Соня Кошкіна: Ви називаєте одним з головних завдань на посаді відновлення довіри бізнесу до податкової. Згідно з дослідженням Ради бізнес-омбудсмана, проведеного наприкінці минулого року, нині рівень довіри бізнесу до Податкової служби оцінюють на рівні 13 % (регіональна) і 19 % (центральна). Якими конкретними кроками ви цю довіру плануєте повертати?
- Я коли прийшов працювати в податкову, одразу став ворогом для бізнесу. І своїм працівникам сказав, що ми вороги й повинні це змінювати. Проаналізувавши, чому довіри немає, я зрозумів: через те, що немає спілкування з бізнесом.
Але роботи ще багато. Майже 17 тисяч підприємств залишається серед ризикових. У цьому списку є підприємства, які за три роки мають обсяги господарських операцій до тисячі гривень. Або інші порушення, які стали причиною блокування. Підприємства, які ухиляються від сплати податків або вирішили організувати схематоз. Це (дорожні карти. — Ред.) дієвий механізм, який ми застосовуємо.
Щодо блокування податкових накладних. Закінчила податкова 24 рік на позиціях 0,76 %. Усі скажуть, що гарний показник, гарна цифра, але в ній є негарна — 15 % суб'єктів господарювання (тобто кожен шостий-сьомий підприємець), яким блокували податкові накладні.
Почали розбиратися. Система СМКОР, яка автоматично блокує, недосконала. Вона не бачить причинно-наслідкового зв'язку. Якщо, наприклад, до виробника хліба заходять за податковими накладними борошно, яйця, вода, інші продукти, виходить з них готовий продукт — хліб, то система цього не бачить, вона просто блокує.
Я ухвалив адміністративне рішення, що ми приймаємо всі таблиці даних від виробників товарів і від надавачів послуг. Також податкова не запитує тепер, коли ви народились, дайте підтвердження, коли у вас з'явилась ідея про створення бізнесу, коли народилася ваша кішка тощо. Тільки те, що стосується тієї чи іншої ситуації. Ми створили додаткові консультаційні центри в областях, щоб люди звертались. Їм пояснюють, і вони розуміють, у чому проблема.
Велика кількість блокування йшла також від частих змін у законодавстві. 52 %, за даними Світового банку, не вдоволені тим, що часто змінюється законодавство. Бухгалтер не встигає вивчати таблички: які вони були вчора, які сьогодні, які дані з'явилися, а система блокує.
Усе, що можна було адміністративно зробити, я зробив. Які результати? На сьогодні 0,37 % податкових накладних заблоковано. Цей показник змінюється на початку місяця, у середині, у кінці ми виходимо на від 5 до 9 % суб'єктів господарювання. Тобто ми вдвічі зменшили кількість суб'єктів господарювання (яким блокують податкові накладні. — Ред.). Але це ще не кінець.
Ми з командою відпрацювали зміни до постанови, яка регулює роботу СМКОРу. Вони направлені на збільшення безумовної реєстрації для податкової накладної не до 5 тисяч гривень, як зараз є, а до 10 тисяч гривень, місячний ліміт — не 500 тисяч гривень, а 3 мільйони. Над цим працювала велика команда, ми перевіряли, надавали дані, які ризики є для зловживання цими змінами. Мінфін відпрацював, підтримав нас, маю надію, що й Кабмін підтримає ці зміни, тому що, я впевнений, вони принесуть зменшення ще вдвічі саме блокування. Тобто ми можемо вийти на 0,2 %, це буде автоматична система.
Соня Кошкіна: Коли Кабмін має розглядати це?
- Не знаю.
Є бюрократична машина, вона працює. Можна було б це швидше зробити. Але все, що від нас залежало, ми запропонували, ініціативу проявили.
Цілодобово з департаментами розглядали ті чи інші питання, щоб полегшити роботу для бізнесу. Я їжджу областями. Приїхав у Дніпро — там сказали, що п’ять років не бачили голови податкової. Зустрічався з асоціаціями: медовики, горішники — вони взагалі ніколи не мали такого спілкування.
Соня Кошкіна: У податковій понад три роки не було повноцінного керівника, керував нею фактично Данило Гетманцев.
- Знаєте, коли я виїжджав по областях, деякі були активні. А деякі керівники обласних ланок займалися «фігнею» — запрошували бізнес, який позитивно налаштований. Леся Карнаух, моя заступниця, виявляла такі ситуації і запрошувала інший бізнес (що був налаштований критично. — Ред.).
Узагалі в бізнесу багато проблем. Ми вирішували їх чи відразу, чи брали паузу, розбиралися і вирішували. Але я зрозумів, що часто не вистачає простого діалогу, пояснення: «Ти трішки недоплатив, у нас така робота, вибач, повинен доплатити. Чи подай наново документи». Керівники обласних управлінь самостійно розуміли, що вони можуть за 15 хвилин вирішити те чи інше питання.
Були області, де немає таких питань. Були бізнеси, кому просто приємно, що до них приїхали, вислухали. Наприклад, у Хмельницькому ситуація хороша — там усього 0,2 % заблокованих податкових накладних.
…Але є дуже важлива проблема. Користуючись можливістю, скажу про неї. Військові або ветерани, які повернулися і були ФОПами, за 10 днів не встигли подати звітність — і їм нарахували штрафні санкції. Це можна змінити — не проблема змінити ці 10 днів на 180.
… Намагаюся донести до своїх працівників, що це наша робота — збирати податки, а також вирішувати проблеми платників. І відкритість, прозорість, людяність, наскільки це можливо, обрання золотої середини і буде результатом у майбутньому тієї довіри.
Але треба розуміти, що в нас склалася така історія, що всі ми хочемо заробляти більше, а сплачувати податків менше. Треба поважати кожного платника податків, бізнес і працівника податкової також.
У мене основна мета — це виконати план, більша моя мета — зробити перевиконання з одночасним підвищенням комфорту для бізнесу. Тому що зараз перевиконання — це додаткові кошти, які держава може витратити на пріоритетні напрямки під час війни.
