Наслідки  вирішальної поразки Віктора Орбана на виборах в Угорщині  виходять далеко за рамки внутрішнього докору угорців лідеру «Фідес». Один із них – прямий удар по стратегічному баченню президента Дональда Трампа щодо Європи, в якому орбанівська Угорщина відіграла головну роль.

Про це пише Newsweek [2].

Видання зазначає, що Орбану був для Білого дому Дональда Трампа не просто черговим дружнім націоналістом за кордоном, а ключовим елементом зусиль американського лідера щодо створення вільного альянсу націоналістів, який міг би послабити Брюссель. Тепер же Трамп стикається з реальністю того, як далеко заходить його політичний стиль і де він зупиняється.

1. «MAGA International» менший, ніж виглядав

Поразка Орбана виявляє фундаментальну вразливість світогляду Трампа: націоналістичний популізм у стилі MAGA скорочується там, де він мав бути найсильнішим.

Угорщина мала стати прикладом, доказом того, що націоналістичне правління може перемогти, закріпитися та процвітати всередині західних інституцій, де воно може підривати та перешкоджати глобалістському лібералізму зсередини.

Натомість виборці знесли Орбана з величезною перевагою, надавши його супернику достатню більшість, щоб розвалити його систему.

Видання вказує, що Орбан не був маргінальною фігурою у світогляді MAGA. Прихильники Трампа відкрито описували його як взірець та партнера, чиї політичні успіхи можна було б повторити по всій Європі.

Провал його на виборах послаблює підживлювані Трампом заяви про неминучий націоналістичний імпульс по всій Європі.

2. Підтримка Трампа перетворилася на політичну відповідальність

Угорські вибори підтвердили, що американське політичне втручання несе реальний виборчий ризик у Європі.

Трамп рішуче наголошував на своїй підтримці Орбана, неодноразово та відкрито схвалюючи його дії і навіть відправив віцепрезидента Джей Ді Венса до Будапешта за кілька днів до виборів.

Це втручання не змогло врятувати Орбана. Навпаки, воно загострило вибір, який, на думку багатьох угорців, вони робили між європейською реінтеграцією та поглибленням ізоляції.

Рекордна явка підкреслила негативну реакцію. Те, що мало сигналізувати про силу, натомість підкреслило занепокоєння щодо суверенітету та посилило ширшу критику опозиції щодо іноземного втручання в справи Угорщини.

Для Трампа урок очевидний: особиста підтримка, яка активізує аудиторію MAGA, може відштовхнути іноземний електорат, а не зарядити його енергією. За кордоном схвалення Трампа вже не є нейтральним, воно поляризує і навіть контрпродуктивне.

3. ЄС стало важче саботувати зсередини

Стратегічною цінністю Орбана була не так  Угорщина, як право вето в ЄС. Роками Будапешт уповільнював або блокував дії ЄС щодо України, санкції та забезпечення верховенства права, створюючи для блоку вбудоване гальмо. Європейські лідери одразу ж сприйняли результат як шанс відновити консенсус.

Це безпосередньо підриває зусилля Трампа щодо розділеної Європи, яку легше обійти чи домовитися про двосторонні переговори, чи то щодо відносин між Росією та Україною, торгівлі, регулювання ринку, оборони чи інших питань. 

Трамп не втрачає впливу в Європі за одну ніч, але він втрачає унікально ефективного пособника. Без Угорщини, яка постійно грає роль дисидента, ЄС повертає собі інституційний імпульс, а Вашингтон втрачає одну зі своїх найкорисніших точок тиску.

4. Трампу стало складніше дотримуватися проросійської позиції

Орбан виконував для Трампа ще одну функцію, надаючи його ваганням щодо Росії європейського, а не суто американського виміру.

Представляючи опір наданню допомоги Україні як прояв обережності, а не приєднання до загальної лінії, Орбан створив політичне прикриття всередині ЄС для уповільненої реакції на дії Москви, навіть попри те, що більшість інших європейських країн та союзників по НАТО закликали посилити тиск на Кремль з метою досягнення миру.

Ця прикриття зникло. Новий уряд Угорщини пообіцяв тіснішу співпрацю з ЄС та НАТО і підтримку України.

Поразка Орбана широко розглядається як невдача не лише для Трампа, але й для російського президента Владіміра Путіна, з яким Орбан мав добрі стосунки, зумовлені надзвичайною потребою Угорщини в російському газі, що давало Кремлю рідкісного друга всередині ЄС та НАТО.

Для Трампа це звужує простір для маневру, оскільки він прагне покласти край війні в Україні та здійснити більш широке перезавантаження відносин з Росією, щоб розморозити значну частину економічного потенціалу.

Тепер його  заклики до примирення з Росією видаються більш односторонніми та більш вразливими до критики.

5. Політика сильної руки втомлює виборців

Поразка Орбана підриває одне з основних припущень руху MAGA, згідно з яким політика «культурної війни» та демонстративні прояви національної сили достатні, щоб затьмарити більш прозаїчні та традиційні турботи виборців.

Угорські виборці повстали проти набагато більшого, ніж орбаністська візія консервативного націоналізму. Вони обурені економічною стагнацією, олігархічним фаворитизмом та дорогою міжнародною ізоляцією.

Для Трампа попередження полягає в обмеженості, яка це демонструє. Управління «сильної руки» може тривати роками навіть у демократичних країнах. Але воно рідко триває вічно. І коли воно падає, це часто відбувається рішуче.

Водночас видання зазначає, що поразка Орбана не означає кінця популізму в Європі, а також не нівелює значний вплив Трампа за кордоном, де він залишається популярною фігурою серед націоналістичних політичних партій.  Однак угорські виборці обрали реінтеграцію замість конфронтації, і зробили це попри постійний тиск з боку руху MAGA.

Цей вражаючий момент розвіює стратегічну ілюзію: що націоналістичні альянси набирають сили та є самодостатніми, електорально стійкими і легко експортуються.

Вгорі: два політичних невдахи. Фото з відкритих джерел

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Марина Данилюк-Ярмолаєва: Кілька цікавих моментів про перемогу Мадяра [4]
• Вибори в Угорщині: Мадяр здобуває майже 70% голосів [5]
• Агент ФСБ Вучич підтримав агента ФСБ Орбана перед парламентськими виборами [6]
• Угорці Закарпаття і Орбан: чого угорська меншина чекає від виборів в Угорщині [7]