпечні умови утримання у СІЗО під час війни і надаємо можливість представникам різних країн їх проінспектувати, щоб вони у подальшому у звітах поінформували про це міністерства юстиції своїх країн. Часто саме з огляду на війну суди за кордоном і відмовляють в екстрадиції в Україну.

Звичайно, є проблеми з деякими юрисдикціями. Передусім це Австрія. Коли ми досягаємо зрушення з місця питання екстрадиції певних фігурантів, наприклад, у Великобританії, вони переїжджають до Австрії. Більшість наших фігурантів, які перебувають у розшуку, знаходяться саме тут. В Австрії зазвичай не переходять до розгляду екстрадиційних запитів по суті. Вони на першому ж слуханні у суді відмовляють, посилаються на недоцільність розгляду нашого запиту, оскільки в Україні триває війна. Це перший аргумент. Іще є досить старий звіт Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

Україна запрошувала цей Комітет, вони приїжджали й оглянули СІЗО на заході України. Тепер чекаємо на їхній новий звіт, який, сподіваюся, відзначить хороші й безпечні умови у наших СІЗО і його візьмуть до уваги суди країн, де переховуються фігуранти наших справ. 

Ще є питання створення прецедентів екстрадиції з певних країн, які раніше нікого не видавали. Як бачимо, у цьому нам могла б допомогти Служба безпеки України, яка вперше в історії України дістала народного депутата з Об’єднаних Арабських Еміратів у справі так званого російського впливу на НАБУ і САП, щоправда, не за екстрадиційною процедурою. 

- Маєте на увазі нардепа від ОПЗЖ Федора Христенка?

- Так. Якщо у них є такий успішний досвід, то могли б нам допомогти у корупційних справах – у нас є цілий список осіб, що переховуються від НАБУ і САП.

- Наостанок запитаю у вас про відомі арештовані активи за кордоном. Яка ситуація з поверненням 130 млн швейцарських франків Юрія Іванющенка? Федеральна рада Швейцарії три роки тому розпочала конфіскацію цих грошей. Чи відомо, що наразі відбувається з цією справою у Швейцарії, які процедури тривають? Коли нарешті цей процес конфіскації завершиться і Україні повернуть 130 млн франків?

- Для того, щоб конфіскувати кошти за кордоном у рамках кримінального процесу, потрібно отримати вирок у цій справі, який набув законної сили. Після цього вирок направляється у країну, де арештовані кошти, щоб їх конфіскувати.

Ще є можливість конфіскувати кошти у рамках адміністративного процесу, який і розпочали у Швейцарії, щоб пришвидшити процес стягнення активів. Законодавство їм це дозволяє. Усе, що залежить від України, ми надаємо.

- Чи знаходиться у вас на розслідуванні справа експрем’єра Павла Лазаренка? Колишній керівник САП Назар Холодницький, коли тільки створили прокуратуру, обурювався, що йому хочуть передати на дорозслідування цю справу. Що взагалі чути про повернення грошей Лазаренка до України?

- Вона знаходиться у провадженні детективів НАБУ, слідство у ній зупинене. Підозрюваний перебуває на території США, міжурядової угоди про екстрадицію осіб зі США у нас немає, хоча Україна і зверталася стосовно видачі Лазаренка. Сумарно в різних юрисдикціях арештовано близько 280 млн доларів, у тому числі у межах нашого розслідування. У США триває цивільна процедура конфіскації активів, яка не передбачає передачі коштів Україні.

- Тобто, це може бути їхнє добровільне рішення?

- Так, це має бути їхнє адміністративне рішення про те, що кошти, які конфісковані в межах цього цивільного процесу, будуть передані Україні на якісь конкретні потреби.

Україна має певний інструмент, щоб ці кошти просто не зникли з рахунків. Ми наклали на них свій арешт.

- Ви комунікуєте з Міністерством юстиції США по цій справі?

- Так, звичайно. Загалом там процес на фінішній прямій і кінцеве рішення у ньому може бути ухвалене цього року. 

Алла Шершень, фото Данила Антонюка

«Аргумент» [4]

---

На цю тему:

• Симороз: Те, що Єрмак сцикло, не новина. Але де підозра? [5]
• Детектив НАБУ Магамедрасулов: Ціллю був не я, а Кривонос та Клименко [6]
• Про справжніх ворогів України, да, Зеленський, Єрмак, Кравченко, Малюк та Клименко?! У родин заступників голови Кіберполіції знайшли нерухомості на десятки мільйонів [7]
• НАБУ та САП проводять обшук в ексголови ДПСУ Дейнеки [8]