Напередодні затвердження бюджету на наступний рік уряд схвалює макропрогноз. В ньому Міністерство економіки викладає своє бачення основних показників економіки, на підставі яких і розраховується кошторис країни.

Макропрогнозу уряду немає у публічному доступі, однак з виступу прем'єр-міністра Дениса Шмигаля відомі наступні деталі:

◊ Реальне зростання ВВП – 4,6%;

◊ Інфляція – близько 30%;

◊ Середня заробітна плата – 18,5 тисячі грн;

◊ Курс валют – близько 42 грн за долар.

Раніше ЕП вже повідомляла [3] попередні дані макропрогнозу уряду на наступний рік. Загалом вони збігаються з тими, які оприлюднив прем’єр. Незначні розбіжності стосуються лише курсу. До кінця наступного року він, за прогнозами уряду, може зрости до 50 грн за долар, хоча середнє значення за рік становитиме 42 грн.

Команда Міністерства фінансів на чолі з Сергієм Марченком, яка працювала над бюджетом-2023. ФОТО: FACEBOOK СЕРГІЯ МАРЧЕНКА

Якщо не вдаватися в деталі, то наступного року уряд закладає ще менші доходи і більші видатки, та ще більший дефіцит бюджету.

Від платників податків та з інших джерел (прибутків держкомпаній та НБУ тощо) уряд планує зібрати загалом 1,279 трлн грн (у бюджеті на 2022 рік – 1,395 трлн).

Загальні видатки бюджету наступного року прогнозують на рівні 2,514 трлн грн (проти 2,206 трлн грн у плані на 2022 рік).

Дефіцит бюджету становитиме майже стільки ж, скільки й доходи на наступний рік – 1,279 трлн грн, з різницею у близько півмільярда гривень. 

Відносно ВВП країни наступного року бюджетний дефіцит становитиме близько 20%. У довоєнні роки Україна намагалася не допускати, аби дефіцит бюджету перевищував 2,3% ВВП.

Граничний розмір державного боргу наступного року становитиме рекордні 6,406 трлн грн. Таким чином він навіть дещо перевищить ВВП країни – 100,1% ВВП.

Мінімальна зарплата наступного року становитиме 6700 грн на місяць, або 40,46 грн на годину.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб – на рівні 2684 грн на місяць.

То скільки грошей українці заплатять до бюджету?

Бюджет воюючої країни українські громадяни та компанії зможуть наповнити лише на половину. Загальний обсяг державних доходів у 2023 році становитиме 1,279 трлн грн, чого заледве вистачить для того, аби покрити видатки на оборону.

За розрахунками уряду, податкові надходження наступного року суттєво скоротяться, якщо порівнювати з планом на цей рік. Не допоможе наповнити державну скарбницю навіть 30-відсоткова інфляція.

На державних доходах позначаться наслідки війни: вимушена міграція мільйонів українців, внаслідок якої зменшиться обсяг споживання та, відповідно, непрямих податків.

Крім цього, багато великих промислових підприємств було знищено, через що знизяться надходження до бюджету від податку на прибуток.

Чи не єдина стаття доходів бюджету, яка у наступному році суттєво виросте – це надходження від ренти, передусім за рахунок ренти на видобуток газу. Її у 2023 році планують зібрати майже вдвічі більше, ніж закладено у плані на цей рік – понад 97 млрд грн. Все через рекордні ринкові ціни на газ, від яких і залежить розмір рентних платежів.

Звідки братимуть решту грошей?

Зібраних податкових та неподаткових надходжень державі вистачить, щоб покрити близько половини всіх видатків. Іншу половину видатків перекриватимуть за допомогою запозичень, обсяг яких у 2023 році наблизиться до 1,7 трлн грн.

Цікаво, що у планах уряду суттєво збільшити зовнішні запозичення у наступному році. Їх візьмуть на суму 1,6 трлн грн. З внутрішніх джерел планується позичити лише близько 90 млрд грн.

Як пояснив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, наразі уряд домовляється про фінансову підтримку зі США, ЄС та МВФ. За розрахунками Кабміну, у 2023 році щомісяця ЄС та МВФ перераховуватимуть Україні по 1 млрд доларів, а від Штатів державний бюджет розраховує отримати по 1,5 млрд грн на місяць.

У разі, якщо переговори з партнерами будуть успішними, то потреба у внутрішніх запозиченнях суттєво скоротиться. Однак в уряді все ж вирішили не відмовлятися від "опції" звертатися по фінансову допомогу до Національного банку. Обсяги таких запозичень не повинні перевищувати 30 млрд грн на місяць, аби країна не пішла шляхом гіперінфляції.

Наскільки зросте бюджет на оборону?

Презентуючи бюджет на 2023 рік прем'єр-міністр Шмигаль і міністр фінансів Сергій Марченко назвали його "бюджетом воюючої країни". Зрозуміло, що підтримка обороноздатності залишатиметься пріоритетом №1 і у наступному році, а загальні видатки на сектор оборони перевищать 1,1 трлн грн.

Видатки на оборону будуть настільки значними, що на ці цілі підуть майже усі зібрані державою податки та неподаткові доходи. Для фінансування решти державних видатків Україна залучатиме кошти у партнерів.

Подібна ситуація спостерігається й цього року: усі зібрані податки уряд направляє на фінансування оборони, адже зовнішні партнери забороняють використання надані нам кошти на потреби війни.

Видатки на Міноборони наступного року сягнуть небачених досі 850 млрд грн – вдвічі більше, ніж у держбюджеті на 2022 рік до початку широкомасштабного вторгнення.

Більша частина цієї суми піде на забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовку військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їх сімей – 494,19 млрд грн. 

Суттєво зростуть і видатки на купівлю, модернізацію та ремонт військової техніки – до 355,13 млрд грн.

Менше пощастило Міністерству внутрішніх справ: видатки на нього уряд пропонує зменшити у порівнянні з поточним, уточненим після початку війни, планом бюджету на 2022 рік.

На розвідку та спецслужби уряд також не планує жаліти грошей. На діяльність Головного управління розвідки, яке прославилося гучними операціями у тилу противника, планують виділити 11,5 млрд грн – майже у півтора рази більше, ніж передбачено поточним планом бюджету на 2022 рік.

Більше перепаде і Службі безпеки України. А от видатки на Службу зовнішньої розвідки, навпаки, несуттєво знизяться.

А як зміняться видатки на медицину та освіту?

Освіта та охорона здоров’я завжди були сферами, на які уряд ніколи не наважувався відкрито зменшувати видатки. 

Майбутнє дітей та здоров’я нації ніколи не отримували усього необхідного фінансування. Проте з року в рік урядовці акцентували увагу на виділенні коштів саме на ці напрямки.

Війна цю ситуацію змінила. Вже у 2022 році видатки на освіту зменшилися на 21 млрд грн (або близько 12%). На жаль, таку тенденцію уряду доведеться продовжувати й у 2023 році, виділивши на освіту 142,2 млрд грн.

Частково скорочення видатків можна пояснити тим, що у 2022 році держава виділила близько 4,7 млрд грн на компенсацію закладам освіти за те, що у їхніх спортзалах проживали тимчасові переселенці. Наступного року таких видатків не буде. 

Частково менші видатки відображатимуть міграційні процеси, зокрема й серед студентів.

Водночас, у 2023 році уряд передбачив 1 млрд грн на закупівлю шкільних автобусів та 1,5 млрд грн на облаштування безпечних умов навчання у школах. Ймовірно, тут йдеться про облаштування сховищ).

Скоротяться у наступному році й видатки на охорону здоров'я – з майже 200 млрд грн цьогоріч до 176 млрд грн у 2023 році.

Економії уряд намагатиметься досягти за рахунок зменшення видатків на програму медичних гарантів – одразу на 14,6 млрд грн. Інші медичні видатки скоротяться на 8,4 млрд грн.

