За кілька днів до цього президент Володимир Зеленський в інтерв'ю [3] німецькому телеканалу ARD змалював, як мав би відбуватися мобілізаційний процес в Україні. На думку Верховного Головнокомандувача, його потрібно перевести у цифровий формат, а співробітника Територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (ТЦК) більше не повинні роздавати повістки на вулицях.

Як і у попередній версії, оновлений законопроєкт передбачає зменшення віку для мобілізації з 27 до 25 років, а також дозволяє добровільно мобілізуватися засудженим, які відбувають умовне покарання.

Крім того, скасовується поняття "обмежено придатний до військової служби". Такі громадяни протягом дев’яти місяців мають пройти повторне медичне обстеження.

Оновлений законопроєкт також передбачає запровадження електронних повісток, які надсилатимуть через електронний кабінет призовника, але суттєво деталізує цей процес та вдосконалює механізми притягнення порушників до відповідальності.

Схожий механізм планували з 2023 року запровадити у Росії, але процес затягнувся і повноцінно запрацює не раніше 2025 року. Після ухвалення законопроєкту №10449 і виконання його положень, у питанні цифровізації мобілізаційного процесу Україна цілком може обігнати ворога.

Водночас запропонована Міноборони нова редакція законопроєкту містить низку важливих змін. Зокрема, зберігається відстрочка від мобілізації для усіх осіб з інвалідністю третьої групи, але закривається низка інших шпарин у законодавстві, які дозволяли уникати служби у війську.

БізнесЦензор розбирався, які зміни новий законопроєкт передбачає для цивільних громадян, військовослужбовців, чиновників і бізнесу.

Що зміниться для військовозобов'язаних?

Згідно із законопроєктом, для всіх військовозобов'язаних громадян під час мобілізації встановлюється обов'язок уточнити свої облікові дані протягом 60 днів з початку мобілізації або протягом 20 днів з дати її продовження.

Це можна буде зробити у наступний спосіб:

•  у ТЦК за місцем свого перебування або знаходження;
•  через центри надання адміністративних послуг;
•  через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

При цьому реєстрація електронного кабінету військовозобов’язаного стане обов'язковою, а ТЦК зможе направляти до нього повістки у електронному вигляді.

Із оприлюдненого законопроєкту випливає, що обов'язок зареєструвати електронний кабінет і оновити свої облікові дані поширюється і на тих українців, що перебувають за кордоном.

У випадку порушення цього нового обов'язку (як і обов'язку з’являтися після отримання повістки до ТЦК) законопроєкт передбачає окремий механізм покарання. Якщо порушника протягом 15 днів не затримає та не доставить до військоммату Нацполіція, керівник ТЦК протягом 5 днів направить йому в електронний кабінет або листом вимогу, яка вважатиметься врученою, навіть якщо порушник не отримав її особисто.

Якщо громадянин протягом наступних 10 днів цю вимогу не виконав добровільно, ТЦК отримає право звернутися до суду з вимогою застосувати до порушника:

•  тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України;
•  тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;
•  арешт коштів та інших цінностей у банках чи інших фінансових установах, на електронних гаманцях або на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах.

Місцеві загальні суди зможуть розглядати такі справи у письмовому провадженні, а ухвалені ними рішення підлягатимуть негайному виконанню і діятимуть до того часу, доки ТЦК не повідомить про виконання порушником його вимог.

Крім того, під час воєнного стану всі чоловіки віком від 18 до 60 років (як ті, що перебувають на військовому обліку, так і зняті з нього) зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ (військовий квиток або приписне свідоцтво). При цьому співробітники Нацполіції, як і представники ТЦК, отримають право вимагати пред'явити такі документ без додаткових підстав.

Наявність військового квитка також стане умовою для виїзду чоловіків за кордон, навіть якщо у них є для цього законні підстави.

Чоловіки віком від 18 до 60 років, які вже перебувають за кордоном, без приписного свідоцтва або військового квитка не зможуть переоформити внутрішній або український паспорт та отримувати консульські послуги (окрім оформлення посвідчення особи на повернення в Україну, оформлення спадщини чи вчинення консульських дій щодо дітей, другий з батьків яких є іноземцем).

Водночас ті громадяни, які самостійно прийдуть до ТЦК, щоб мобілізуватися, після проходження військово-лікарської комісії зможуть отримати два місяці на вирішення особистих питань до відправки в частину.

Законопроєкт також скасовує заборону змінювати місце проживання без дозволу керівника ТЦК, яка, втім, не була ефективною. Натомість Територіальним центрам комплектації дозволяється мобілізувати військовозобов’язаних незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Хто втратить відстрочку від мобілізації?

Законопроєкт покликаний закрити низку прогалин у законодавстві, які дозволяли отримувати відстрочку від мобілізації. Крім того, відстрочку втратить частина співробітників правоохоронних органів.

Відстрочку від мобілізації можуть втратити:

•  працівники підприємств, установ та організацій Міністерства оборони (відстрочку замінять на бронювання);
•  співробітники Нацполіції, БЕБ, НАБУ, ДБР та Державної виконавчої служби (замінять на бронювання);
•  чоловіки, які мають дружин з інвалідністю 3 групи;
•  чоловіки, які оформили відстрочку для догляду за одним із батьків дружини з інвалідністю I чи II групи;
•  батьки дітей віком до 18 років, яким суд встановлював місце проживання дитини з чоловіком;
•  чоловіки, які отримали відстрочку у зв'язку з доглядом за особою з інвалідністю I або ІІ групи, якщо така особа не є членом сім'ї першого ступеню споріднення (у деяких випадках – другого ступеню);
•  аспіранти, які навчаються на контрактній формі;
•  чоловіки, які вирішили здобути другу освіту (якщо її рівень не вищий, за отриманий раніше), для них відстрочка діятиме до завершення поточного навчального року.

