Майже всі доходи України витрачаються на фінансування оборони. Водночас інші статті витрат покриваються за рахунок допомоги від міжнародних партнерів, в тому числі МВФ. Однак для її отримання потрібно виконати низку вимог.

Про це йдеться у статти видання Цензор.НЕТ [2].

31 березня 2023 року Міжнародний валютний фонд затвердив для України чотирирічну програму "Механізм розширеного фінансування" (Extended Fund Facility, EFF).

Вона передбачає доступ до кредитних коштів від МВФ у розмірі $15,6 млрд. Програма є частиною загального пакета підтримки України міжнародними партнерами на суму $122 млрд за базовим сценарієм.

Протягом 2023-го Україна отримала три транші від МВФ на загальну суму $4,5 млрд. Цьогоріч їх має бути чотири обсягом $5,4 млрд. За словами голови парламентського Комітету з питань бюджету Роксолани Підласої, Україна виконала всі умови для отримання передбачених програмою траншів.

"Співпраця з МВФ зараз одна з найуспішніших за всі роки Незалежності. Ми пройшли три перегляди програми, тобто виконали всі умови, які брали на себе в кожному перегляді. Зараз між урядом України та Міжнародним валютним фондом є довіра та розуміння, що ми будемо продовжувати проводити реформи і залишатися в програмі співпраці з МВФ. А вони будуть продовжувати виділяти кошти", – пояснює вона.

Третій перегляд програми EFF затвердили 21 березня нинішнього року, і вже 26 березня Україна отримала транш у розмірі $880 млн.

Ці кошти, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, підуть на покриття пріоритетних бюджетних видатків і підтримку макрофінансової стабільності.

Як каже Підласа, насамперед ідеться про соціальні виплати, зарплати в бюджетній сфері, компенсації українцям за зруйноване або пошкоджене житло тощо. Спеціальних вимог, куди саме спрямовувати ці кошти, в МВФ немає, аби не на війну.

Хоч найпріоритетнішими для України сьогодні є видатки саме на оборону, гроші міжнародних партнерів не застосовуються для фінансування війська – такі умови щодо допомоги закладалися з самого початку.

Оборонний сектор Україна утримує власними силами. На це передбачено 1,69 трлн грн, тобто практично всі доходи, закладені в бюджет на 2024 рік – 1,76 трлн грн.

Загалом у межах EFF передбачені два сценарії розвитку подій, пов’язаних з війною:

• базовий – гаряча фаза бойових дій має закінчитися в першій половині 2024 року;
• негативний – це відбудеться 2025-го.

Тож, відповідно до оцінок МВФ, Україна протягом 2023-2027 років потребуватиме від $114,4 млрд до $139,6 млрд зовнішнього фінансування. Остаточна сума залежатиме від сценарію.

Утім, це не означає, що гроші даватимуть задурно – український уряд повинен проводити реформи. Керівництво МВФ називає цей план реформ "амбітним".

Наступний перегляд нинішньої програми для України запланований на другу половину червня – початок липня.

БізнесЦензор розбирався, що Україні потрібно зробити в 2024 році, щоб і надалі отримувати гроші від МВФ.

Доступні кредити 5-7-9

Державна програма доступних кредитів 5-7-9 поступово стає надто великою. Якщо в 2020 році через програму видавалося 5% всіх нових кредитів для бізнесу, то в 2023-му ця цифра перевалила за 25%. Тобто кожний четвертий кредит субсидується державою, що занадто дорого для останньої.

За I квартал 2024 року 5,8 тис. підприємців отримали в межах програми кредитів на загальну суму 22,8 млрд грн. 20% цих кредитів отримав бізнес, що працює в зоні високого воєнного ризику.

Питання програми доступних кредитів 5-7-9 зробили одним зі структурних маяків ще в липні 2023 року, коли був оновлений меморандум про фінансову й економічну політику в межах EFF.

Україна мала до кінця березня поточного року представити концептуальну записку за програмою 5-7-9 з пропозиціями переорієнтації на малі та середні підприємства шляхом поступової відмови від участі в програмі великих компаній.

За словами народного депутата першого заступника голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, зміни по 5-7-9 вже готові. Фінансова державна підтримка бізнесу тепер буде сфокусована лише на мікро, малих і середніх підприємствах.

Кроки до цього уряд зробив ще наприкнці грудня 2023 року, ухваливши відповідну постанову.

"Необхідно посилити нагляд за програмою субсидованого кредитування 5-7-9, щоб підвищити її адресність з огляду на обмеженість бюджетних ресурсів та обмежити ризики для фінансового сектору", – наголошують в МВФ.

Перезавантаження БЕБ

Ще один структурний маяк стосується перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ). Відповідний закон потрібно ухвалити до кінця червня поточного року.

Нове законодавство має вирішити питання оновлення керівництва та детективів БЕБ на прозорих конкурсах. Це дасть шанс перетворити бюро на ефективний орган, який запобігатиме економічним злочинам і схемам, що завдають збитків бюджету.

Ще з жовтня минулого року на розгляді Верховної Ради перебуває законопроєкт 10088-1 [3]. Його до ухвалення в першому читанні рекомендує профільний комітет.

Водночас наприкінці грудня уряд підготував власний законопроєкт. Профільні експерти, а також голова Верховної Ради розкритикували його за невідповідність узгодженим із партнерами стандартам. Критиці піддали його й представники країн "Великої сімки". Хоча в Офісі президента наполягали саме на цьому варіанті.

Очільник Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев раніше прогнозував, що парламент повернеться до розгляду законопроєкту про перезавантаження Бюро економічної безпеки до кінця березня. Утім, цього не сталося.

За його словами, найбільші суперечки викликало питання скорочення строків атестації службовців БЕБ. Водночас дискусії точилися ще довкола процедури роботи комісії з обрання голови – наприклад, одного кандидата пропонуватимуть на затвердження урядом чи трьох. Ще один спірний момент – чи повинен бути вирішальний голос у "міжнародників" у складі комісії.

Питання перезавантаження БЕБ Железняк називає найпроблемнішим. "Але тут варіантів нема – воно в усіх міжнародних програмах", – наголошує нардеп.

Тобто БЕБ найближчим часом перезавантажать у будь-якому разі. Тягнути нема куди, бо нинішні маяки за своєю суттю – перетерміновані хвости 2023 року. Навряд чи "міжнародникам" сподобається, що ми знову почнемо відтягувати реформу.

Бюро економічної безпеки – один із ключових напрямків, на якому наполягає Міжнародний валютний фонд. Там переконані, що ефективна робота цього органу зменшуватиме корупційні ризики. А боротьба з корупцією в Україні – один із найголовніших пріоритетів міжнародної підтримки.

Оптимізація й ефективність ВАКС

Очікувалося, що до кінця березня Україна ухвалить закон про раціоналізацію розгляду Вищим антикорупційним судом справ одним суддею або колегією суддів. Це на переконання МВФ "підвищить ефективність і результативність розгляду численних і складних справ про корупцію".

У жовтні 2023 року відповідний законопроєкт 10178 [4] був зареєстрований у парламенті. Документ передбачає виключення з Кримінального процесуального кодексу спеціальних положень щодо обов’язкового здійснення кримінального провадження щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, у першій інстанції колегіально судом у складі трьох суддів.

Жодних зрушень досі немає. У картці законопроєкту на сайті Верховної Ради зазначається, що документ наданий для ознайомлення.

Окрім того, Україна зобов’язалася забезпечити проведення відкритого та конкурентного конкурсу на 24 вакансії до ВАКС і призначити нових суддів до кінця липня 2024 року. Для участі в конкурсі до Вищого антикорупційного суду подали документи 238 кандидатів. Прийом документів завершився 30 березня.

"Це дає нам гарний старт для проведення конкурсу на високому рівні, в якому буде можливість відібрати професійних та незалежних кандидатів до Вищого антикорупційного суду", – коментує член ВККС, голова робочої групи щодо організації та проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів ВАКС Олег Коліуш.

