"Перші три хвилі кладуть, а четверта заходить": якою ціною російські війська просуваються в авдіївській промзоні

Американський "Інститут вивчення війни" пише [2], що в районі Авдіївки російські військові наступають на шести напрямках, а в районі коксохімічного заводу точаться важкі бої. Раніше проект українських волонтерів Deep State повідомляв, що російські військові, ймовірно, просуваються на півдні Авдіївки у районі промзони. Відео з Авдіївки раніше публікував [3] військовий оглядач німецького таблоїду Bild Юліан Ріпке. На кадрах видно, як російський танк атакує, як пише журналіст, "останню українську позицію на західній околиці південної промзони Авдіївки". Журналіст звертає увагу: ні дрони-камікадзе, ні протитанкові ракети у відповідь не використовуються. Також на кадрах видно, як українські солдати із пораненими відступають під сильним вогнем.

Про те, що ситуація під Авдіївкою значно погіршується для ЗСУ, повідомляють і російські телеграм-канали. Відомо, що російська армія захопила ділянку залізничної гілки поряд із Авдіївським коксохімзаводом.

При цьому у зведенні Міноборони Великобританії йдеться про те [4], що за останні шість тижнів Росія, ймовірно, зазнала на фронті найбільших втрат з моменту повномасштабного вторгнення в Україну. І пов'язані ці втрати саме із наступом на Авдіївку. За даними Генштабу ЗСУ, за останні півтора місяці на фронті щодня в середньому гинули 930 російських солдатів.

Про великі втрати на Донецькому напрямі російського наступу говорять і в Росії. Так, голова російського некомерційного фонду "Поклик" Ігор Аверкієв розповідає [5], що лише в одному полку під Донецьком за останні десять днів понад тисячу загиблих.

Що зараз відбувається в Авдіївці – в ефірі currenttime.tv [6] розповів український військовий експерт, ветеран батальйону "Айдар" Євген Дикий.

– Яка у вас інформація з фронту? Чи можете ви підтвердити повідомлення, що російські військові захопили чи близькі до захоплення авдіївської промозни?

– Не зовсім так, але, на жаль, я змушений констатувати, що вони вже у промозні та бої йдуть усередині промзони. Просто для мене як для людини, яка там була, очевидно, що зайти в промозну та взяти промзону – між цими подіями може бути досить велика тимчасова відстань, а друга може й не статися. Але факт, що бої перемістилися з околиці промзони всередину – це, безсумнівно, досягнення росіян. І ситуація для нас складається, чесно кажучи, досить погана.

Друге питання – ціна цього. Я можу повністю підтвердити те, що повідомляють про втрати російської сторони під час цих штурмів. Фактично вони зараз беруть Авдіївку тим же перевіреним методом, яким раніше брали Соледар і Бахмут, і цей метод по-простому називається "м'ясний штурм": хвиля за хвилею йде піхота. Першу хвилю кладуть, другу кладуть, третю кладуть, а четверта заходить. Втрати просто неадекватні, але факт у тому, що це працює, якщо мати достатню кількість цієї приреченої "м'ясної піхоти". До речі, невипадково саме на Авдіївку зараз кинули всі принаймні всі відомі нам підрозділи "Шторм Z", тобто тих самих ув'язнених із ГУЛАГу, які обрали шлях до свободи через фронт. Так от зараз цими самими "Шторм Z" та іншими солдатами, у тому числі останніми ополченцями так званих "ЛНР" і "ДНР" (вони вже реально закінчуються), буквально засинають авдіївську промзону. Я не беруся підтвердити, що там кладуть по 900 осіб на день, але те, що порядок цифр саме у сотнях на день, це можу сказати точно.

Проблема полягає в тому, що ми зіткнулися з дефіцитом живої сили. Наших захисників фізично не вистачає за кількістю, щоби стримувати ці "м'ясні штурми". Тому, справді, росіяни вже прорвалися у промзону, бої точаться саме всередині неї. Вони йдуть буквально за кожну велику споруду. Ось так поступово, огризаючись, ми там потроху відступаємо. Чесно кажучи, за такого кількісного співвідношення, якщо воно суттєво не зміниться, я не виключаю, що за досить короткий час – можливо, тиждень-два – з Авдіївки доведеться йти.

Альтернатива – це кинути туди якісь серйозні підкріплення. Але ж питання: за рахунок чого їх кинути? Припинити атакувати Токмак чи забрати людей із плацдарму на лівому березі Дніпра? Тим більше, не обговорюється можливість оголити оборону на куп'янському напрямку. Ми справді зіткнулися просто з дефіцитом бійців. Відбивати "м'ясні штурми", коли на одного нашого бійця доводиться щонайменше п'ять, а то й десять росіян, – це справді стає дуже важко.

