Розпочалася битва за центральну частину Донбаса

Важная новость

Українська та російська армії вступають у нову велику битву в центрі Донбасу. Вона може стати кульмінацією усієї війни. Що стоїть на кону? І чи втримаються ЗСУ у Курській області?

Карта фронту станом на 23 січня - у викладенні видання Meduza [2].

Битва на півдні Донбасу близька до завершення. Російські війська раніше захопили місто Курахове, а найближчими днями збираються зайняти ще одну важливу «фортецю» Збройних сил України (ЗСУ) — Велику Новосілку. Але ще до завершення цих операцій у регіоні розпочався новий масштабна битва — за центральну частину Донбасу. Вона може стати кульмінацією усієї війни. Досі в центрі та на півночі Донецької області (а також територіях Харківської та Луганської областей, що примикають до неї) збройні сили (зс) рф вели не скоординовані один з одним наступи. Тепер ці операції можуть бути об'єднані у великий наступ із метою захоплення агломерації Слов'янська та Краматорська до кінця 2025 року.

Російські війська завершили оточення Великої Новосілки — найважливішого районного центру та «фортеці» ЗСУ, гарнізон якої контролював весь стик кордонів Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей. У середині січня угруповання зс рф, що настає на селище з південного заходу, захопило села Нескучне та Времівка. Це позбавило ЗСУ можливості наводити переправи через річку Мокри Яли, яка відокремлює Велику Новосілку від «великої землі».

З півночі райцентр уже кілька тижнів відрізаний від основних сил ЗСУ: зс рф, відбивши українські контратаки, вийшли до річки біля села Новий Комар. Не зовсім зрозуміло, які сили залишилися у ЗСУ у Великій Новосілці, але, ймовірно, вони не зможуть чинити опору російському штурму. Підрозділи зс рф після кількох тижнів бездіяльності змогли зайти на східні околиці райцентру.

Ймовірно, невеликий гарнізон Великої Новосілки ще має змогу залишити селище. Але українські військові ризикують зазнати втрат, особливо в техніці та важкій зброї: навіть під час настання ЗСУ у цьому районі у 2023 році — у сприятливіші з погляду погоди літні місяці — танки та інша техніка тонули при спробах перейти Мокрі Яли вбрід.

Захоплення Великої Новосілки дозволить російському угрупованню «Схід» наступати на трасу Донецьк — Запоріжжя на широкому фронті, витісняючи українські війська на захід від околиць Курахового, зайнятого раніше угрупуванням «Центр».

Курахове

Після того як українські війська 31 грудня залишили безнадійні позиції в Кураховому, угруповання ЗСУ не зазнало полегшення: воно, як і раніше, перебуває під загрозою оточення.

Лінії оборони на захід від Курахового проходять річками Вовча (на півночі) та Сухі Яли (на півдні). Проблема в тому, що за 12 кілометрів від Курахового Сухі Яли впадають у Вовчу. І саме до місця злиття річок у районі сіл Андріївка та Константинополь прагнуть пробитися два російські угруповання.

На півночі зс рф наступають уздовж Вовчої — вже захопили села Шевченка та Петропавлівка та вийшли до околиць Андріївки. На півдні вони форсували Сухі Яли біля однойменного села, а також підійшли до Константинополя. Російські війська, що настають із Курахового, штурмують український укріпрайон у селі Дачне.

Ймовірно, ЗСУ доведеться відійти далі на захід трасою Донецьк — Запоріжжя. При цьому їм все одно загрожуватимуть російські удари з півночі та півдня (з боку Великої Новосілки). Не зрозуміло, коли і де українським військам вдасться відновити стійку оборону та позбутися загроз оточення.

Багато залежатиме від того, де російське командування вирішить використовувати 8-у загальновійськову армію Південного військового округу, яка раніше наступала на Курахове з південного сходу. Армію, що складається з двох сильних і досвідчених мотострілкових дивізій, було додано угрупованню «Схід» для штурму Вугледара та Курахового. Тепер ці завдання вирішені, а отже, вона має отримати нові цілі. Можливо, армія залишиться у розпорядженні угруповання «Схід» і наступатиме разом із нею дорогою Донецьк — Запоріжжя назустріч 58-й армії того ж Південного військового округу, що діє у Запорізькій області. Але вірогідніше, дві дивізії 8-ї армії належить разом з і без того найсильнішим у зс рф угрупованням «Центр» наступати на північ — на дузі від Покровська до Часового Яру. Мета - вихід до агломерації Краматорськ - Слов'янськ.

Покровськ

зс рф у грудні скористалися тим, що ЗСУ зосередили зусилля на обороні Курахового та південних підступів до Покровська — і завдали удару між двома цими містами.

Українські війська намагалися зупинити цей прорив контратаками, але не досягли успіху. Російські підрозділи форсували невелику Солену річку і вийшли до західних промислових околиць Покровська.

Наразі бої йдуть за комплекс шахт та коксохімічних підприємств біля селищ Котлине та Вдале за 7–12 кілометрів на захід від Покровська. Незважаючи на те, що промислові будівлі та терикони шахт є вигідними для оборони рубежі, зс рф відносно (за мірками цієї війни) швидко просувається до мети — траси Е50 Дніпро (місто) — Донецьк, що пов'язує Покровськ із центральною частиною України.

