На валютному ринку — ознаки легкої паніки. Швидкість зростання курсу американського долара до гривні б’є всі рекорди. Минулої п’ятниці зафіксовано черговий стрибок. Психологічний результат не забарився: за підсумками дня Національний банк установив на 15 липня офіційний курс на рівні 41,0434 грн/дол. Отже офіційний курс уперше подолав планку в 41 грн за долар, установлено новий історичний рекорд. Євро на цей день зафіксувало рівень 44,69 грн. Що далі?

Завтра буде дорожче - про це йдеться у статті [2] видання ZN.UA.

В це важко повірити, але ще в жовтні минулого року міжбанк «працював» на рівнях трохи вище за 36 грн/дол. Отже, долар набрав, а гривня втратила 15% ваги за досить короткий період.

Окрім форсажу курсу національної валюти, запровадження «гнучкого» валютного курсу та валютних послаблень посприяло й іншим невеселим наслідкам.

1. Тепер для підтримки валютного курсу порівняно з початком минулого року (коли діяв фіксований курс) потрібно витрачати значно більше вільно конвертованої валюти.
2. Порушено багаторічну традицію на сильну гривню влітку. Зокрема минулого літнього сезону громадяни більше продавали, ніж купували валюти. Але зараз кишені «пересічного» чи не щомісяця потребують «зайвого» мільярда доларів.
3. Період фіксованого валютного курсу характеризувався постійними й досить глибокими коливаннями валютних курсів в обидва боки, був «маяк» НБУ. Тепер періоди зміцнення гривні дуже неглибокі й надзвичайно нетривалі.
4. Мільярди доларів витрачено не на подушку безпеки. Спустошення ЗВР значно пришвидшилося, водночас транші партнерів здобувати дедалі важче.
5. Бюджет недоотримав десятки мільярдів гривень унаслідок щомісячної реалізації на ринку «дешевої» валюти в попередні періоди.

Звісно, фіксований валютний курс не міг залишатися на позначці 36,6 грн/дол., але ж ніхто не заважав регулятору просто час від часу посувати фігуру (валютний курс) на шахівниці. Разове рішення про встановлення тих-таки 41 або 42 грн за долар США дало б змогу:

— уникнути багатомісячного «свята» на чорному ринку й «зайвих» мільярдів доларів витрат із державної скарбниці;

— знайти для бюджету країни те, що зараз шукають «удень зі свічкою», — сотні мільярдів гривень;

— установити досить тривалий орієнтир на валютному ринку для всіх його гравців до наступної зміни фіксованого курсу.

Ще наприкінці минулого року НБУ сподівався закінчити 2024-й із показником ЗВР понад 45 млрд дол. Зараз (станом на 1 липня 2024 року) маємо 37,9 млрд дол. Падіння триває третій місяць поспіль після досягнення історичного рекорду 43,76 млрд за підсумками березня.

Звісно, це не лише через затримку траншів партнерів, а насамперед через істотне збільшення обсягів валютних інтервенцій. У середньому від 100 до 150 млн дол. щоденно коштує НБУ присутність на ринку з моменту зміни валютної стратегії. Хоча ще кілька років тому така сума могла стабілізувати не один день, а ціле півріччя.

Девальваційний податок на кожного

Щоправда, друга половина 2024 року має бути щедрою на валютні надходження від зарубіжних партерів, і це полегшить долю НБУ. В червні зовнішня допомога від міжнародних партнерів Україні покрила 37% потреб у фінансуванні держбюджету. Це значно більше, ніж, приміром, у травні — 0,4% потреб.

Підтверджені плани на останні місяці року — ще кращі. Тож навряд чи Нацбанк втратив важелі керування ринком. Річ у іншому — держбюджету потрібні фантастичні сотні мільярдів гривень, які може забезпечити валютний ринок. Адже плани «закрити» бюджетні дірки податками, найімовірніше, буде відкладено на початок наступного року через наявні бюджетні процедури й терміни. Та й комунальні тарифи пообіцяли більше не рухати щонайменше до весни наступного року.

Ось і виходить, що державі фактично доводиться обирати між банальним друком грошей і обкладанням своєрідним девальваційним податком кожного українця. Тобто обирати, по суті, немає з чого.

Відповідно все, що відбувається на валютному ринку останнім часом, схоже на кероване підкорення нових валютних вершин, які дадуть змогу підтримати державний бюджет. Тому є сподівання, що далі, ніж заплановано, долар (принаймні) цього року не випустять. Адже трильйонний депозитний навіс у фінансових установах — як селевий потік, що його наразі тримають під контролем рамками запланованої девальвації гривні.

Населення «підкуповують» більш як 10-відсотковим депозитним доходом у гривні й демотивують близькою до нуля відсотковою винагородою щодо валютних вкладів. Високі відсотки за державними цінними паперами також у моменті стримують гравців.

Тому наразі все спокійно й ситуація розвивається за поміркованим (хоча й дорогим) девальваційним сценарієм регулятора. Відповідно курс долара на осінь залежатиме не від співвідношення попиту та пропозиції, а радше в «розумних» межах від потреб держбюджету.

Хоча нікуди не поділися й ризики частково втратити курсову керованість і допомогти долару вирватися на волю. (Звісно, найважливіший із них — ситуація на фронті.) За несприятливих обставин вони можуть перетворити сценарій керованої девальвації на стрімку й неконтрольовану. Але цей крайній сценарій поточного року точно реалізовано не буде.

А ось наступний рік наразі справді залишається під великим питанням. Хоча вже є певні гарантовані зовнішні суми й на цей період, але всього потрібного обсягу підтримки держбюджету вони не забезпечують. Тому одне із завдань НБУ — створення максимальної подушки безпеки на 2025 рік.

Слід напружити всі сили, щоб економічно вижити й водночас забезпечити всім необхідним військових і гарантувати соціальний захист населенню. Уряд на початку цього року вже мав неприємний досвід жорсткої економії та призупинення всіх можливих і неможливих видатків. За великим рахунком, зараз нічого принципово не змінилося, просто сьогоднішні проблеми дещо приглушили значні транші від цивілізованих країн світу.

Донори України: долар по 45

Щоб економічно вижити, Україні доведеться прислухатися до міжнародних донорів, після консультацій із якими уряд подав до Верховної Ради трирічну бюджетну декларацію на 2025–2027 роки.

Цей документ визначає пріоритети бюджетної політики в різних сферах на середньострокову перспективу, і саме на його основі уряд готуватиме проект держбюджету-2025. Щодо середньорічного курсу гривні до долара в документі закладено такі орієнтири:

2024 рік — 40,7 грн;

2025 рік — 45 грн;

2026 рік — 46,5 грн;

2027 рік — 46,4 грн.

Ці орієнтири практично збігаються з прогнозами МВФ. Судячи з цифр, цей великий донор також радить наступного року приготуватися до стрибка долара.

Орієнтири МВФ

2024 рік — 41,0 грн/дол.

2025 рік — 45,8 грн/дол.

2026 рік — 48,6 грн/дол.

2027 рік — 50,4 грн/дол.

2028 рік — 52,1 грн/дол.

2029 рік — 54,1 грн/дол.

Тому справді високі темпи знецінення гривні в нас іще попереду.

Фото: depositphotos/fantasy-ua

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Нацбанк обвалив гривню до нового історичного рекорду [4]
• "Українська економіка та проста арифметика": нардеп Железняк розповів про баранів у владі [5]
• Кадровий голод на ринку праці України під час війни: причини й наслідки [6]
• Мобілізація, суди, електропостачання, тиск держави: бізнес назвав головні проблеми у 2024 році [7]