Остаточні призначення мають бути завершені до кінця липня 2024 року.

Аудит НАБУ

Україна повинна провести зовнішній аудит НАБУ за участі незалежних експертів та оприлюднити звіт із результатами перевірки. Це буде перший в історії установи незалежний аудит.

"Цей процес уже розпочався. Кабінетом Міністрів направлені відповідні листи для надання кандидатів у цю комісію з перевірки діяльності бюро. Ми готові повністю сприяти цьому процесу і готові, і максимально прозоро будемо демонструвати його результати", – казав наприкінці лютого директор НАБУ Семен Кривонос.

Експерти МВФ зазначають, що "зовнішній аудит НАБУ забезпечить неупереджену й офіційну оцінку діяльності НАБУ з моменту його створення у 2015 році та може визначити сфери для вдосконалення і сприятиме посиленню підзвітності".

Кінцевий термін проведення аудиту – до кінця вересня 2024 року.

Новий суд замість ОАСК

До кінця липня поточного року народні депутати мають ухвалити закон про створення нового суду, що розглядатиме адміністративні справи проти центральних органів державної влади (наприклад, НБУ, НАБУ, НАЗК) суддями, які пройшли належну перевірку на професійну компетентність та доброчесність. Цей суд замінить скандальний ОАСК, який Верховна Рада ліквідувала у грудні 2022-го.

Набором доброчесних, незаплямованих суддів займатимуться Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) та Вища рада правосуддя (ВРП). Остання, до речі, минулоріч набула статусу спостерігача Європейської мережі рад правосуддя.

В МВФ переконані, що створення нового адміністративного суду сприятиме зміцненню незалежності судової влади та передбачуваності вирішення спорів для бізнесу.

Перегляд податкових пільг

Уряд проаналізує ефективність чинних податкових пільг. За результатами частину пільг можуть скасувати, щоб підвищити обсяг надходжень до держбюджету. Розібратися з цим питанням потрібно до кінця липня 2024 року.

Гетманцев на початку березня вже анонсував процес.

"Для нас важливо розібратися, наскільки ті пільги, що залишилися, ефективні й справедливі нині, який дають загальний економічний ефект – чи навпаки не дають, а лише утворюють діри в бюджеті. І тоді разом з партнерами ми зможемо визначитися – що варто залишати, а що насправді шкодить економіці", – пояснив він.

Водночас нардеп визнав, що скасування податкових пільг кардинально на надходження до бюджету не вплине. Тим паче більшість запроваджених після початку повномасштабного вторгнення пільг і преференцій вже скасовано.

Податкові пільги ДПС обліковує в спеціальних довідниках [5]. В останньому з них міститься 133 позиції.

Аудит фінансового стану ТКЕ

Українські підприємства теплової комунальної енергетики (ТКЕ) перебувають у фінансовій кризі, і вона поглиблюється.

Річ у тім, що після початку повномасштабної війни парламент ухвалив закон із забороною підвищувати тарифи під час воєнного стану та протягом шести місяців після його завершення.

Різницю в тарифах у 2022-2023 роках бюджет не покривав, хоча закон передбачав таку компенсацію. Теплопостачальні компанії не можуть вирішувати технічні й організаційні проблеми: відновлювати пошкоджене обстрілами обладнання, ремонтувати застарілі мережі, замінювати зношене обладнання, впливати на кадрову політику тощо. Зрештою є ризик, що компанії можуть перестати постачати тепло споживачам під час опалювального періоду.

Саме тому до кінця червня Україна має провести зовнішній аудит фінансового стану ТКЕ, щоб відокремити борги, накопичені до та після початку повномасштабної війни. Це допоможе спланувати потреби для ремонту систем теплопостачання до опалювального сезону 2024-2025 років.

Удосконалити управління держпідприємствами

До кінця серпня 2024 року Україна повинна розробити політику державної власності, дивідендну політику та стратегію приватизації.

Нині політика власності фактично відсутня, що не дозволяє державним підприємствам ефективно працювати. Частка дивідендів, яку мають спрямувати в бюджет, визначається щороку виходячи з потреб бюджету, а не необхідності держпідприємствам працювати ефективно.

Загалом в Україні налічується [6] 3116 державних підприємств, з них не працюють 1736 (56%). Про діяльність 526 підприємств (17%) держава взагалі нічого не знає, бо вони не надають звітність про свою роботу.

Приносять гроші до бюджету лише 475 підприємств. За останні п'ять років кількість державних підприємств, які не працюють, різко збільшилась.

Оздоровлення банківської системи

Цей маяк передбачає, що всі банки з мажоритарною державною власністю залишаться під управлінням Мінфіну, а будь-які націоналізовані несистемні банки будуть передані ФГВФО для санації.

Окрім того, в оновленому меморандумі з МВФ ідеться, що два державні банки, а саме Укргазбанк і нещодавно націоналізований Сенс Банк (колишній Альфа-Банк) готують до продажу. До кінця травня має бути призначений міжнародно визнаний фінансовий радник, який запропонує комплексний план дій із продажу фінустанов.

Готуючись до приватизації державних банків, Міністерство фінансів, консультуючись із НБУ та міжнародними фінансовими організаціями, переглядає та оновлює проєкт закону про приватизацію державних банків від 2012 року. Оновлений законопроєкт мали подати до парламенту до кінця березня 2024 року.

За даними Нацбанку, в Україні наразі працюють 62 банка. 63% від загального прибутку всіх банків припадає на 5 державних банків: ПриватБанк, Укрексімбанк, Ощадбанк, Сенс Банк та Укргазбанк.

Відновлення середньострокового бюджетного планування

Середньострокове бюджетування в Україні вимірюється одним роком. Бюджетну декларацію на три роки ухвалили лише один раз – у 2021 році. До цієї практики не поверталися через війну.

Проте нині Міністерство фінансів називає відновлення середньострокового бюджетного планування основним завданням на 2024 рік.

"Серед основних здобутків хочу відмітити прогрес із розробкою нової сучасної ІТ-системи для планування та моніторингу виконання державного бюджету. Наразі ми тестуємо розроблені модулі і сподіваємось мати можливість використати систему вже на практиці під час підготовки Бюджетної декларації на 2025-2027 роки та проєкту державного бюджету на 2025 рік", – повідомив перший заступник міністра фінансів Денис Улютін.

Окрім того, Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, спрямований, зокрема, на відновлення середньострокового планування бюджетів громад.

Виконання цього маяку намічене до кінця жовтня.

Чому співпраця з МВФ є важливою

Кожний позитивний перегляд програми розширеного фінансування – це важливий сигнал для офіційних партнерів України, а саме урядів інших держав і міжнародних фінансових організацій, які надають нам зовнішнє фінансування.

Потреба України у зовнішньому фінансуванні для покриття дефіциту держбюджету у 2024 році, відповідно до підрахунків Міністерства фінансів, становить близько $37,3 млрд.

Співпраця з МВФ є свідченням, що Україна виконує взяті на себе зобов'язання, утримує макрофінансову стабільність і впроваджує структурні реформи навіть в умовах війни.

Окрім того, кредитні ресурси Міжнародного валютного фонду є одними з найдешевших порівняно з умовами надання позик іншими кредиторами. Відсотки за кредитами МВФ коливаються в межах 2-3%.

Отже, позитивний перегляд програми розширеного фінансування – це не лише відзначення досягнень країни, але насамперед стратегічний сигнал, що вказує на готовність виконувати необхідні структурні зміни, які визначатимуть майбутнє України та її подальшу співпрацю з міжнародними партнерами. Без міжнародних партнерів нам не обійтися ні зараз, ні під час повоєнної відбудови країни. А програма EFF націлена саме на відбудову.

«Аргумент» [7]

На цю тему:

• "Українська економіка та проста арифметика": нардеп Железняк розповів про баранів у владі [8]
• Якою буде ціна на пальне, коли акциз зросте вдвічі [9]
• Відновлені контейнерні перевезення з портів Великої Одеси [10]