"Росія давно перестала бути православною країною": єпархія РІПЦ в Україні заявила про відокремлення від свого синоду в державі-агресорі

Єдиний єрарх Російської Істинно-Православної Церкви (РІПЦ) в Україні єпископ Вінницький та Хмельницький Савватій (Безкоровайний) заявив про вихід зі складу Синоду та відокремлення від цієї юрисдикції, адміністративний центр якої розташований в державі-агресорі РФ.

У зверненні до своєї пастви напередодні Різдва Христового за юліанським календарем єпископ Савватій заявив, що Синод РІПЦ на чолі з архиєпископом Омським Тихоном (Пасічником) відійшов від попереднього традиційного курсу Катакомбної Церкви, підтримав війну РФ проти України та обрав той курс, яким йде з 1927 р. Московський Патріархат, тобто "сергіянство" (підтримка правлячого безбожного режиму РФ), порушення принципу церковної соборності та внутрішньої духовної свободи Церкви.

Назвавши путінський режим РФ "сатанинським", єпископ Савватій у зверненні до Синоду РІПЦ [2] від 28 грудня 2024 р. зазначає, що "ця сатанинська влада раніше не приховувала свою богоборчу сутність, а зараз, по суті залишаючись такою ж, облудно перевтілившись на "янгола світла", хреститься на камеру, присутня в стародавніх храмах за богослужіннями, ставить свічки, і заявляє, що в сусідній країні точково проводить операцію з "денацифікації" та "демілітаризації", тоді як насправді вони із землі стирають міста, знищують сотні тисяч невинних людей: старих, жінок, дітей».

За словами єпископа РІПЦ, "Росія давно перестала бути православною країною, яка несе у світ приклад доброчесності та християнства. Під благовидними гаслами сучасна РФ несе у світ відвертий сатанізм, звинувачуючи у своїх же діях Захід та багатостраждальних сусідів".

Засуджуючи курс Московського Патріархату на зрощування з правлячим путінським режимом КГБ-ФСБ в РФ, єпископ Савватій у зверненні до Синоду РІПЦ заявив: "Сучасна Росія йде шляхом агресії, нацизму і фашизму, повторюючи шлях попередніх диктаторів-завойовників. Провоєнна і проімперська політика Московського Патріархату суперечить євангельському вченню, християнському світогляду та православному богослов'ю і є відвертою апологією антиєвангельських ідей: насильства, ксенофобії та геноциду”. Крім того, за словами єпископа РІПЦ, "заяви Московського Патріархату про духовно-цивілізаційну винятковість росіян та "русского міра" підпадають під анафему на єресь етнофілетизму, проголошену на помісному Константинопольському Соборі в 1872 році".

Вважаючи, що Синод РІПЦ став на шлях "сергіянства" і йде синхронно з курсом Московської Патріархії, єпископ Савватій у зверненні до Синоду РІПЦ написав: "Радянська лжецерква (Московський патріархат), як ми знаємо, свого часу на догоду богоборцям зреклася Новомучеників та Сповідників, назвавши їхню справу політикою... Хоча Синод РІПЦ декларує свою непричетність до сергіянства, але насправді дуже багато в чому схожий на МП... Зокрема, не називає зло злом, не підтримав ні словом, ні справою страждаючу паству в Україні і заборонив надавати їй будь-яку допомогу, не забороняє своїм чадам брати участь прямо чи опосередковано у військових діях червоної армії РФ, каже, що українські парафії перебувають на "проблемній території", не хоче зректися слів, що "нині цілі російських православних людей та путінського режиму збігаються". Однак як можуть збігатися цілі святої Церкви, непорочної Нареченої Христової з цілями богоборців і сатанистів? Ніколи, ні на одну мить вони не можуть ні співпадати, ні перетинатися. Це все одно, що сказати, що цілі Іуди, синедріону, Ірода, диявола співпали з цілями Месії, який прийшов зруйнувати справи диявола".

На знак протесту проти зміни колишнього курсу Синоду РІПЦ, єпископ Савватій заявив, що "не бажаючи брати участь у цих беззаконнях і в цьому театрі абсурду, і усвідомлюючи, що навіть перебуваючи на спокої я буду в молитовно-євхаристійному спілкуванні з Синодом і, відповідно, співучасником його гріхів, я перериваю це спілкування і залишаюся зі своєю паствою на автономному становищі на підставі 15 правила Двократного Констянтинопольського Собору, убезпечивши себе та паству від співучасті в сергіянстві».

Як розповів РІСУ дослідник історії Православної Церкви д-р Сергій Шумило, Російська Істинно-Православна Церква (РІПЦ) є однією з течій Катакомбної Церкви, яка виникла в СРСР після 1927 р. через незгоду з курсом Московського патріархату на співпрацю та повне підпорядкування радянському атеїстичному режиму. З 1982 р. цю течію очолював колишній в'язень сталінських концтаборів та учасник антирадянського церковного підпілля схиархиєпископ Лазар (Журбенко; 1931-2005), який був таємно рукоположений на архиєрея за сприяння РПЦЗакордоном. Після розпаду СРСР він переніс адміністративний центр Катакомбної Церкви до Одеси і зареєстрував тут в 1992 р. Одеську єпархію Руської Істинно-Православної Церкви. Дотримувався проукраїнських позицій. Перебуваючи в єднанні з РПЦЗ, він виступав проти її об'єднання з Московським Патріархатом, на знак протесту проти чого в 2001 р. він разом з єпископом Веніяміном (Русаленко) відокремився від РПЦЗ та заснував власний Архиєрейський Синод РІПЦ з центром в Одесі.

Після його смерті в 2005 р. новим головою Синоду РІПЦ був обраний Омський єпископ Тихон (Пасічник), який відмовився переїздити до України і поступово переніс адміністративний центр РІПЦ з Одеси до РФ. Після 2014 р. архиєпископ Тихон зайняв проросійську позицію, підтримавши анексію Криму та спроби окупації Донбасу, через що більшість українських парафій РІПЦ (на Харківщині, Чернігівщині, Київщині, Сумщині, Житомирщині, Франківщині, Закарпатті та ін.) відокремились від Синоду РІПЦ. В єдності з Синодом РІПЦ залишився лише вінницький єпископ Савватій (Безкоровайний) та кілька парафій у Вінницькій, Одеській та Хмельницькій областях. Проте з 2018 р. і вони почали поступово дистанціюватися від Синоду РІПЦ. Зокрема, вони забрали в назві юрисдикції слово "руська" і, замість РІПЦ, перереєструвалися як "Єпархія Істинно-Православної Церкви в Україні" з адміністративним центром в Одесі.

Зображення вгорі: Синод РІПЦ. Фото: з відкритих джерел

«Аргумент» [3]

На цю тему: