У квітні цього року, після перших цього сезону масштабних руйнувань будинків ракетними атаками, ми порушували тему житла для постраждалих [3] у Києві. Попри наявність кількох профільних КП, які будують і закуповують житло для соціальних потреб, у столиці досі не існує допомоги з першим, аварійним розселенням людей, які за мить зосталися без даху над головою. Варіанти такі: можна переночувати на матрацах у спортзалі найближчої школи (не під час навчального року), проситися до рідних чи друзів (і розуміти, що це надовго), чекати підтвердження руйнування квартири і просити допомоги з тимчасовим поселенням від КМДА. Останній варіант займає іноді місяці.
Якогось офіційного гуртожитку, хостелу, куди люди заселяються на період розв'язання своїх перших проблем, не існує в принципі. Після резонансу, який надали цій проблемі ЗМІ і самі кияни, у травні КМДА створила інший механізм — надавати матеріальну допомогу на оренду житла. Це 40 тис. грн одноразово і надалі по 20 тис. грн на місяць, якщо така потреба існує, але загалом не більш ніж рік. Фактично київська влада начебто зробила добру справу, але повністю проблему це не вирішило, оскільки ці гроші ніколи не надходять миттєво і ти все одно залишаєшся сам на сам з негараздами.
«Через місяць після руйнування нашого будинку (31 липня) ніхто досі не отримав цих 40 і 20 тисяч, жодна людина. Навіть 10 тисяч першої допомоги, які дають усім постраждалим без складного оформлення документів, отримали всього декілька сімей. Три сім'ї поселилися в гуртожитку, який надав особисто голова РДА (Георгій Зантарая, Святошинський район). До цього гуртожитку багато питань — він у віддаленому від нас районі Києва, туди не можна з тваринами. І це тимчасовий варіант», — розказує пані Стелла.
«Я знаю, що в інших районах після прильоту події розгортаються інакше й іноді люди мають акти обстеження будинку вже за кілька днів після руйнування. У нас же тільки ЖЕК видав довідку про пошкодження вікон і стін», — каже мешканка Кучера, 2-А і показує акт, який отримали її знайомі із Солом'янського району.
Не витримавши повного нерозуміння, кому які компенсації належні, коли будуть обіцяні гроші на оренду, співрозмовниця спільно з активними сусідами написала листи в усі можливі інстанції, від президента до КМДА і РДА.
Кому потрібні постраждалі
Акти обстеження зруйнованого будинку — основний документ, який впливатиме на долю постраждалих. Інструментальне обстеження дасть висновок про те, наскільки зруйновано будівлю, що саме не відновити, чи пошкоджені несучі конструкції вцілілих квартир. Фактично це дорожня карта для плану подальших дій з будинком — чи будуть його відбудовувати, у якій частині.
Чому в мешканців Кучера, 2-А досі немає актів обстеження, ми спробували дізнатися у Святошинській РДА, яка має опікуватися долею будинку. У РДА був класичний квест між кабінетами, які «не уповноважені», «не мають інформації» і «тимчасово відсутні». З головою РДА щодо цього питання не зв'язують, посилають до першого заступника. Той не на місці і взагалі не координує цього питання. «Вам в управління капітального будівництва». В управлінні, яке дійсно збирає інформацію і робить певні обстеження, немає начальника і його заступника — вони одночасно у відпустці. І тільки одна втомлена спеціалістка з останніх сил пояснює: ми не робимо нарахувань, тільки обстеження; до нас інформація приходить через подання вами заявки на є-відновлення; тоді буде комісія наших спеціалістів, які зроблять обстеження некритичних пошкоджень; зруйноване житло обстежують фахівці КП «Київекспертиза», до них черга; до нас теж сотні заявок, ми з усім не справляємося.
Цікаво, що це була єдина людина у Святошинській РДА, яка хоч якось пояснила затримки з обстеженням за цією адресою. Управління внутрішньої політики, яке зазвичай комунікує ці речі, інформації не мало. Єдиного вікна для спілкування з постраждалими в РДА не існує. Від голови РДА з мешканцями зруйнованого будинку підтримує зв'язок таємничий «радник Зантараї», який не має офіційної посади.
«Він кидає нам у чат якісь загальні інструкції з інтернету, ніякої допомоги по суті справ не було», — каже мешканка будинку.
При цьому район — це первинна ланка місцевого самоврядування, той щабель вертикалі влади, чиновники якого за замовчуванням мають знати потреби і проблеми малої громади краще за будь-кого. Саме тому допомога постраждалим лежить спершу на районі: прийом заяв, облік кількості і їхні види, комунікація, перша допомога, прибирання і ліквідація наслідків. Тобто взаємодія на місці, без алгоритмів цифровізації.
На ділі ж ми постійно стикаємося із ситуаціями, коли тільки розголос у соцмережах і ЗМІ змушує районну владу зробити елементарні речі на місцях прильотів. Як було з будинком у Дніпровському районі, де після влучання шахеда в дах мешканців понад тиждень заливало дощами [4] по стояку, бо навіть тимчасове накриття з плівки робили два тижні.
Чому так складно отримати акти
«Тільки за останні два місяці в Солом’янському районі пошкоджено понад 280 багатоповерхівок, це близько 20 % житлового фонду району», — розказував [5] у серпні голова Солом'янської РДА Сергій Мовенко.