Соня Кошкіна: Руслане, ви неодноразово визнавали і зараз про це говорите, що в податковій була кризова ситуація, коли ви прийшли. Хто має за це відповідати? Якщо взяти слідчих, які без підстав порушують кримінальну справу, вони, відповідно до законодавства, мають потім за це відповідати. У податковій такого немає. Три з половиною роки там творився безлад. Ви прийшли, наводите лад — це класно. Але ж за безлад відповідати хтось має. І це ж не зміна влади глобальна, тобто на попередників не перекласти.
- Є правоохоронні органи, які наділені функцією досудового розслідування. Працівник податкової несе відповідальність і кримінальну, і адміністративну, і цивільну. Якщо бізнес упевнений, що внаслідок дій або бездіяльності того чи іншого працівника податкової йому завдано шкоди, він або йде в цивільне судочинство, або, якщо вважає, що вчинений кримінальний злочин, подає заяву про відкриття кримінального провадження.
Соня Кошкіна: Такі звернення є?
- До суду — ні. До суду — тільки на скасування рішень податкової.
Соня Кошкіна: Ясно. Про політичну відповідальність годі й говорити.
- Зараз ви звітуєте про зростання податкових надходжень з початком вашої роботи. За рахунок чого вдалося досягти таких результатів: покращення адміністрування чи, можливо, причина в тому, що на початку року бюджетникам і військовим збільшили виплати?
На сьогодні за чотири місяці роботи в нас перевиконання — 44 мільярди гривень (станом на 30.04.2025 — 46,2 млрд грн. — Ред.).
Не побоюся цього слова, ніколи в історії податкової цього не було. У першу чергу це бажання і нормалізація внутрішнього середовища в податковій. І донесення до працівників, що неможливе можливе.
Я коли їх зібрав уперше, сказав: я знаю, що ви фахівці своєї справи. Ви виконували план, як можете, але щось мені підказує серце, що ви знаєте, як його і перевиконувати. Різна інформація гуляла, що проводили перевірки, установлювали суми, 70 % від неї втрачали, і тільки 15 % йшло до бюджету. Зараз, я вірю, кожен працівник має таку саму мету, як і я, зараз у нас ідеологія «все в бюджет».
Чесно кажучи, директор департаменту економічного аналізу не вірила, що ми можемо досягти перевиконання. Але перший місяць показав майже 10 мільярдів — 9,8. Наступний місяць — 14 мільярдів плюс. У більшості працівників податкової горять очі, вони кайфують від цих результатів. Я особисто кайфую від цього результату.
Зараз пояснюю, де ми ці гроші беремо.
У нас змінилася внутрішня безпека, ми співпрацюємо зі всіма правоохоронними органами, ми спілкуємося з бізнесом. У рамках виконання міжнародних зобов'язань з МВФ і євроінтеграційних процесів ми зараз готуємося до скринінгу Європейської комісії і працюємо над підвищенням рівня добровільної сплати податків. Працює департамент трансфертного ціноутворення. Нещодавно суд зобовʼязав одну відому компанію, бенефіціаром якої є відома особа, сплатити до бюджету 3,7 мільярда гривень. Принциповий суддя Верховного Суду підтримав позицію податкової.
Є багато кейсів, які допоможуть нам приносити додаткові кошти, які не були сплачені ще за минулий період за міжнародні транзакції, за міжнародні контракти. Тобто ми змінили саме підхід. Також нові закони про акциз, інші напрямки збільшили надходження.
Наприклад, податку на Google у січні надійшло на мільярд гривень більше, ніж зазвичай. Зараз бізнес навіть швидше сплачує податки, ніж вимагається за строками. І це перевиконання ми робимо, не як податкова звикла — наперед, авансом заплатіть; ми авансів не беремо. У грудні ще набрали авансів, з січня все, не беремо.
Надходження від акцизу на 31 % більші від показників, визначених Мінфіном, і збільшилися більш ніж на 60 %, якщо порівнювати з минулим роком.
«ДПС підтримує глобальні зміни системи оподаткування»
Соня Кошкіна: Ви коротко зачепили тему механізмів оскарження. Якщо ти потрапляєш у ризиковий список, можеш написати скаргу і звернутися, власне, до вищої інстанції в структурі податкової. Там діє спеціальна комісія, і якщо з нею не вдається залагодити, треба йти до суду. Чи є розуміння того, скільки скарг знімають у процесі їхнього розгляду всередині вертикалі податкової, а скільки йде до суду?
- Це питання також про довіру. Бізнес не довіряв податковій. Не хотів подавати скарги в обласні осередки, до центрального апарату. Наприклад, податкова накладна заблокована, навіщо подавати, скарги, краще підемо до суду…
Соня Кошкіна: Або подати скаргу, щоб дізнатися, які в податкової ще аргументи, які вона може використати в суді, щоб добити цей бізнес.
- На першу зустріч ми поїхали до Житомира. Там я зрозумів, що в нас бардак ще й з виконаннями судових рішень, оскаржень тощо. Закликав бізнес звертатися. Я бачу підхід — досудове врегулювання всіх спорів.
Соня Кошкіна: Усіх?
- Максимально, наскільки це можливо.
Соня Кошкіна: За прем’єрства Гройсмана, щоб не збрехати, податковій вдавалося врегульовувати десь 36 % спорів у досудовому порядку.
- По заблокованих податкових накладних розблокування без суду складає 70–80 %. По інших напрямках треба підвищувати статистику, і зараз ми її змінюємо максимально, щоб люди до суду не йшли.
У кримінальному процесі є угода про примирення або угода про визнання винуватості, де прокурор може ухвалити попереднє рішення і погодити покарання менше, ніж передбачено законом. Потім з цією угодою обвинувачений з прокурором ідуть до суду — і суддя або затверджує цю угоду, або ні.
Наприклад, пройшла перевірка, встановили, що підприємство не доплатило 400 мільйонів. Підприємство приходить на зустріч, каже: ми не можемо заплатити все, можемо зараз 300 або 350 млн, погодьте, будь ласка; якщо не погоджуєтесь, ми йдемо до суду. Якщо в мене або у працівників податкової будуть такі законні підстави, ми можемо укласти попередню угоду, погодитися на ці штрафи або залишок розтермінувати на більший проміжок часу, і з цим підемо, наприклад, до судді. Так ми зменшимо відсоток судових розглядів, рішень, касацій стовідсотково. І відразу отримаємо надходження до бюджету.
Але наразі в нас немає такого права.
Соня Кошкіна: Зал ВР така норма не пройде, особливо за нинішнього очільника податкового комітету. Хіба можете публічно про це говорити і пушити, тоді, можливо, щось відбудеться.
- Я вважаю, що все можливо. І не я один. Є бізнес, який, можливо, підтримує мою позицію. Давайте разом пушити.
Ігор Ліскі, бізнесмен, голова правління EFI Group: Велика частина справді патріотичного бізнесу розуміє, що без сплати податків не буде держави, не буде захисту України. Колеги взагалі іноді звинувачують мене в тому, що я чи не поборник збільшення податків, а я особисто не вірю, що з малими податками можна в цій ситуації утримувати найбільшу армію у Європі.
Але головна історія навіть не про величину податків. Я особисто готовий платити і навіть більшу ставку, але головна проблема для бізнесу — це неконкурентна історія, коли комусь якимось чином вдається не платити: хтось має якийсь вплив; хтось — якийсь захист; хтось вміє петляти в тіні, і його не чіпають на якомусь рівні. Головне побажання від бізнесу — щоб це була прозора історія для всіх, зрозумілі правила гри, без винятків. Тоді починає працювати конкуренція, тоді бізнес, навпаки, допомагає регулятору, тому що всі розуміють ринок, знають, хто платить, хто завозить по-сірому, хто не сплачує, хто скручує. Головне, щоб була довіра і прозора історія з боку податкової.
Я розумію, що ви не законодавець і не відповідаєте за всю фіскальну політику. Але у вас є бачення, якими мають бути податки? Чи вже сформували ви якусь пропозицію до міністра фінансів і Верховної Ради з цього приводу?
- Не буду забирати хліб у законодавців. Це їхня робота, нехай вони її виконують. Але свою суб'єктивну думку я озвучу.
Нещодавно президент сказав, що після настання миру і нашої перемоги він бачить перегляд усієї системи оподаткування. І я це підтримую. ДПС підтримує глобальні зміни системи оподаткування.
Треба вивчити це питання. Проаналізувати системи оподаткування різних країн світу — європейську, наприклад, Арабських Еміратів, де бізнес, залежно від розміру отриманих прибутків, сплачує податок за ставками 0,9 і 15 %, заплатив — і все.
Проаналізувати і зробити висновок, яка модель найкраща саме для України, для наших традицій, для країни загалом. Тоді законодавці випишуть новий законопроєкт, за яким країна житиме далі.
Сьогодні, я вважаю, ми повинні разом з Міністерством фінансів, разом із законодавцем витримати стабільність під час війни і стабільно пройти шлях до настання миру в тій системі, у якій працюємо, але з максимальним покращенням того, що можемо зараз зробити. Щоб була довіра, щоб прибрати майданчики, які допомагають оптимізуватись, уникати сплати податків.
Для цього в першу чергу потрібна синергія в роботі всіх державних і правоохоронних органів. Податкова заблокувала діяльність підприємства, яке ухиляється від сплати податків, Фінмон допомагає нам блокувати рахунки, якщо ми співпрацюємо. Але якщо ми будемо працювати тільки з Фінмоном, через добу ця схема — через інші юридичні особи — діє вже з іншими рахунками.
Що я бачу як колишній прокурор? Якби в податкової була функція здійснення досудового розслідування разом зі спецназом, наступного дня там уже проходив би обшук, вилучали б речові докази і накладали арешт на майно. Тоді цей майданчик, який обслуговує незаконну діяльність бізнесу, допомагає ухилятися від сплати податків, був би заблокований. А щоб перемогти ці майданчики законом, потрібне чесне і прозоре оподаткування.
Як на мене, треба підійти більш справедливо. Великий бізнес має платити конкретні чесні відсотки. Середній — чесні середні конкретні відсотки. Маленький бізнес — чесні відсотки. Чому в інших країнах це працює, а в нас неможливо? І коли бізнес буде розуміти, що йому треба заплатити 20 % або 22 %, він виведе дохід свій чесний, йому не треба до майданчика звертатись, щоб 40 % не платити.
Це моє розуміння. Сприймайте, будь ласка, так. Можливо, я неправий.
Про ФОПи, перевиконання плану надходженнь і податки, які (не) перекриють зменшення допомоги від партнерів
Гліб Вишлінський, Центр економічної стратегії: Якщо відійти від можливих змін законодавства щодо оподаткування ФОПів, є багато питань до роботи Податкової служби. Починаючи від, наприклад, автозаправних станцій, які під великим контролем податкової, але харчування там, власне, так само на ФОПах — на ФОПи заводять надходження, як і в усій іншій економіці.
Плюс кейси роздрібної торгівлі, які активно теж розбираються, але досі є, незважаючи на законодавчу базу застосування РРО. Як ви бачите створення більш справедливого ринкового середовища? «МакДональдз» теж сплачує всі податки, як і, умовно, Укрзалізниця, Укрпошта. Зараз він надав річну звітність, у нього рентабельність — дуже здорові 12 %, найбільший виторг, і якось живе. Тобто питання до практичної роботи ДПС щодо того, де є зловживання.
І друге питання. Ви згадали оскарження рішень. Але ж ми розуміємо, що оскаржують тому, що, якщо не оскаржиш, проти тебе відкриють справу за завдання збитків державі, бо ти не пройшов весь шлях оскарження. Як, з вашого, зокрема, досвіду в правоохоронних органах, можна з цим дати раду?
- Щодо ФОПів. Повернімося до того, що я не законодавець, я виконую закон. Закон дозволяє зареєструвати ФОПи і здійснювати діяльність товариства з обмеженою відповідальністю, але використовувати при цьому три ФОПи? Дозволяє. То яке до мене питання? Податкова проводить перевірки, контролює діяльність ФОПів, юридичних осіб.
