Зростаючі сумніви в західних суспільствах стосовно дієздатності демократії підживлюють «лібертаріанських» можновладців у переконанні, що вони можуть взяти долю планети (якщо не Всесвіту) у свої руки.

Про новий тип автократичного егоїста, яким на думку автора є Ілон Маск, йдеться у статті німецького публіциста Ріхарда Генцінґера у виданні Тиждень [2].

Мультимільярдера Ілона Маска вважають блискучим, інноваційним підприємцем. Але тепер його амбіції виходять далеко за ці рамки. Зараз він вважає себе ще й покликаним вирішувати глобальні політичні конфлікти. Наприклад, оприлюднив власноруч розроблений «мирний план» для України та запропонував перетворити Тайвань на «зону спеціального управління».

Але ці нібито оригінальні концепції Маска разюче точно збігаються з ідеями режимів у Москві та Пекіні. Так, Маск хоче, щоб Україна відмовилася від Криму і погодилася на «референдум» на окупованих Росією територіях. Цим він перетворює себе на рупор імперської пихи злочинного агресора.

Китайський тоталітарний режим також має всі підстави тішитися Маском. Адже правителі в Пекіні «особливою адміністративною зоною» називають і Гонконг, який вони нещодавно приєднали грубою силою. Вони б радо перенесли цю модель на незалежний, демократичний Тайвань.

Купівля Twitter дала Ілонові Маску потужний інструмент впливу на громадську думку. Під приводом допуску більшої «різноманітності думок» він відкриває службу коротких повідомлень для фейкових новин і антидемократичних фанатиків змов, а отже й для кремлівських бійців дезінформації та мереж їхніх західних поплічників. Сам Маск одразу ж після купівлі Twitter відзначився посиланнями на сайти конспірологічної ідеології.

Здається парадоксальним, що позірний прихильник необмеженої індивідуальної свободи стає спільником жорстоких деспотичних автократій, але в цьому є своя методика. «Лібертаріанці», ідеї яких близькі Маску, – це течія, яка вийшла з лівого студентського руху і поєднує соціальні свободи з економічними і для цього хоче звести вплив держави практично до нуля. Але зараз лібертаріанство значною мірою виродилося в ідеологію виправдання безоглядних надбагатіїв і одержимих владою егоїстів на кшталт Дональда Трампа. Провідні «лібертаріанці», як-от сенатор Ренд Пол, зараз на правому фланзі Республіканської партії і рішуче заперечують санкції проти автократій і держав-агресорів, як-от Росія, Китай та Іран, а також виступають проти будь-якого військового втручання США на захист демократії та прав людини.

Маск – не єдиний «лібертаріанський» підприємець, який заграє з авторитаризмом. Засновник PayPal Пітер Тіль, який був радником Трампа під час його президентства, прямо заявив про несумісність свободи і демократії та вважає, що державами треба керувати так само, як бізнес-компаніями, себто за критерієм ефективності, а не демократичної легітимності.

Погляди Тіля схожі на погляди підтечії лібертаріанства із назвою «об’єктивізм», яка бере свій початок від філософині та письменниці Айн Ренд. Згідно з цією школою, людство поділяється на продуктивних «творців», сповнених винахідливості та працьовитості, з одного боку, і «грабіжників» з іншого, які хочуть жити за рахунок продуктивних індивідів. Тому останнім треба звільнитися від тягаря соціального та суспільного контролю. Таке ставлення недалеке від захоплення «сильними світу цього» на кшталт Путіна чи Сі Цзіньпіна, які нікому не дають заважати реалізації їхніх фантазій про всемогутність.

Те, що підприємці, яких вважають геніальними новаторами, вирішують втручатися у справи світової політики, щоб формувати міжнародний порядок відповідно до своїх уявлень і при цьому контактують з диктаторами, не нове. Генрі Форд, піонер масового виробництва автомобілів, оголосив «єврея» світовим ворогом у сумнозвісному антисемітському памфлеті початку 1920-их років. За це у 1938 році Гітлер нагородив його орденом. У 1928 році Форд заснував на Амазонці зразкове поселення, організоване за власними стандартами оптимальної організації праці та «здорового способу життя». Експеримент катастрофічно провалився.

Але сучасні суперпідприємці вже не хочуть прив’язуватись до певної ідеології чи нав’язувати ідеальну модель суспільства для всього людства. Вони прагнуть скинути з себе всі кайдани суспільного та державного контролю, які заважають їм у реалізації їхніх свавільних, мегаломанських планів. Для них характерна схильність до ескапізму. Ілон Маск і його компанія Space X розробляє ракети на Марс і мріє про швидку колонізацію «Червоної планети». Тіль реалізує проект заснування незалежної держави, яка повинна бути створена на штучному острові, що плаває в міжнародних водах і має власні закони.

Маск і Тіль не хочуть змінювати світ як такий, а обривають свої зв’язки з реально існуючим світом, щоб створити контрсвіт, який цілковито відповідатиме їхнім уявленням. У цьому прагненні до безмежної самореалізації, що має тенденцію скочуватися до патології, вони вважають, що більше не повинні зважати на зневажуване «звичайне» людство.

Цей новий тип автократичного егоїста нагадує легендарних лиходіїв з фільмів про Джеймса Бонда, як-от Блофельд або Доктор Ноу, які з маніакальною енергією використовують свої величезні приватні статки для захоплення світу. Зростаючі сумніви в західних суспільствах стосовно дієздатності демократії підживлюють «лібертаріанських» можновладців у переконанні, що вони можуть взяти долю планети (якщо не Всесвіту) у свої руки. Якщо ми не зміцнимо інституційні основи демократії, то ризикуємо увійти в епоху «Блофельдократії».

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• WSJ: банки розпочали фінансування операції з покупки Twitter Ілоном Маском [4]
• Маск повідомив, що не хоче фінансувати старлінки в Україні [5]
• Відповідь Ілону Маску на Михайлівській площі в Києві [6]