Масштаб уражень Києва цього року, напевне, ще належить осягнути, як і реальні можливості відбудови. А поки що посадовці всіх рівнів у КМДА і районах говорять про одну гостру проблему: черга на акти інструментального обстеження величезна, очікування актів до пів року. Цей вид обстеження для будинків зі значними пошкодженнями роблять спеціалісти лише одного київського комунального підприємства – Київекспертизи. Це ж підприємство задіяне в аудитах для КМДА і експертизах для інших напрямків роботи міста. Тобто навантаження зросло в рази, потужності старі.
«Питання довгих процедур, необхідних для відновлення, стоїть на контролі в Мінрегіонбуді. Відбуваються наради. Ми подаємо пропозиції. Поки пришвидшення процедур не відбулося», — коментував це питання на профільній комісії з питань ЖКГ Київради директор департаменту будівництва КМДА Борис Работнік. За його словами, частину інструментальних обстежень, які не стосуються значних руйнувань, уже переклали на райони. Розглядають також можливість залучити зовнішніх експертів, приватних сертифікованих спеціалістів.
Чому повільно іде відбудова
Навіть ті будинки, які обстежили в попередні роки, коли не було такої черги на експертизу, все ще чекають на відновлення. За словами Работніка, у черзі на відновлення 49 будинків.
«Завершені відновлювальні роботи на Івана Дзюби, 6, Лобановського, 4-В, Остафія Дашкевича, 4-А. Продовжуються роботи відновлення ще на 16 житлових будинках», — звітував директор департаменту на комісії. Це мова про ті будинки, які визнані непридатними для проживання і де відбудову замовляє місто в особі КП «Житлоінвестбуд–УКБ». Для прикладу: будинок на Сирці, який зруйнувала російська ракета більш ніж року тому, [6] у липні, почали відбудовувати лише зараз. Тобто постраждалі власники отримають квартири хіба що наступного року.
Відновлений будинок після атаки РФ на Івана Дзюби, 6
Тими будинками, де мова йде про відновлювальні роботи, а не повне будівництво, займаються райони. Але й тут є серйозні організаційні проблеми:
«Раніше РДА використовували для відновлення пошкоджених будинків кошти зі своїх програм капітального будівництва і ремонту. Зараз не всі райони вміють використовувати цей механізм фінансування, тому вони звертаються до резервного фонду і це подовжує процедури», — розказав Борис Работнік депутатам. За словами чиновника, це сталося тому, що після заміни більшості голів РДА навесні прийшли нові керівники з новими заступниками, і вони просто ще не розуміли, як використовувати фонди району. «У певних районах через це втрачено час. Наприклад, у Святошинському ця затримка із замовленням робіт сягнула більше від трьох місяців», — додав чиновник.
Управлінський хаос
Насправді чиновники КМДА і районів дійсно майже весь серпень присвятили пошукам удосконалених алгоритмів ліквідації наслідків атак. Мер з профільним заступником Непопом малював дорожню карту дій для чиновників, була нарада, в якій одночасно брали участь і начальник КМВА Тимур Ткаченко, і голова КМДА Віталій Кличко. Проводила виїзні засідання заступниця міністра розвитку громад і територій Наталія Козловська. Міська влада підписала купу меморандумів з волонтерами, які по суті й першочергово ліквідують наслідки та координують дії постраждалих.
Але поки що результат цього — лише дуже красномовний TikTok начальника КМВА, де він спілкується з мешканцями будинку в Дарницькому районі, який ракета зруйнувала вже 28 серпня. На відео Тимур Ткаченко вручну, у телефонному режимі вирішує на камеру чиєсь конкретне питання і диктує номер картки, на яку просто зараз має прийти допомога «і 40, і 20 тисяч»... Тим часом у коментарях до відео і на сторінці начальника КМВА кияни пишуть нові і нові адреси, де відбудови очікують роками, а обіцяної допомоги на житло місяцями.
Буквально днями Ткаченко анонсував ще один спосіб допомоги постраждалим від атак — запуск бота єОпора. Чат-бот має інформувати киян про наявні штаби ліквідації наслідків, види матеріальної допомоги й алгоритми її отримання. По суті це пошуковик відкритих даних. Але це не реальна допомога, не адресне спілкування про конкретні кейси і, найголовніше, не виправлення недоліків системи, з якими стикаються реальні люди.
Як свідчить досвід усіх прильотів у Києві останнього часу, найбільше допомагають людям скандали — тільки тоді інформація ефективно доходить до виконавців на місцях і в них відразу знаходяться можливості. І це говорить лише про одне — про брак людського фактору в управлінні цими ситуаціями. Про брак менеджерів у районах, які ходять ногами, слухають вухами і розмовляють з людьми ротом, фізично, а не лише відписками офіційних листів. Про брак уваги депутатів до своїх округів, які теоретично мали б знати про потреби мешканців більше за всіх інших.
…Пані Стелла з будинку на Кучера, 2-А зараз активно готує свою дачу до зимового проживання, бо в її квартирі на Борщагівці за стінами вітер і чужі знищені життя. Якою буде доля її під'їзду, киянка ще не знає — це колись мають сказати ті самі «акти». Наразі ж після тижня активного листування з органами влади, Київрадою, журналістами і в соцмедіа її сусідам почала надходити перша матеріальна допомога на оренду. Минуло п'ять тижнів після прильоту в їхній будинок.
Зруйнований будинок на Кучера, 2-А. Фото: Леся Падалка
Зображення вгорі: зруйнований будинок на Кучера, 2-А. Фото: Леся Падалка
«Аргумент» [7]
На цю тему: