ЄС мобілізує 300 мільярдів євро для заміни російських енергоносіїв і 200 мільярдів на озброєння

Європейська комісія пропонує мобілізувати майже 300 мільярдів євро задля прискореної відмови від російських енергоносіїв.

Про це заявила [2]у середу глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, повідомляє "Європейська правда".

"Ми піднімаємо наші амбіції на ще один рівень, щоб переконатися, що ми якнайшвидше станемо незалежними від російського викопного палива", – сказала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у Брюсселі, оголошуючи пакет, який отримав назву REPowerEU.

Очікується, що оголошений пакет допоможе ЄС заощадити більше енергії, прискорити поетапну відмову від викопного палива та розпочати інвестиції в новому масштабі.

Фон дер Ляєн оголосила що Єврокомісія підвищує мету ЄС щодо енергоефективності до 2030 року з 9% до 13% та збільшує мету щодо відновлюваної енергії ЄС з 40% до 45% до 2030 року.

Єврокомісія пропонує прискорити процедури отримання дозволів для відновлюваних джерел енергії та супутньої інфраструктури, а також пропонує обов’язкове встановлення сонячних дахів для комерційних та громадських будівель до 2025 року та для нових житлових будинків до 2029 року.

"Все це, безумовно, потребує масштабних інвестицій та реформ. Ми мобілізуємо близько 300 мільярдів євро. Приблизно 72 мільярди євро грантів і 225 мільярдів євро позик", - сказала глава Єврокомісії.

Оскільки війні Росії в Україні не видно кінця, а європейська енергетична безпека похитнулась, ЄС поспішає узгодити свої геополітичні та кліматичні інтереси на найближчі десятиліття.

Це відбувається на тлі тривожних ознак, які викликають занепокоєння щодо поставок енергоносіїв. Зокрема, Росія відключила газ країнам-членам ЄС Польщі та Болгарії після того, як вони відмовилися від вимоги платити в рублях.

Ембарго на вугілля з Росії має почати діяти в серпні і ЄС зобов’язався спробувати зменшити попит на російський газ на дві третини до кінця року.

Тим часом запропоноване ЄС нафтове ембарго зайшло у глухий кут через позицію Угорщини та інших країн, які не мають виходу до моря та турбуються через вартість переходу на альтернативні джерела.

Російське військове вторгнення в Україну виявило проблему недофінансування сектору безпеки та оборони в усіх країнах Європейського Союзу, тож для усунення виявлених вразливостей ЄС збільшить оборонні витрати на 200 мільярдів євро протягом кількох наступних років.

Про це сьогодні у Брюсселі заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн за підсумками засідання колегії ЄК, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Повернення війни в Європу підкреслило негативний вплив років оборонного недофінансування. Ми втратили десятиліття з точки зору інвестицій внаслідок всіх цих (бюджетних) скорочень. Водночас країни-члени зараз долають цю тенденцію. Вони вже оголосили про додаткові 200 мільярдів євро на оборонні витрати протягом кількох наступних років», - зауважила фон дер Ляєн.

За її словами, нині необхідно переконатися, що ці гроші витрачатимуться скоординованим шляхом, аби заповнити провалля у спроможностях, що були виявлені як в ЄС, так і в НАТО.

Такі інвестиції дозволять здійснити довгострокове зміцнення виробничої бази європейського оборонного комплексу. Водночас, Єврокомісія просить розглянути систему спільних оборонних замовлень, тому що це краще відповідає оперативним потребам, як з точки зору фінансування, так і з точки зору виробництва, у тому числі, з використанням потенціалу широкої інноваційної мережі на рівні середнього бізнесу.

«Ми негайно утворимо Оперативну групу за участю країн-членів для координації негайних поставок та перспективних замовлень. Цей крок буде супроводжуватися створенням інструменту для заохочення до спільних закупівель. У цьому контексті ми запропонуємо регуляторні правила, що звільнять спільні замовлення від ПДВ. Це зміцнить нашу незалежність та стійкість. Водночас це зміцнить і НАТО», - наголосила президент Європейської комісії.

Як повідомлялося, 24 лютого цього року росія розпочала неспровоковану війну проти України, проводить масовані обстріли та бомбардування українських міст та селищ, чинить репресії та звірства проти мирного населення на тимчасово окупованих територіях України. На боротьбу із загарбниками піднявся весь народ України.

Від початку російського вторгнення Європейський Союз та його країни-члени виявили солідарність з Україною, надали їй політичну, економічну, фінансову, гуманітарну та військову допомогу і створили умови для прийняття мільйонів українських біженців.

Російська агресія прискорила рух Європейського Союзу до так званої «стратегічної автономії», у тому числі, у сферах безпеки й оборони. Ця діяльність не спрямована на дублювання або підміну НАТО, яке залишається основою європейської оборони й безпеки. Водночас зміцнення національних оборонних спроможностей в країнах ЄС, більшість з яких одночасно є членами НАТО, зміцнить Альянс та всю систему євроатлантичної безпеки.

«Аргумент» [3]