17 жовтня Верховна Рада України ухвалила в цілому закон №9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP – політично значущих осіб. МВФ вимагав посилити контроль за PEP ще навесні в структурних орієнтирах нової програми, проте нардепам знадобилося майже пів року, щоб проголосувати доопрацьовану редакцію. Це також останній закон із переліку семи для початку перемовин про набуття членства України в Європейському Союзі.  Головна новація: відтепер топпосадовці, держслужбовці категорії А і їхні родичі матимуть довічний статус РЕР. Депутати ж хотіли залишити фінмоніторинг для них лише впродовж трьох років після перебування на посаді, однак змінили норму в остаточній редакції. Також пропонували окремий реєстр РЕР і нагляд тільки після того, як Україна стане членом ЄС.

Закон чекає на підпис президента, а народні обранці та представники громадянського суспільства дискутують про ризики. Адже відтепер охочих піти на державну службу значно поменшає. Про це йдеться у статті видання LB.ua [2].

Хто такі РЕР, чому їх перевіряють

Закон про фінмоніторинг politically exposed person (PEP, політично значуща особа) ухвалив парламент минулого скликання 6 грудня 2019 року («Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).

Тоді його вимагали також наші партнери та міжнародні кредитори – наступного дня після голосування президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна домовилася з МВФ про трирічну програму розширеного фінансування EFF на $5,52 млрд.

Закон запровадив довічний моніторинг для politically exposed persons, котрими, нагадаємо, є «фізичні особи, які виконують або виконували в Україні визначні публічні функції». Важливо: не лише актуальні, а й ті, що робили це в минулому. 

До PEP належать: 

– президент, прем’єр-міністр, члени Кабінету Міністрів і їхні заступники;

– керівник постійного допоміжного органу, утвореного президентом, його заступники;

– керівник і заступники керівника Державного управління справами;

– керівники апаратів (секретаріатів) державних органів, що не є державними службовцями, посади яких належать до категорії А;

– секретар і заступники секретаря РНБО;

– народні депутати України;

– голова і члени правління Нацбанку, члени ради Нацбанку;

– голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів;

– члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;

– генеральний прокурор і його заступники;

– голова Служби безпеки України і його заступники;

– директор НАБУ і його заступники;

– директор Державного бюро розслідувань і його заступники;

– директор Бюро економічної безпеки і його заступники;

– голова і члени Нацради з питань телебачення і радіомовлення, голова і члени АМКУ, голова НАЗК і його заступники, голова і члени Рахункової палати, голова і члени ЦВК, голови і члени інших державних колегіальних органів;

– надзвичайні і повноважні посли;

– начальник Генерального штабу – головнокомандувач Збройних сил України, командувачі Сухопутних військ Збройних сил України, Повітряних сил Збройних сил України, Військово-Морських сил Збройних сил України;

– державні службовці, посади яких належать до категорії А;

– керівники органів прокуратури, керівники обласних територіальних органів Служби безпеки України, голови та судді апеляційних судів;

– керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних і казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано перевищує 50 відсотків;

– члени керівних органів політичних партій.

За законом, ці особи мають «підвищений ризик» стосовно фінансових злочинів: відмивання грошей, корупції і незаконного збагачення. Тому статус PEP передбачає прискіпливий фінансовий моніторинг цих людей, їхніх чоловіка/дружини, дітей, батьків, компанії (якщо PEP є засновником), партнерів по бізнесу. Якщо простими словами: будь-який банк чи інша фінустанова заблокує всякий рахунок PEP і пов’язаних осіб, якщо власники не можуть підтвердити джерел походження статків.

Член парламентського комітету з організації державної влади, представник «Слуги» Віталій Безгін зазначив LB.ua, що мова йде про понад 5 тис. осіб.

«Лише держслужбовці категорії А і їхні родичі – це вже понад тисяча. Далі – політики та чиновники. Довічний моніторинг такої кількості достатній, щоб вимити політичний клас», – переконаний нардеп. 

Його колега по фракції, член правоохоронного комітету Олександр Дануца припустив, що довічна перевірка насправді стосуватиметься щонайменше 10 тис. осіб.