Щодо фіскальних чеків тих суб'єктів господарювання, які проводять свою діяльність, направлену на продаж електронної техніки. Два відомі майданчики сказали, що податкова така ганебна, не дає працювати. Я кажу: зробімо дорожню карту. Пропишемо, що ви і як повинні робити, якщо хочете працювати набіло. А в нас цілодобова перевірка: ми над кожним касиром стоїмо і дивимося, чи випускає чеки, які чеки, чи є продаж за готівку, чи за криптовалюту. Тобто контролюємо діяльність.
Ми прописали, що вони повинні платити всі податки, відповідно до норм законодавства, продавати техніку по-білому, вибивати чеки, не просто на папері й назвати це чеком, а саме чеки. Усе. І розблоковані, перевірки нема.
Знаєте, що сказали? Дай нам два тижні, щоб продати те, що є. «Контрабас?» — «Контрабас». — «Ні», — відповідаю. От і все. У мене ставлення до кожного майданчика електронної техніки, якщо ми зачепили це питання, однакове. Вони всі однакові. До всіх однакове буде ставлення. І до одних, і до інших.
Щодо оскарження… Не знаєш, як вчинити, дивись, що написано в законі. Якщо підприємство, відповідно до законодавства, не вчинило тих чи інших правопорушень, видавай акт, що немає порушень. Якщо є порушення, а ти видаєш, що немає, це злочин.
Соня Кошкіна: Яка сфера, галузь зараз сплачує найбільше податків? Гральний бізнес чи щось інше?
- Це виробники, надавачі послуг, торгівля.
Олеся Остаф'єва, рестораторка: Ви наводили приклади з рестораном…
- У вас скільки терміналів?
Олеся Остаф'єва, рестораторка: У мене два ФОПи: один алкогольний, інший на кухню. Чому на кухню окремий ФОП? Тому що, умовно, якщо кухня в мене продала сьогодні ковбасну нарізку, а м'ясо закуплено місяць тому, то я списую 50 грамів ковбаси саме сьогодні. І це робота бухгалтера, яка вимагає зарплатні на рівні 25–30 тисяч гривень на місяць. Коли це ФОП, то списується загально, я плачу не з прибутків, а із загального обсягу, і мені це простіше. Коли на один ресторан за рік проходять 10 ФОПів, я думаю, що це можна вирахувати і зрозуміти цю ситуацію.
Але коли з'явилося спрощене оподаткування, був шалений сплеск створення ФОП наприкінці, здається, 99 року. І це ж не була історія, що люди пішли відкривати власний бізнес і ставати підприємцями. Люди просто вийшли з тіні, тому що було простіше заплатити ті 200 гривень, які на той момент не були маленькими грошами, але спати спокійно.
У мене питання. У Нацстратегії доходів до 2030 року є позиція про ліквідацію спрощеної системи взагалі. Чи буде тут варта шкурка вичинки, чи не буде сценарію, що дрібні підприємці знову підуть у тінь?
- Питання стосується законодавчих змін. Позицію щодо майбутніх змін я підтримую. Треба знаходити баланс, щоб бюджет країни не втратив, і підтримувати бізнес.
На кожній зустрічі з бізнесом або з бізнес-асоціаціями (сьогодні я от зустрічався з резидентами «Дія.City», яка теж має багато законодавчих ініціатив) я їм казав і вам кажу, що я не знаю, скільки я буду на посаді...
Соня Кошкіна: Поки вас не призначать генпрокурором. Якщо взагалі призначать, звісно.
- Без коментарів.
…Коли я був головою обласної адміністрації, хтось мені сказав, що крісло залишається, а люди змінюються. Але поки я буду на цій посаді, ДПС підтримуватиме ті законодавчі ініціативи, які направлені на покращення системи оподаткування для бізнесу, але й щоб держбюджет не втрачав.
Соня Кошкіна: Ми знаємо, що наприкінці кожного року складається план податкових перевірок. На 25-й він складався ще без вас. Ви будете вносити якісь зміни?
- Так, на кінець року затверджують план перевірок. У грудні він був затверджений колишнім виконувачем обов'язків голови Державної податкової служби, але, за законом, можна вносити зміни. У кінці першого кварталу я вніс зміни в план перевірок на рік. У кінці другого ще можу змінити. Були питання щодо ліків — рішення РНБО, президента, ми ще додатково включили виробників ліків, гуртовиків і роздріб до цього плану, щоб об'єктивно бачити всю картину.
Ігор Бураковський, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій: Так звана угода про корисні копалини, що б вона не означала. Скажіть, будь ласка, в податковій системі, в податковій службі є якісь розрахунки податкових наслідків різних варіантів цієї угоди?
- Я не зможу відповісти так чи ні, можу тільки відповісти «чи», тому що угоду нам не надавали, щоб вивчити і відповісти на це питання.
Ігор Бураковський, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій: І друге питання. Існують ризики скорочення міжнародної допомоги зі всіма відповідними наслідками. Ви розповідали про те, що є можливості збільшити податкові находження, що може, так би мовити, якимось чином це перекрити. Скажіть, будь ласка, є якісь плани, що буде робити податкова, якщо міжнародна допомога сильно скоротиться?
- У першу чергу продовжить виконувати свої законні функції — збирати податки. Сплата податків залежить і від Збройних сил України. Збройні сили України дають велику надію, велику можливість працювати бізнесу, заробляти та сплачувати податки. Збройні сили і країна можуть жити тільки завдяки сплаченим податкам. Авжеж, можна отримати допомогу тощо. Але загалом державний бюджет формується від сплачених податків. Їх збирає податкова чи митниця. Усі ці гроші є завдяки сплаченим податкам підприємцями, ФОПами та іншими.
Ми показуємо результат. Я вже сказав, що задоволений цими результатами. За чотири місяці ми додатково принесли більш ніж мільярд доларів США. За цей період, не знаю на сьогодні, але на кінець березня, коли в нас перевиконання було на позначці 36 мільярдів. Саме ці гроші можуть обслуговувати додаткові потреби, які виникають у державі.
Я не можу стратегічно приймати рішення, що ми будемо робити. Буде новий закон, який приймуть колеги Ніни Петрівни (Южаніна, ексголова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. — Ред.), будемо виконувати і працювати за новим законом.
Ніна Южаніна, ексголова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики: Хотіла додати два коментарі. Про перевиконання надходжень до бюджету. Рахункова палата щокварталу акцентує на тому, що макропоказники планові дуже занижуються. Кожного кварталу є перевиконання надходжень до бюджету тільки тому, що не враховуються фактичні макропоказники, не враховується імпорт товарів, у яких обсяг, споживчі ціни, середній обмін курсу до долара, до євро. Те саме відбувається і у вас.
Тому просто враховуйте це. Фактично бізнес платить тому, що дохідна частина збільшується в результаті абсолютно інших обставин і цифр, ніж якими ви оперуєте. Перевиконання на 65 мільярдів пояснюється саме такими чинниками.
- То не я ж приймав державний бюджет і не ставив плану надходжень. Мінфін поставив план надходжень відповідно до прийнятого закону про державний бюджет, який ви і прийняли.
Ніна Южаніна, ексголова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики: Але чудес у світі не буває, не може бути плюс 44 мільярди.
- 23–24 року перевиконання не було. Один відсоток перевиконання був за 2024 рік.
Ніна Южаніна, ексголова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики: 65 мільярдів плюс.
- Це один відсоток, Ніно Петрівно, у вас неправильні дані.
Ніна Южаніна, ексголова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики: Як неправильні дані?
- Казначейство щомісяця підтверджує наше перевиконання. О 19:00 воно дає підтвердження, що податкова перевиконала, галочку поставили, і я виходжу з публікацією відповідною.
«Я проти того, щоб громади збирали податки»
Ніна Южаніна, ексголова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики: Добре. Але прошу все-таки ставитися серйозніше, розкладати по крихтах — у результаті чого?
Тепер питання. Чи розглядали ви інші фактичні джерела додаткових надходжень? Я маю на увазі рентні платежі. Це дуже важливо. Я підтримую ідею щодо угоди щодо копалин (зустріч відбувалася ще до її підписання. — Ред.). Але якщо США зазіхають і прораховують для себе певні плюси, а у нас річний обсяг надходжень усього до 1,5 мільярда доларів США від усіх ресурсів, я не розумію, який в них інтерес.
2018 року ми прийняли норми щодо оподаткування видобутку газу. І для збільшення видобутку власного газу побудували пільгову систему підтримки розробки нових свердловин — встановили дуже низькі ставки. За ці роки вийшло так, що всі свердловини стали новими. Тенденція державної підтримки — половинчата ставка — зіграла уже зараз не на користь державного бюджету. Ресурс там більш ніж 10 мільярдів гривень на рік. Чи розбирались ви уже з цим питанням? Бо попри те, що ви все ж таки служба, яка адмініструє податки, можете також подавати законодавчі ініціативи через Міністерство фінансів. Чи будете розбиратися в цій ситуації, щоб дати справжні додаткові надходження в бюджет?
- Знаєте, що ви 2018 року пропустили для рентних платежів? Систему ППО, яка буде захищати ті заводи і газові компанії, які видобувають газ, щоб у нас рента не зменшилася в Харківській, Полтавській областях після завдання ударів.
У нас рента зменшилась. Можу вам продемонструвати цифри. Нещодавно департамент економічного аналізу надав звіт. У нас у мінусі вже четвертий місяць Харківська область, Полтавська і була Волинська, але у квітні вона вирівнялася.
Ніна Южаніна, ексголова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики: Через що?
- Тому що у нас є влучання в заводи, які виробляли, видобували і сплачували рентні платежі.
Ніна Южаніна, ексголова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики: А я ставлю вам зовсім інше питання — щодо ставки ренти на газ. Вона має бути збільшена вдвічі.
- Так ви народний депутат, у вас усі карти на руках.
Роман Ващук, бізнес-омбудсман: Я хотів би підтвердити і похвалити те, що було зроблено з виконання судових рішень. Це дійсно зрушення. Ми це бачимо в нашій практиці. Після цього є питання відшкодування ПДВ. І тут також, думаю, можна було б виявити без змін у законодавстві певну адміністративну волю, щоб цю справу зрушити. Бо ми працюємо ще зі скаргами за 2019–2020 роки. Там багато задавнених питань, які можна було б зрушити. І я сподіваюся, що після судових рішень це може бути вашим наступним пріоритетом.
- Відшкодування ПДВ. Проблемних питань на сьогодні немає. Я задоволений цим результатом, тому що у зв'язку з тим, що ми робимо перевиконання, можемо збільшувати відшкодування ПДВ. За січень ми заплатили всім, хто подав заявки у грудні. У квітні — тим, хто подав у березні.
Якщо підприємство звертається вперше про відшкодування ПДВ, це документальна перевірка — 7–10 днів. Якщо це повторне звернення і раніше підприємство отримувало відшкодування ПДВ, це перевірка від 3 до 5 днів.
На сьогодні в мене не було скарг, окрім тих, кому ми відмовили. А відмовили ми підприємствам, які використовували ці кошти і хочуть їх повернути з компаніями, які перебувають під санкціями. Але взагалі скарг немає. Є старі кейси, де відмови, і там уже судові тяганини. Ми чекаємо рішення судів. Буде рішення судів, будемо виконувати. А якщо будемо розуміти, що зможемо перемогти, будемо йти і захищати державний бюджет.
Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України: Чи плануєте ви скасувати рішення своїх попередників, яке стосувалося скорочення підрозділів податкової в регіонах, територіальних громадах?
Поясню. У нас в Асоціації 1073 громади, 90 % населення. Якщо для великих міст вони можуть користуватися податковим кабінетом, то з минулого року по всій країні вся сільська і селищна місцевість не має доступу до податкових послуг. Я назву громади, щоб вони прозвучали.
- Я знаю цю проблему. Це Васильківська громада, Бучанська.
Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України: Деякі громади навіть готові створити робочі місця для податківців. Наприклад, Новодністровська (Чернівецька область), Сосницька селищна (Чернігівська область), Балтська (Одеська область), Барська (Вінницька). Київську ви назвали. Чи відновите ви роботу податкових віддалених місць і цих структурних підрозділів?
- Коли я був головою обласної адміністрації, до мене зверталися керівники громад, я їх підтримував. А коли пішов у податкову працювати, концепція змінилась (сміх у залі. — Ред.). Хочу підійти до цього питання об'єктивно. Деяким не потрібно, а деяким, як ви сказали, потрібно. Дав доручення моїм заступникам, вони відпрацьовують і аналізують, де потрібно, як ми це можемо зробити. На цю хвилину я рішення не прийняв. Ще аналізуємо, вирішуємо, як вийти з цієї ситуації, щоб вибрати золоту середину.
Олександр Козік, директор департаменту роботи з доходами місцевого бюджету міськради Дніпра: Усіх нас об'єднує те, що ми живемо в територіальних громадах. У нас є процес децентралізації, і органічно, що цей процес повинен стосуватися і передачі функцій адміністрування місцевих податків, бо вони за своєю суттю місцеві і з цих податків формується місцевий бюджет. Зараз ми маємо ситуацію, коли всі податки адмініструються податковою службою, яку ви очолюєте. Це було до вас, і ви вже бачите всі вади, закладені в Податковому кодексі. Я наведу приклад: у нас є два майнові податки — податок на землю і податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Ці два тотожні податки адмініструються зовсім по-різному. В одного податку — базове оподаткування, це нормативна грошова оцінка. В іншого податку — це мінімальна заробітна плата. Ви розумієте як фахівець, що такого не може бути. Бо якщо підійти фахово, з точки зору логіки, що є нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки? Мабуть, земельна ділянка, яка капіталізована. Тобто і база, і логіка оподаткування повинні бути однакові.
Питання передачі функції адміністрування наша громада порушувала з 2017 року. Я спілкувався з очільником служби у 2019 році, і реакція була досить жорстка. Потім трошки почало все змінюватися. Ми маємо Національну стратегію доходів, де ці функції вже передбачені з реалізацією з 2024 року. Зараз вже 2025 рік, і ми не бачимо, щоб це вирішувалося.
- Соня казала, щоб я казав на цій зустрічі тільки правду. Скажу вам в очі правду: я проти того, щоб громади збирали податки. Давайте ще податкову № 1, податкову № 2, № 3, № 4 створимо. Для громад це забагато. Громадам треба перевірити, кому земельні ділянки пішли, як вони використовуються, чи сплачується земельний податок на них, як вони використовуються — в юридичній формі чи ні.
У Київській області я особисто змушував громади надавати нам документи, хто не сплачував податки і куди пішли гроші. За рік — 600 мільйонів додаткових надходжень. Це місцевий податок, він не йде до держави, він залишається в громаді.
Підніміть земельні ділянки, як вони відчужені за рішенням сесії громад, старі сесії, як вони в оренду надавались, чи сплачують податки. І все, у вас будуть додаткові кошти. Навіщо вам майданчик або осередок податковий? Надайте нам документи, хто не сплачував податку на землю і використовує її після отримання. Податкова до нього прийде і складе акт про несплату податку. Не розумію, навіщо вам потрібен податковий орган?
Мирослав Лаба, Спілка українських підприємців: Перш за все хотів подякувати за ваш початок. Він хороший. Я бачу, що ви людина, яка має рішення, яка не боїться цих рішень і яка рухається в тому напрямку, якого ми давно очікували.
Щодо місцевих податків, я хотів сказати, що в мене є досвід спілкування з громадами. Ми провели певний експеримент взаємодії громад з банківською установою «ПриватБанк». Тобто громада через банк повідомляє своїх громадян, боржників, що в них є заборгованість, нарахування. По суті, вони економлять на папері, на будь-яких поточних видатках. Банківська установа повідомляє клієнта, і клієнт має можливість через мобільний додаток сплатити цей податок. Тобто, по суті, ті громади, з якими в мене є досвід спілкування, вже розуміють, що адміністрування податків їм не потрібне, бо це складний процес.
Вони готові працювати як помічник для податкової служби для виявлення якихось тіньових або необлікованих земельних ділянок або тих підприємців, які не зареєструвалися, а громада хотіла б, щоб вони сплачували ПДФО, місцеві податки тощо.
Але я бачу великий прорив у плані адміністрування місцевих податків. Це налагодження обміну між податковою службою і Дією, де людина може бути повідомлена про нарахування і сплату податків. І також, можливо, через банківські установи. Тобто це дасть швидку комунікацію з населенням громад і можливість заплатити людині ці податки.
Але передача адміністрування – це буде хибний шлях, тому що це складно, обтяжливо і нераціонально. Я думаю, що вже багато громад це розуміє.
- Розумію болі, але законом передбачено, що ми ППРки (податкове повідомлення-рішення. — Ред.) повинні відправляти поштою. Додатково ми також дублюємо через електронний кабінет платника податків.
Віталій Романчукевич, перший віцепрезидент Асоціації українських банків: Минулого року заднім числом для банків було встановлено 50 % податку. Які очікування на цей рік і яка взагалі ваша позиція щодо такої ситуації?
- Скоро червень — банкам треба заплатити податки. У червні ви повинні сплатити, але минулого року Кабмін прийняв рішення, що ви повинні і в лютому заплатити.
Як оподатковувати Телеграм? Чи вигідно вести бізнес чесно? Податки від українців за кордоном
Дмитро Золотухін, радник міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань стратегічних комунікацій та міжнародної співпраці: Ви сказали, що Google у січні заплатив мільярд податків. До того ж в інтерв'ю «Економічній правді» йшлося про процеси, які йдуть навколо платформи OnlyFans, заплановано навіть більш ніж 600 перевірок.
Соціологічні дослідження показують, що більш ніж 70 % українців отримують інформацію з платформи «Телеграм». За наявною інформацією, в Україні зареєстровані щонайменше дві компанії-нерезиденти, які пов'язані або можуть бути пов'язані з групою компаній «Телеграм», яка фактично зареєстрована в Об'єднаних Арабських Еміратах, які є, по суті, податковою гаванню і мають ознаки ухилення від сплати податків.
Чи ви досліджували питання оподаткування цієї платформи, оскільки вони продають в Україні свою рекламу? Якщо не досліджували, то чи є це в планах і чи можемо ми якимось чином цьому посприяти? Якщо не планували, то в чому полягає різниця між Телеграмом, Google і OnlyFans?
- Планували, плануємо і будемо планувати по кожному майданчику, який здійснює діяльність на території країни, але не сплачує податків. Усіх моментів розкривати не можу, тому що це робота, щоб ці особи або, скажімо, групи, які здійснюють діяльність і не сплачують податків, не скористалися інформацією і не зловживали.
Соня Кошкіна: Так коли варто очікувати рішення про Телеграм, якщо ви над цим працюєте?
- Після надходження інформації компетентного іноземного органу.
Як про OnlyFans ми отримали дані? Велика Британія надіслала нам дані громадян України, які отримали дохід.
Ми по всіх напрямках, по всіх країнах здійснюємо запити, використовуємо міжнародні механізми для отримання документів. Чому дуже багато публікацій, що я з послами зустрічаюсь? Я хочу домовитися з кожним послом кожної країни, щоб ми напряму швидко отримували інформацію.
Наприклад, у нас у Чехії є прекрасний кейс. Наша українська компанія незаконно отримала ПДВ у Чехії 11,5 мільйона євро. Ми швиденько відпрацювали цей кейс, допомогли нашим колегам, як вони нам допомагають. Як Велика Британія допомогла, принесла додаткові кошти в державний бюджет. Ми отримуємо інформацію від іноземних банків, зараз 50 країн надають нам інформацію.
Міжнародний департамент, Департамент трансфертного ціноутворення, так званий Департамент тіні (Департамент запобігання фінансовим операціям, пов’язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом. — Ред.) працює і направляє запити, здійснює свою діяльність. Ми не можемо просто нарахувати тій чи іншій особі або товариству тому, що хтось сказав або повідомив, що вони отримують дохід. Нам треба підтвердження, докази, щоб потім, якщо ці особи підуть до суду, ми могли щось протиставити.
Олексій Жмеренецький, народний депутат, Комітет антикорупційної політики: У мене питання щодо вразливості програмного РРО. До мене вже роками звертаються асоціації, надсилають чеки, кейси. У вас на сайті вийшла новина, що один магазин викрили на тому, що в режимі офлайн збирав чеки, а потім не надсилав фактично їх, коли входив в онлайн. Є інформація, що це дуже поширена практика. РРО програмний кастомізується під певну мережу чи магазин, і вони обслуговують клієнтів, видають чеки, посилаючись на те, що вони в режимі офлайн, а потім цих чеків на ваш сервер не надсилають.
Створена робоча група заглухла. Чи плануєте щось робити, запроваджувати КСЗІ (комплексна система захисту інформації. — Ред.), змінювати, наприклад, підхід до режиму офлайн, щоб це не будь-хто міг використовувати?
- Ми плануємо використовувати всі запобіжники, передбачені законом. Упевнений, що ви, як народний депутат, знаєте цей закон, тому не буду перелічувати, щоб не витрачати час.
А користуючись нагодою, хочу познайомити з моєю командою. Я завжди зустрічаюся з бізнесом з командою заступників. Якраз Лисеюк Сергій Миколайович відповідає за цей напрямок перевірок. Саме він і його команда виявили ці порушення, і ми далі контролюємо та перевіряємо інші майданчики, які здійснюють продаж.
Сергію Миколайовичу, можете щось додати?
Сергій Лисеюк, виконувач обов'язків заступника голови Державної податкової служби: На цей момент єдиний запобіжник — це люди, які купують. Наша інформаційна кампанія направлена на те, щоб кожен покупець вимагав фіскальний чек як гарантію захисту споживача. З цією метою ми реагуємо на всі звернення громадян, які до нас надходять, і в разі отримання таких скарг здійснюємо наші контрольно-перевірочні заходи. Це зараз найефективніший механізм. Завдяки цьому бачимо збільшення кількості реєстрації касових апаратів і збільшення питомої ваги реєстру здійснених розрахункових операцій. Я впевнений, що цей механізм дієвий і він показує результат.
- Додам трохи. Знаєте, чому громадяни купують цю техніку? Тому що вона дешевша, бо вона в чорну завезена в країну. Питання до митниці: де ця дірка, що ця техніка може проїжджати? Давайте, ви, як народний депутат, не просто запитаєте в мене про запобіжники, а разом у митниці запитаємо, де залатати діру, може, допомогти?
Соня Кошкіна: Ми зараз фіксуємо цю домовленість на майданчику «Нової країни». А якщо ви обидвоє цього не зробите, то спитаємо з вас потім.
Олексій Жмеренецький, народний депутат, Комітет антикорупційної політики: Ви посилались на закон, і Верховна Рада має знати, який закон, але ви на практиці стикаєтеся з тим, що щось неправильно виписано чи не працює….
- Я вам сказав, що не працює. Заїжджає техніка в чорну, потім майданчики ці продають. А клієнти кажуть: навіщо мені купувати на тисячу гривень дорожче, якщо мені пропонують на тисячу гривень дешевше телефон, айфон чи електричний чайник. А він пробив не чек, а пробив папірець і назвав чеком. І податкова цього не бачить.
Геннадій Чижиков, президент ТПП України: В мене дещо риторичне питання, яке мене дуже турбує, тому що я не можу відповісти на нього своїм членам Торгово-промислової палати. Вести чесно бізнес вигідно чи ні? Я сьогодні заїхав до члена палати, потужного підприємства Imperial Tobacco, там мені назвали цифри: вони платять 32 мільярди гривень податків на рік. Контролюють 15 % ринку. А скільки в нас контрабасу й усього іншого? Теж 15 %. Це теж 32 мільярди податків, які могли б потрапити до бюджету.