– Авдіївська промзона – це такий потужний укріпрайон, який українські військові споруджували багато років.

– Авдіївська промка встояла у 2014 році. Саме нею тоді пройшла лінія розмежування за Мінськими угодами. І це єдина частина тієї старої лінії розмежування, яка й досі залишається лінією фронту. На решті дільниць стара лінія розмежування в перші ж тижні була прорвана російськими військами, тобто ще навесні 2022 року. І лише авдіївська промка тоді встояла. Зараз вона, щиро кажучи, під великою загрозою.

– Чи є зараз тут ризик оточення для української армії?

– Прямо зараз – ще ні. Але ситуація із логістикою неприємна. На карті є те, що виглядає як верхній виступ – це захід російських військ із півночі від Авдіївки. І звідти вони вже прострілюють трасу, якою йде постачання міста та промки. З такою ж трасою, що прострілюється, ми тримали Бахмут ще місяці чотири після того, як траса опинилася під вогнем. Тому це ще не оточення.

Основні два неприємні моменти. Той, з якого ми почали – що бої перемістилися всередину промзони. І те, що ще раніше, насправді минулого тижня, росіяни змогли прорватися приблизно на п'ять кілометрів на північ від міста. І звідти вже взяли під вогневий контроль трасу, що проходить до міста.

Щоб ви правильно розуміли: траса працює, постачання возиться, поранені вивозяться. Але це робиться ночами в екстремальному режимі.

– Ви сказали, що зараз не вистачає військових ЗСУ, щоб обороняти Авдіївку. А що зі снарядами? Чи вистачає снарядів з огляду на те, що були повідомлення, що через конфлікт на Близькому Сході є проблеми із постачанням із боку західних партнерів України?

– Ці проблеми є, але вони поки що гостро не позначилися. Звичайно, ми вже не можемо собі дозволити ті вісім тисяч снарядів за добу, які використовували на піку наступу. Для нас це взагалі було максимум за всю війну. Для порівняння, російська сторона минулого літа використала 60 тисяч снарядів за добу, а цього року у них норма 20 тисяч снарядів на добу на весь фронт, і вони кричать про снарядний голод. А у нас на піку наступу максимум було вісім тисяч снарядів за добу, зараз цю норму довелося знизити після конфлікту в Ізраїлі. Але говорити про те, що зовсім нема чим стріляти, [не доводиться]. Ситуація не така. Як не дивно, справді у більшому дефіциті зараз саме бійці.

Взагалі, якщо узагальнювати – ви розумієте, що будь-яке узагальнення воно завжди дуже грубе. Воно завжди показує ситуацію широким мазком. Але якщо дуже узагальнювати, то можна сказати, що суть проблем нашого літньо-осіннього наступу [полягала в наступному]: нам спочатку дуже повільно доїжджало залізо, а доки залізо доїхало від союзників у досить значній кількості, за цей час уже пішли проблеми з особовим складом. .

– Ви сказали, що ще тиждень-два - і з Авдіївки, можливо, доведеться йти?

– Ні, це я сказав найгірший розклад. Коли російські воїнкори заявляють, що вони вже сьогодні її візьмуть, це несерйозно. Скільки її ще потримають. Але якщо не буде серйозних підкріплень, якщо не буде спеціальних заходів, щоб ситуацію там переламати, то ці м'ясні штурми свій результат дадуть. Ми самі ніколи б так не наступали. Це є абсолютно страшна ціна за кожний метр просування. Але оскільки російська сторона готова платити цю ціну, то м'ясні штурми відбивати реально важко.

– А що далі? Якщо Авдіївку все ж таки буде захоплено, де далі українські військові можуть закріпитися?

– Прямо буквально за нею. Там зараз уже копають другу лінію оборони. Не будемо зараз ставити питання, чому цим займаються тільки зараз, хоча це можна було зробити про всяк випадок заздалегідь. Але зараз там обладнають другу запасну лінію – буквально одразу за Авдіївкою. Навіть якщо Авдіївку взято, це не буде якимось проривом у глибину нашої оборони. Це буде, скоріше, просто вирівнювання лінії фронту.

– Тобто російським військовим для того, щоб просуватися далі, треба буде платити таку саму ціну у кількості життів?

– У принципі так само. Єдиний нюанс: саме собою промка досить зручна для оборони. Позиції на наступному рубежі будуть менш комфортними. Але принципово нічого не зміниться.

Вгорі: майже знищена Авдіївка

«Аргумент» [7]

На цю тему:

"Перші три хвилі кладуть, а четверта заходить": якою ціною російські війська просуваються в авдіївській промзоні – пояснює Євген Дикий

"Перші три хвилі кладуть, а четверта заходить": якою ціною російські війська просуваються в авдіївській промзоні – пояснює Євген Дикий