«Порахуйте хоча б депутатів усіх скликань Ради», – рекомендував він LB.ua.

Згідно із законом, усі ці діячі (включно з колишніми), а також члени їхніх сімей (у тому числі чоловік, дружина, син, дочка, зять, невістка, батько, мати) і пов'язані з ними особи (бізнес-партнери) підпадають під перевірки, що їх здійснюють банки й інші суб'єкти первинного фінансового моніторингу.

У 2022-му закон змінили – через війну

У вересні 2022-го уряд запропонував нардепам внести зміни до закону про РЕР – аби захистити фінансову систему України від дій Росії й адаптувати законодавство до окремих стандартів FATF і вимог Директиви ЄС 2018/843.

Однак нардеп колишньої фракції ОПЗЖ Григорій Мамка і представник «Європейської солідарності» Артур Герасимов подали правки щодо зняття довічного моніторингу для PEP. Коли розглядали закон 4 листопада 2022 року у другому читанні, Мамка наполіг проголосувати його правки про заміну довічного фінмоніторингу колишніх PEP і членів їхніх сімей на трирічний. Їх підтримали 234 депутати з різних фракцій. Зокрема і 139 із 239 «слуг».

Центр протидії корупції назвав ініціативи Мамки та Герасимова шкідливими. «Це означає.., що держава і банки не зможуть здійснювати посилений фінансовий моніторинг за політиками і топчиновниками після їхнього звільнення. Тобто через три роки після звільнення колишні посадовці зможуть вільно використовувати набуті корупційні активи, зв'язки та фінансові злочини, у яких їм допомагатиме минулий статус. Будь-які ліміти щодо статусу PEP не відповідають рекомендаціям FATF і директивам ЄС», – зазначала [3] тоді представниця ЦПК Олена Щербан.

Вимога партнерів та іспанський сором комітету

Така зміна політики щодо колишніх PEP занепокоїла МВФ. І навесні 2023-го в меморандумі Фонд чітко окреслив структурний маяк №14 про повернення базової редакції – з дедлайном виконання до кінця вересня.

3 травня уряд подав відповідний законопроєкт до ВР. Його вирішили доопрацювати в податковому комітеті. Але на початку осені нардепи так і не спромоглися винести його на розгляд – хоч 3 вересня президент Володимир Зеленський публічно вимагав прийняти закон. Нарешті 21, після другого звернення глави держави Верховна Рада ухвалила акт 260 голосами в першому читанні.

А минулої п’ятниці на засіданні комітету, де розглядали проєкт до другого читання, стався скандал. Представник «Слуги народу» Максим Бужанський запропонував правку про запровадження довічного фінмоніторингу лише після того, як Україна набуде членство в ЄС.

Ворог українців Максим Бужанський

«Більшість депутатів Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики підтримали правку до 9269-д, якою повернення безстроковості статусу публічного діяча відбудеться після того, як Україна стане членом ЄС. Іспанський сором», – відреагувала його колега по фракції Ольга Василевська-Смаглюк.

Голова фракції «Слуги народу» Давид Арахамія також різко відреагував: мовляв, така редакція не відповідає вимогам міжнародних партнерів. Тож у понеділок, 16 жовтня, комітет переглянув попереднє рішення.

Відхилили не лише правку Бужанського, а й ряд інших спірних, зокрема, пропозицію того-таки Григорія Мамки утворити Реєстр політично значущих осіб.

«Від створення реєстру треба відмовитися, бо PEP даватимуть хабар тим, хто матиме доступ, щоб з того реєстру їх прибрали, а банки будуть орієнтуватися на реєстр (бо він же державний)... Цей реєстр – створення загрози для системи фінансового моніторингу за кошти платників податків. Нам є на що їх витрачати», – переконана Василевська-Смаглюк.

За її словами, прибрали також норму, яка зобов'язувала PEP повідомляти про цей статус на запит банку тільки під час перебування на посаді та протягом року після звільнення.

«Вона суперечить стандартам FATF. Про наявність статусу треба буде повідомляти усе своє життя», – додала Василевська-Смаглюк.

Аргументи проти довічного статусу

Віталій Безгін ще напередодні голосування в цілому 17 жовтня наголосив, що сам закон – «це складна дилема».