При цьому зс рф просувається вздовж Солоної далі на захід. Це розтягує українську оборону. Якщо російській армії не вдасться пробитися до траси через Котліно і Вдале, вона може спробувати зробити це в іншому місці.

Інше угруповання зс рф активізувалося через півроку бездіяльності і, захопивши Воздвиженку, досягло траси Е50 на схід від Покровська.

Якщо і на заході від міста російським військам вдасться перерізати дорогу на Дніпро, оборона Покровська різко ослабне. Після цього розпочнеться битва безпосередньо за агломерацію Покровськ – Мирноград (населення до війни разом із сусідніми селищами – понад 150 тисяч осіб).

Ставки високі: у перспективі захоплення Покровська відкриє зс рф шлях як на Дніпро, так і північні райони Донецької області.

Торецьк і Часів Яр

До нового року російські війська, які багато місяців штурмують міста Торецьк і Часів Яр, виявилися близькими до виконання завдань. Бої тут зовсім не схожі на наступ на півдні Донецької області. З Часового Яру, розташованого на домінуючій висоті, зс рф намагається видавити українські війська понад рік. Вуличні бої за Торецьку агломерацію точаться з літа 2024-го. Просування рідко перевищує кілька сотень метрів на тиждень.

У Торецьку бої йдуть на північних та східних околицях, де розташовані шахти та їхні терикони. Майже вся житлова забудова вже перебуває у руках зс рф. Осередок опору ЗСУ — залізниця та промзона вздовж неї на заході міста.

У Часовому Яру зс рф захопили територію Вогнетривкого комбінату — головного укріпрайону ЗСУ у місті. Це стало можливим після того, як до міста увірвалися російські війська з півночі, перерізавши комунікації ЗСУ на комбінаті. Тепер бої йдуть за руїни, що колись були центром Часового Яру.

Ймовірно, найближчими місяцями російські угруповання, що наступають на Торецьк та Часів Яр, приблизно одночасно вийдуть до великого міста Костянтинівка — найпівденнішого населеного пункту великої агломерації Краматорськ — Слов'янськ.

Проблеми ЗСУ на цьому напрямі пов'язані багато в чому з тим, що війська звідти часто перекидаються на інші ділянки фронту, зокрема Курську область.

Куп'янський та лиманський напрямки

зс рф продовжують операцію, яка має вивести їх до Краматорська та Слов'янська з півночі. Проте темпи просування поки що не дозволяють їм сподіватися на виконання завдання у 2025 році.

Російські війська намагаються відтіснити підрозділи ЗСУ за річку Оскол, що перетинає регіон із півночі на південь. Восени вони вийшли до Осколу на південь від Куп'янська, але з того часу не можуть розширити прорив.

Спроба захопити східну частину Куп'янська однією атакою бронетехніки також зазнала невдачі.

Тепер російські війська намагаються вийти до Оскола на широкому фронті, наступаючи від Терн та Макіївки на півдні до Борової на півночі.

Крім того, зс рф форсували Оскол на північ від Куп'янська, щоб наступати вздовж західного берега річки. ЗСУ за кілька тижнів не лише не змогли ліквідувати цей плацдарм, а й допустили його розширення.

Проблеми ЗСУ у цьому напрямі пов'язані з тим, що з нього вивели інші ділянки фронту кілька боєздатних сполук.

Курська область

ЗСУ після невдач та відступів осені вдалося створити міцну оборону навколо захопленого ними райцентру Суджа. Лінія фронту за осінь та зиму скоротилася приблизно вдвічі. І тепер щільність українських військ (яка вимірюється в умовних батальйонах на кілометр лінії зіткнення, причому багато з цих батальйонів — серед найбільш боєздатних зі всіх у ЗСУ) є найвищою на всьому фронті.

Російське угруповання також в основному складається з найкращих з'єднань з ВДВ та морської піхоти. Однак вони не мають такої чисельної переваги над противником, як з'єднання зс рф в південній частині Донбасу.

Після місяців російського наступу емпірично з'ясувалося, що оборона ЗСУ має кілька критично важливих пунктів: село Мала Локня, де тримається вся оборона на півночі плацдарму; Свердликово біля кордону з Україною у південно-західній частині; південні околиці Суджі.

зс рф намагаються захопити всі три пункти. Особливо важкі бої точаться навколо Малої Локні, де позиції багато разів переходили з рук до рук. На південь від Суджі російські війська було зупинено контратаками ЗСУ у селі Махнівка.

зс рф відкрили новий напрямок наступу на Свердликово — цього разу вздовж кордону Курської області з Україною. Російські війська відбили Миколаєво-Дар'їно у Курській області та перейшли кордон у Сумській області України на півдні.

У міру просування російських військ у Суджі український опір лише зростатиме. Проте загалом в умовах дефіциту боєздатних військ ЗСУ на всьому фронті така м'ясорубка за участю найкращих з'єднань на обмеженому просторі скоріше на руку Кремлю.

Зображення вгорі: у медичному стабілізаційному пункті в Донецької області, зима 2024 року. Боєць 24t механізованої бригади ЗСУ. Фото: EPA / Scanpix / LETA

«Аргумент» [3]

На цю тему: