Синод ПЦУ вніс зміни до офіційного Церковного календаря Православної Церкви України, включивши до нього дні пам’яті особливо шанованих святих, прославлених іншими Помісними Православними Церквами, а також тих, які звершували своє служіння в Україні, і виключивши з календаря низку днів пам’яті, які мають місцеве значення лише для Російської Православної Церкви.

Зокрема, Синод постановив [2] внести до церковного календаря загальношанованих свят Православної Церкви України пам’ять освячення собору Святої Софії у Києві – днем свята встановити 4 листопада. Цей спогад зник з українських видань місяцесловів після анексії Київської Митрополії Московським патріархатом у XVII столітті.

Замість перехідного свята у неділю Всіх святих день вшанування ікони Божої Матері «Непорушна стіна» встановити 4 листопада – в день освячення собору Святої Софії у Києві. Оскільки в Україні історія чудотворного образу пов’язана з іконою Богородиці-Оранти зі склепіння собору Святої Софії у Києві, надалі іменувати цей образ «Ікона Божої Матері «Оранта-Непорушна стіна».

Також вирішено встановити окремий день пам’яті святого благовірного князя Оскольда, першомученика Київського (882), у святому хрещенні Миколая – 14 липня, перед святом Хрещення Руси-України. Встановити окремий день пам’яті святителя Іларіона, митрополита Київського (ХІ), – 21 жовтня, в день його небесного покровителя.

День пам’яті благовірного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, згідно календарних уточнень, встановити у день його блаженної кончини – 10 квітня.

Водночас Синод постановив вилучити з церковного календаря загальношанованих свят Православної Церкви України 14 лютого день перенесення мощей мучеників благовірного князя Михаїла Чернігівського і боярина його Федора (1578), оскільки це було примусове вивезення мощей святих з Чернігова до Москви за наказом царя Івана Грозного.

Вилучено 22 квітня день перенесення мощей благовірного князя Всеволода, у святому хрещенні Гавриїла (1834), оскільки це є місцеве свято у м. Псков з нагоди перенесення мощей від попереднього місця спочинку до головного храму міста.

Вилучили 22 жовтня згадку Казанської ікони Божої Матері, оскільки це місцеве святкування було встановлене в Московській державі на згадку про «звільнення Москви від поляків» в 1612 р., а також 17 серпня згадку Свенської ікони Божої Матері, оскільки це є місцеве свято РПЦ. Цей день святкування був встановлений в Російській імперії в 1815 році на згаду про визволення м. Брянська від «нашестя наполеонівських військ у 1812 році».

Також викинули 28 червня згадку ікони Божої Матері «Троєручиця», оскільки це місцеве святкування було встановлене в РПЦ на згадку про привезення списку чудотворного образу з Афону до Москви у 1661 р., а також 13 жовтня згадку ікони Божої Матері «Іверська», оскільки це локальне (місцеве) святкування було встановлене в РПЦ на згадку про привезення списку чудотворного образу з Афону до Москви у 1648 р.

Вилучили 13 серпня згадку Семистрільної ікони Божої Матері, оскільки саме ця дата святкування є місцевою в Росії і була встановлена на згадку про визволення м. Вологди від чуми в 1830 р.

Також видалено дату 31 березня – пам’ять митрополита Московського Іони, який титулував себе митрополитом Київським. Митрополит Іона всупереч канонам, без соборних рішень і благословення Вселенського Патріарха розділив Київську Митрополію, утворивши фактично окрему Московську, і після цього намагався встановити контроль над Київською кафедрою, де був поставлений інший митрополит.

Рішенням №17 Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України) від 27 липня 2022 року відбулося прославлення шанованої Манявської ікони Божої Матері «Ізбавительниця». Відповідно до норм української мови надалі в календарі вживати назву ікони «Манявська ікона Божої Матері «Визволителька».

Фото: ПЦУ

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Майже щодня до ПЦУ переходить одна релігійна громада, - митрополит Євстратій (Зоря) [4]
• Єрарх ПЦУ: Україна у всіх сферах чинить спротив росії. Єдина прогалина – релігійна [5]
• Предстоятель ПЦУ Епіфаній: Коли Володимир хрестив киян, на Московії стояли густі ліси та непрохідні болота [6]