- Чесно вести бізнес в Україні вигідно, бо якщо ведеш бізнес нечесно, наслідки можуть бути плачевні. Що робити? Надати функцію досудового розслідування, надати спецзагони податковій службі, щоб ми виходили на ті незаконні майданчики, де працюють лінії з виробництва умовного червоного «Мальборо», яке в кіосках продають за 50 гривень. Або хай працюють правоохоронні органи.
Тетяна Острікова, колишня народна депутатка, член наглядової ради Альтбанку: З осені запрацювала автоматизована система обміну інформацією з іноземними податковими. Ми, бізнес, пішли на те, що підготували й подали звіти про КІКи, а це сьогодні коштує недешево. Тож ми сподіваємось, що оплатили ці послуги консультантів недарма.
Скажіть, чи є перші результати обміну інформацією з іноземними податковими органами, які результати аналізу звітів про контрольовані іноземні компанії, наскільки ефективні ці механізми перевірки достовірності декларування доходів українців за кордоном? Можливо, ви вже маєте якісь пропозиції для Міністерства фінансів, для профільного комітету, що треба змінити.
І друге питання, особисто від мене. У Верховній Раді є законопроєкт про ключові показники ефективності для податкового органу. Що ви особисто бачите для себе, що будете вважати успіхом на цій посаді для вас і вашої команди?
- Хочу познайомити вас із начальницею департаменту трансфертного ціноутворення Юлією Кацан, вона допоможе мені відповісти на перше питання. Можливо, моя заступниця Леся Карнаух щось додасть. На друге питання відповім сам.
Юлія Кацан, в. о. директора департаменту трансфертного ціноутворення: Станом на зараз триває деклараційна кампанія за 2024 рік про КІКи. Тому давайте поки що про цифри тільки за 2022–2023 роки. Отримали ми понад два мільярди в бюджет за результатами звітування. Близько 16 тисяч фізичних і юридичних осіб-контролерів КІК нам подали звіти.
Недаремно витрачені кошти, оскільки станом на зараз ми ці всі дані аналізуємо, узагальнюємо, направляємо запити до іноземних компетентних органів. І у зв'язку з тим, що в нас зараз немає штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітів про КІК, ці компанії, які їх подали, отримують від нас, я сказала б, допомогу в переподанні, уточненні, якщо щось неправильно зазначили. Податкова комунікує з платниками і пояснює, як правильно подати, переподати без жодних штрафних санкцій.
Ті самі платники, інформацію про яких ми отримуємо від інших уповноважених органів, таких як банки, фінустанови (а таких повідомлень про контролерів понад 17 тисяч), які зараз не подають звітів, а будуть уже подавати, коли повернеться відповідальність у вигляді штрафних санкцій, можливості уточнити, проконсультуватись, отримати від податкової якийсь зворотний зв'язок стосовно їхнього поданого звіту вже мати не будуть. А штрафні санкції за несвоєчасне подання звіту про контрольовані іноземні компанії досить високі.
Леся Карнаух, заступниця голови Державної податкової служби України: Власне для того, щоб збігалися цифри, які ми отримуємо від фінансових установ і у звітах, ми проводимо широкомасштабну комунікаційну кампанію і закликаємо всіх подаватися. Це по-перше.
По-друге, що стосується отримання інформації про співпрацю від іноземних компетентних органів. Як уже зазначив наш голова, понад 50 країн з нами співпрацюють достатньо активно, але рівень опрацювання, швидкість опрацювання, на жаль, залишається дуже різною і відмінною. І це одне із завдань пріоритетів на 2025 рік, у тому числі в рамках співпраці з ОECD (Організація економічного співробітництва та розвитку. — Ред.), у рамках впровадження ініціативи BEPS (набір міжнародних податкових правил, спрямованих на зміцнення податкової бази. — Ред.), а також напрацювань «Податкової без кордонів» для того, щоб відпрацювати механізми швидкої ефективної співпраці, тому що в цьому ми вбачаємо велике майбутнє.
Соня Кошкіна: За даними Мін'єдності, усього українців по світу 60 мільйонів, з них 31 нині в Україні [2]. Тобто майже навпіл. Як, виходячи з цього, налагодити податкову систему: скільки, на вашу думку, має надходити в країну від українців за кордоном, скількиу вже надходить?
- Отримали дохід — заплатіть. Якщо вони резиденти України. Якщо вони втратили податкове резидентство України — вибачте.
Соня Кошкіна: Скільки податкових надходжень у нас зараз від українців за кордоном?
- От начальник департаменту з оподаткування фізичних осіб вам і розповість.
Соня Кошкіна: Ми з усіма вашими заступниками сьогодні познайомимося?
Це більше, ніж за аналогічний період минулого року. Ми вже бачимо збільшення на 1,7 мільярда доходів з минулого року. Але деклараційна кампанія ще не закінчилася, тому рано ще підбивати підсумки.
- Повертаючись до KPI і мірил... Закон ще не прийнятий, тому я вважаю, що мірило результативності податкової — це виконання плану збору податків. І перевиконання. Та збільшення довіри саме бізнесу. Я не просто так кажу бізнесу: я розумію, що я для вас ворог. Для деяких бізнесів податківці — це поганці, які хочуть забрати їхні гроші. А ми просто виконуємо свою роботу, наповнюємо державний бюджет, виконуємо закон.
У мене пріоритет — знайти цей баланс спілкування, щоб бізнес розумів нашу роботу, а ми розуміли бізнес; і не втратити стабільність, яку ми з кожним днем знаходимо і збільшуємо, до закінчення війни, настання миру, нашої перемоги і, можливо, зміни системи оподаткування.
Усе може бути. Можливо, прийде новий керівник податкової...
Соня Кошкіна: А ви перейдете до прокуратури, так?
- Ні. Стану керівником податкового комітету (сміх у залі. — Ред.).
Джерело: LB.ua [3]
Зображення вгорі: Руслан Кравченко. Фото: Олександр Ратушняк
«Аргумент» [4]