Ну, звісно ці шахеди намагаються збити. Стріляють. Але шо йому буде, якщо він летить так високо.

Стрільба по шахедах з кулеметів завжи асоціювалась у мене з якоюсь стендовою стрільбою. Майстерність треба неабияка, щоб влучити. Те, що з часом це стане не дуже ефективним, було очевидно. Бо все ж ми бачимо як удосконалюються дрони на фронті. Тож не слід було думати, що й шахед залишаться незмінними. Шо власне і сталось.

Що ми маємо на виході. Звіти про збиття щоночі не викликають довіри.

Частіше чуємо від жителів міст: "воно летить, а ніхто не стріляє". Не тому що нікому. А тому що летить високо і сенс той стрільби, якщо не дотягнешся.

Ближче до лінії фронту взагалі складно. Там дрони ворог розвинув настільки, що їздити досі тиловими дорогами вже треба з мисливською рушницею і постійно дивлячись вгору. Як це на практиці можна подивитись у моєму сюжеті з фронту тут [2].

Як рятується? Сітками над дорогами, які свого часу ставили росіяни і з яких ми так сильно сміялись. Ну ось, маємо.

Щось поламалось і в плані забезпечення наших підрозділів фпв. Повсякчас чую про чималий дефіцит. Особливо на Покровському та Новопавлівсткому напрямках. І добре, якщо цей дефіцит покриває бригада, яка знайшла як прозоро(щод потім не прийшли з ДБР) купити фпв. Але тих виробників якісних Фпв настільки не багато, що якщо ти волонтер і хочеш купити там само, за зібрані гроші - мусиш чекати чергу. Якої раніше не було. Це я пишу із власного досвіду.

Щось зламалось і з забезпеченням снарядами. "Мінні" історіі закінчились тим, що мінометники за можливості беруть іноземні. І весь батальйон сподівається все ж на дрони більше, ніж на міни. Але з огляду на дефіцит останніх, самі розумієте, як воно робе.

До всього додалось ще й дефіцит зі снарядами 155 мм. Кльовий кейс із датською моделлю, де Денія купує за свої гроші у наших виробників самохідки, які ті потім постачають в ЗСУ. І які потім ефективно прикривають нашу піхоту на фронті.

Це можна подивитись теж у моєму сюжеті з фронту тут [3].

Аби було чим стріляти. Але як виявляється, не дуже є. Кажуть самі артилеристи. Кажуть їхні командири.

Тобто, на початку повномасштабного держава приймає рішення перевести армію на натівський стандар артилеріі - 155 мм.

Потім шукає варіанти аби замовляти гармати у наших виробників. І знаходить.

Потім НЕ замовляє в повній мірі, тобто на всі потужності заводу снаряди для цих гармат.

Я вірю, що ситуація з дронами покращиться. Знайдуть вихід як краще збирати шахеди, з тими-таки дронами-перехоплювачами і поставлять їх виробництво на потік.

Бо так воно і має бути.

Бо в цій гонитві озброєння ми постійно то випереджаємо, то наздоганяємо ворога. То ситуація з нестачею снарядів вкотре чомусь провисає. А як кажуть самі бійці, скільки б дронів не було, виходу артилерії чекають і сподіваються на неї завжди.