Чи зміняться видатки на чиновницький апарат?

Одна зі сфер, де в уряді намагатимуться найбільше зекономити коштів – це утримання держслужбовців та суддів. Попри це, видатки на центральні органи законодавчої та виконавчої влади, передусім, на роботу Ради, Кабінету міністрів та Офісу президента, у наступному році навпаки зростуть.

Чи не найсуттєвіше зростання стосуватиметься діяльності самого уряду – з 7,1 млрд грн (за уточненим планом цього року) до 8,5 млрд грн у 2023 році. 

Однак "зради" тут немає: такий ріст став наслідком технічних змін у бюджеті після того, як Кабміну підпорядкували Державну службу з питань безпечності харчових продуктів, видатки на яку у наступному році зростуть на півтора мільярда гривень.

Видатки на роботу Офісу президента та Ради у наступному році майже не зміняться. Щоправда, суттєво зміниться перерозподіл коштів всередині цих відомств. Зокрема, на висвітлення роботи парламенту у 2023 році виділять лише 72 млн грн проти 407 млн грн, закладених у початковому плані на 2022 рік.

Суттєвої економії уряд намагатиметься досягти на діяльності судової гілки влади. На роботу місцевих, апеляційних, Верховного та Конституційного судів планують виділити 18,3 млрд грн (проти 19,1 млрд грн в уточненому бюджеті на цей рік).

Ще більш відчутно гроші можуть зекономити на антикорупційних органах. Передусім уряд хоче скоротити фінансування НАЗК – одразу на 443 млн грн. Дещо зменшити видатки можуть на НАБУ та Вищий антикорупційний суд.

Натомість, збільшити видатки в уряді пропонують на Офіс генпрокурора та Державне бюро розслідувань – на 680 млн грн та 163 млн грн відповідно. Видатки на Бюро економічної безпеки планують залишити майже на рівні цього року.

Загалом, за розрахунками Шмигаля, видатки на утримання чиновників у наступному році мають скоротитися на майже 12 млрд грн.

"Головна стаття економії – це зменшення видатків на органи державної влади. Ми зменшуємо кількість чиновників, урізаємо зарплати та премії, за винятком силових структур. Видатки на утримання органів державної влади буде скорочено на 11,6 млрд грн", – запевнив голова уряду.

А програми на підтримку економіки, кредити для бізнесу?

Наступного року уряд планує кардинально переглянути свої програми з підтримки економіки. Так, з бюджету на наступний рік планують повністю прибрати видатки на програму "єПідтримка", на яку у 2022 році планувалося витратити 32,15 млрд грн.

Натомість у бюджеті з'являться видатки на видачу грантів для створення та розвитку бізнесу (1,37 млрд грн), Фонд ліквідації наслідків збройної агресії (на 19,3 млрд грн) та дотація деокупованим регіонам (на майже 24 млрд грн).

Уряд планує розширити фінансування пільгових кредитів через Фонд розвитку підприємництва – видатки на нього зростуть з 9,3 млрд грн до 16 млрд грн. Зокрема, коштом цього фонду фінансується програма "5-7-9".

А що там з "Великим будівництвом"?

Улюблена програма влади зі стимулювання економіки – будівництво доріг — наступного року зазнає скорочення фінансування – на 39 млрд грн порівняно з планом на 2022 рік. 

Загалом на роботу "Укравтодору" планують виділити 46,9 млрд грн, з яких 18,57 млрд грн піде на обслуговування боргів відомства.

Що буде з соціальними видатками?

Соціальна підтримка населення – другий пріоритет бюджету на наступний рік після підтримки обороноздатності. У 2023 році уряд планує змінити не лише обсяг видатків на цю сферу, але й те, як ці кошти будуть розподілятися.

В бюджеті передбачені також видатки на субсидії на житлово-комунальні послуги. Сума майже така сама як минулого року – 37,9 проти 37,87 у 2022 році. 