«З одного боку – це останній крок, аби Верховна Рада виконала 100% вимог ЄС для відкриття перемовин про членство вже цього року. Однак з іншого – довічний статус де-факто законсервує сферу топчиновників назавжди. Жодна притомна людина з приватного сектору після цього не піде на державну службу. Відповідно про будь-яку public administration reform можна забути», – написав він.

Ще один «слуга» Ігор Фріз зазначив, що закон прямо порушує чинні норми Конституції, адже суперечить 58 статті про те, що нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

«Для простого розуміння: це ніби вчора встановили штраф за перевищення швидкості, яке відбулося три роки тому. І всі стали порушниками… Як ви вважаєте, хто з адекватних, професійних і чесних людей захоче піти на державну службу, якщо вхідний квиток передбачає довічний фінансовий моніторинг і блокування твоїх фінансових, майнових, корпоративних операцій? Твоїх. Твоєї дружини. Твоїх дітей і батьків… Думаю, таких людей буде мало або не буде взагалі… Держава виграє чи програє від цього? Дно», – написав він, додавши, що відчув дію на собі, адже його дружині заблокували нотаріальне посвідчення.

Незважаючи на застереження, 17 жовтня парламент ухвалив закон у цілому 276 голосами. Перший заступник голови комітету з питань фінансів Ярослав Железняк наголосив, що затверджена до другого читання редакція відповідає стандартам AML/CFT.

Василевська-Смаглюк резюмувала, що «статус РЕР – не вирок, як помилково вважають колеги, а маркер, наявність якого дає підстави уважніше аналізувати транзакції… На пан'європейському рівні панує принцип «once PEP – forever PEP».

НБУ обіцяє розумний контроль

Після голосування голова НБУ Андрій Пишний назвав закон кроком до ЄС. І наголосив, що довічний статус політично значущої особи – це «не українське ноу-хау, а як уже було неодноразово сказано – норма, що повністю відповідає міжнародним стандартам FATF і європейського законодавства в цій сфері».

Він додав, що закон вводить положення, які дозволять мінімізувати проблемні ситуації, що виникали у відносинах банків і клієнтів зі статусом PEP.

«Насамперед це стосується випадків, коли всім клієнтам, які мають такий статус, без реального аналізу доцільності встановлюють високий ризик або ж необґрунтовано відмовляють у ділових відносинах чи обслуговуванні… В основі рішення фінансової установи має бути ризикоорієнтований підхід і його належне виконання. По-перше, посилюється відповідальність суб’єктів первинного фінмоніторингу (у тому числі небанківських фінустанов) за формальне чи неналежне застосування ризикоорієнтованого підходу. Якщо фінустанова вдається до необґрунтованого встановлення будь-якого ступеня ризику, безпідставної відмови в установленні ділових відносин чи обслуговуванні або навпаки – ігнорує ознаки належності клієнта до PEP, Національний банк застосовуватиме відповідні заходи впливу», – попередив голова НБУ.

За його словами, штрафи становитимуть до 1,7 млн грн для небанківських фінансових установ та інших суб’єктів фінансового моніторингу і до 10 млн грн для банків.

Також закон прописує окремі вимоги і заходи для співпраці з РЕР і членами їхніх сімей, а також терміни їхнього виконання.

«Якщо з часу припинення виконання РЕР публічних функцій минуло понад 12 місяців і фінансова установа переконалася, що особа більше не становить притаманного РЕР ризику та не має інших, процедуру фінмоніторингу щодо неї дещо спростять. Так, не вживатимуть заходів отримання дозволу керівника на встановлення / підтримання ділових відносин / проведення фінансової операції, встановлення джерел статків (багатства) та джерел коштів, здійснення поглибленого моніторингу ділових відносин», – роз’яснив Андрій Пишний.

Він запевнив, що НБУ ретельно стежитиме, аби фінансові установи належно виконували оновлені вимоги до РЕР. За результатом ухвалених змін у Національному банку України очікують, що подужчає моніторинг ризиків, пов’язаних з PEP.

«Аргумент» [4]

На цю тему:

• Рада затвердила довічний фінмоніторинг політично значущих осіб [5]