Це свято прийнято відзначати у сімейному колі.

24 грудня віряни відзначають Святвечір, що передує одному з найбільших християнських свят – Різдву Христовому. В цей день господині готують 12 пісних страв на честь 12 апостолів.

Традиції святкування

Святвечір за традицією відзначають у сімейному колі. На свято прийнято запрошувати також дідусів та бабусь.

Господині починали готуватися до Святвечора заздалегідь. До появи на небі першої зірки вони мали завершити прибирання та приготування їжі на святковий стіл.

Так, на Святвечір готували 12 пісних страв. Головними стравами трапези вважалася кутя та вареники. На святковий стіл не подавали алкогольні напої. Замість них пили узвар.

Після того, як засяяла перша зірка у Святвечір, за традицією першим за стіл сідав господар, а потім інші члени родини.

Перед початком трапези, батько набирав ложку куті та підкидав її до стелі. Вважалося, що рік буде врожайним, якщо до стелі декілька зерняток прилипали.

Господиня на столі лишала тарілки та залишки куті для тих родичів, яких немає вдома, та для померлих.

Також на свято ставили дідух, який робили з житнього або пшеничного снопа. Він символізував багатства та добробуту у домі, його ставили під іконами. У давні часи в народі існувала традиція спалювання дідуха під час різдвяних свят.

У Святвечір опівночі всі члени родини відвідували урочисте богослужіння у храмі.

Молитва на Святвечір

У руки Твого превеликого милосердя, о Боже мій, вручаю душу і тіло моє, почуття і слова мої, поради та думки мої, справи мої і вся тіла і душі мого руху. Вхід і вихід мій, віру і проживання моє, перебіг і кінець живота мого, день і годину подиху мого, кончину мою, упокоєння душі і тіла мого. Ти ж, о Премилостивий Боже, всього світу гріхами неподоланної доброти, незлобивий, Господи, мене, більше всіх чоловіків найгрішнішого, прийми в руки захисту Твого і визволи від усякого зла, очисти багаточисленні провини мої, подай виправлення злому і окаянному моєму життю і від прийдешніх гріхопадінь лютих завжди захисти мене й покривай неміч мою від бісів, пристрастей і злих людей. Ворогом видимим і невидимим заборони, керуючи мене шляхом порятунку, доведи до Тебе, пристановища мого і бажань моїх краю. Даруй ми кончину християнську, бездоганну, мирну, від повітряних духів злоби збережи, на Страшному Твоєму Суді милостивий рабу Твоєму будь і приєднай мене праворуч благословенним Твоїм вівцям, та з ними Тобі, Творця мого, славлю на віки. Амінь.

«Аргумент» [2]

На цю тему:

• 10 історій про людяність українців: “Трохи світла, трохи тепла” [3]