З’явилося три нові багатомільярдні програми: 

◊ соціальний захист дітей та сім'ї – 27,3 млрд грн; 

◊ соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини – 66,64 млрд грн; 

◊ підтримка малозабезпечених сімей – 72,9 млрд грн (в тому числі тут видатки на субсидії – 37,9 млрд грн)

Як працюватимуть ці програми, кому та на які цілі будуть виділятися кошти поки що невідомо: з тексту бюджету та додатків до нього зробити навіть попередні висновки неможливо.

Видатки з держбюджету на виплату пенсій у 2023 році будуть такими ж, які встановлені уточненим планом на 2022 рік. 

Зважаючи на це можна зробити такий висновок: якщо уряд захоче провести індексацію пенсій, додаткові видатки на це будуть фінансуватися власними доходами Пенсійного фонду.

Що буде з державним боргом, він же величезний?

Крім необхідності фінансувати трильйонні видатки на оборону, одним з найбільших викликів бюджету наступного року стане суттєве боргове навантаження. Як зазначалось вище, обсяг державного боргу наступного року очікується на рівні 100% від ВВП країни, що суттєво звузить можливості уряду у фінансуванні інших державних видатків.

Протягом 2022 року Україна суттєво наростила розмір свого боргу, адже щомісяця дефіцит коштів у бюджеті сягав 5 млрд доларів, які покривалися переважно запозиченнями. Частину цих запозичень уряд взяв у Національного банку, продавши йому ОВДП – у такий спосіб НБУ випустив в обіг "надруковані" кошти.

Ці борги, зрештою, повернуться назад до бюджету, коли Нацбанк буде платити свій прибуток. Проблема лише у тому, що станеться це не наступного року, а через рік, коли Нацбанк підбиватиме підсумки 2023 року.

Саме тому у Мінфіні хотіли "обдурити систему" та намагалися через Раду узаконити автоматичний перерахунок Нацбанком купонів за ОВДП назад до бюджету. І хоча цей крок знизив би боргове навантаження на уряд, проте порушив би ключові принципи операційної незалежності НБУ, що поставило б хрест на співпраці України з МВФ та подальшому русі до ЄС.

Відповідно до Конституції України, чергові парламентські вибори відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради. Це означає, що наступні парламентські вибори мали би пройти в Україні у жовтні 2023 року.

Попри це, у законопроєкті про державний бюджет, який презентував уряд, не передбачено додаткових видатків на проведення виборів.

Водночас, у прикінцевих положеннях до бюджету дається доручення уряду розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт, який має передбачити видатки на парламентські вибори, щойно в Україні завершиться воєнний стан.

Тож можна припустити, що у разі, якщо війна та воєнний стан затягнуться до наступної осені, то парламентських виборів у 2023 році не буде – уряд просто не встигне підготувати відповідні зміни до бюджету, а ЦВК не встигне підготуватися до проведення голосування.

Ще один цікавий факт, який можна дізнатися з тексту законопроєкту про бюджет – уряд може викупити частину українських ВВП-варантів. 

Попри те, що видатків на обслуговування державних деривативів у 2023 році не передбачено (у зв'язку з успішною реструктуризацією, яку уряд провів влітку), у тексті бюджету Мінфіну надається право на проведення операцій з деривативами, включно з їхнім викупом.

Ймовірно, після перемоги економіка України може продемонструвати достатньо високі темпи відновлення. Наслідок швидкого зростання ВВП – значні виплати за варантами, які можуть сягати кількох відсотків ВВП на рік. Операції з викупу цих інструментів дозволять Мінфіну мінімізувати цей ризик у майбутньому.

«Аргумент» [4]

На цю тему:

• Нардеп показав «лідерів» та «аутсайдерів» серед розпорядників коштів Держбюджету-2023 [5]
• Якщо рф зупинить транзит через українську ГТС: коли це може статися і які наслідки для України [6]
• Податкова реформа "10-10-10": 14 млн українців доведеться пояснити свої доходи [7]