Для кого зберегли відстрочку від мобілізації?

Оновлений законопроєкт суттєво уточнює перелік військовозобов'язаних, яких не мобілізуватимуть. Серед важливих змін, порівняно з попередньою версією, – відстрочку збережуть усі особи з інвалідністю третьої групи. Загалом зараз їх в Україні близько 1,7 мільйона, скільки з них могли мобілізувати, невідомо.

Не підлягатимуть призову під час мобілізації:

• керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, народні депутати та судді;
• працівники органів управління, військових частин (підрозділів) Міноборони, ЗСУ, Держспецтранспорту, Держспецзв’язку, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Управління держохорони, МВС та його експертних установ;
• військовозобовязані, заброньовані на період мобілізації;
• особи з інвалідністю всіх груп (чоловіки віком від 25 до 55 років, яким інвалідність ІІ та ІІІ груп встановили після 24 лютого 2024 року, мають пройти переогляд до кінця 2024 року);
• визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням ВЛК);
• особи, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (які не мають заборгованості із сплати аліментів);
• батьки дітей віком до 18 років, але лише якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав чи визнаний зниклим безвісти;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю або з тяжкими хворобами віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• усиновителі та опікуни, на утриманні яких перебувають діти віком до 18 років, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленого батьківського піклування;
• особи, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками, які потребують постійного догляду за рішенням лікарів;
• опікун особи, визнаної судом недієздатною;
• члени сім’ї першого ступеню споріднення (не більше одного) особи з інвалідністю I групи, зайняті постійним доглядом за нею, у разі відсутності інших осіб, які можуть це робити;
• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу;
• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої̈ та вищої̈ освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти і здобувають вищий рівень освіти, за попередній; докторанти та інтерни;
• науковці та викладачі закладів вищої та фахової передвищої освіти, співробітники наукових установ, які мають науковий ступінь, викладачі закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, вчителі, які працюють не менш як на 0,75 ставки;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції або воєнного стану.

Які зміни чекають на військовослужбовців?

Для чинних військовослужбовців законопроєкт передбачає можливість звільнитися після безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців. Однак конкретні строки звільнення визначатиме Ставка Верховного Головнокомандувача. Таких осіб також не можна буде мобілізувати повторно раніше, ніж через два роки після звільнення.

Крім того, під час воєнного стану зможуть звільнитися військовослужбовці, які отримали інвалідність, а також ті, кого звільнили з полону.

Законопроєкт також вносить зміни до переліку сімейних обставин та інших поважних причин, які дають право військовослужбовцю на дострокове звільнення під час воєнного стану. Переважно, йдеться про ті ж прогалини у законодавстві, які використовують цивільні чоловіки для отримання відстрочки і які теж має закрити цей законопроєкт.

Також встановлюється, що основна щорічна відпустка для військовослужбовців має тривати безперервно не менше 15 днів (зараз – не більше). Водночас військовослужбовцям після звільнення з полону надається додаткова відпустка тривалістю 90 днів, якщо вони вирішили продовжити службу.

Крім того, пропонується звільнити у запас всіх строковиків, які проходили службу під час воєнного стану. Їх не можна буде мобілізувати протягом шести місяців з дня звільнення. Загалом строкова служба за призовом скасовується і замінюється на базову військову службу, яка триватиме до п'яти місяців у мирний час та до трьох місяців – під час дії воєнного стану.

Які зміни новий законопроєкт про мобілізацію передбачає для бізнесу?

Найголовнішою зміною для бізнесу можуть стати зміни до порядку бронювання працівників – Кабмін має його переглянути протягом місяця після ухвалення цього закону. З одного боку, сам законопроєкт поширює бронювання на бенефіціарних власників критично важливих підприємств. З іншого боку, поки що невідомо, яких змін може зазнати механізм бронювання загалом.

Крім того, законопроєкт оновлює норми безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки на період мобілізації, а також змінює цей механізм.

У випадку його ухвалення, дані про транспортні засоби та техніку бізнесу до ТЦК передаватимуть МВС (автотранспорт), Мінінфраструктури (водні транспортні засоби) та Держпродспоживслужба (сільгосптехніка).

При цьому транспорт і техніку, яка потрапить на облік до ТЦК, складніше буде убезпечити від вилучення. Її заборонять відправляти до інших областей або за межі України, продавати або здавати в оренду (лізинг), використовувати у якості застави, а також "вчиняти інші дії, що унеможливлюють передачу таких транспортних засобів військовим формуванням".

Крім того, підприємства та організації будуть зобов'язані забезпечувати в разі мобілізації доставку транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини у визначений строк.

Коли законопроєкт набере чинності?

Згідно із текстом законопроєкту, у випадку його ухвалення і підписання президентом, він стане законом і набере чинності через один місяць з дня, наступного за днем опублікування.

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія обіцяв, що Верховна Рада ухвалить новий законопроєкт про посилення мобілізації у першому читанні вже 6 лютого, а у другому – 13-14 лютого. Втім, його колега Ярослав Железняк ("Голос") прогнозує, що у другому читанні законопроєкт розглянуть не раніше 22 лютого.

Для того, щоб закон запрацював повноцінно, знадобиться ще кілька місяців і перегляд понад 30 підзаконних актів.

«Аргумент» [5]

---

На цю тему:

• Юрій Бутусов: Як стабілізувати фронт [6]
• Через провальну мобілізацію штат артилеристів та мінометників скорочують заради поповнення піхоти - доброволець 24 ОШБ "Айдар" Бунятов [7]
• Міноборони доопрацювало законопроєкт про мобілізацію (ДОКУМЕНТ) [8]