Виростаючи ніби зсередини назовні, із системи проти дронів та тактичного ППО до рівня, який дозволяє бюджет, – аж до секторального та об'єктового.

Тому Skynex може мати придані "Стінгери" на колісній базі типу "Оцелота" як посилення, а може зрости до експериментів з лазерами та кінетичними ракетами "малої ПРО", вбудованих безпосередньо в самохідні установки.

А в перспективі взагалі реально поєднати батарею з усіма наявними датчиками, включаючи контрбатарейні радари (виробник заявляє перехоплення легких РСЗВ і мінометних мін) – те саме "цифрове поле бою".

Де на командний пункт через захищений зв'язок і монітори передаються дані щодо артилерії противника, що працює в секторі, можна запросити поповнення боєзапасу, польовий ремонт, самому особисто побачити загрозу прориву в другий ешелон, адже тактичні командири танкового взводу позначили машини противника.

Наприклад, МР-2 "Віктор" за кошти Чехії та Нідерландів – просто здвоєний КПВТ на базі пікапа “Toyota Land Cruiser 70” з прицілом, де є нічний канал.

І навіть такі доволі прості "технічки" надсилають десятками штук, бо існує гостра потреба боротьби з дронами, крилатими ракетами і боєприпасами, що баражують.

У Skynex же у кожного гарматного комплексу є радар наведення та супроводу цілі – легше реалізувати зовнішнє управління від пасивного джерела або мережі чергових активних “очей”. 

Вбудована система керування вогнем, що складається з котушок програматорів, датчиків швидкості на стволах та балістичного комп'ютера. 

У результаті підривникам снарядів обчислюється випередження, тривиткова котушка під час прольоту через гармату виставляє час детонації, і літальний апарат ніби сам влітає в хмари осколків.

Є оптична станція, що дозволяє взагалі не включати радар на випромінювання, а, отримавши пеленг, бути готовим до відкриття вогню в секторі суто з візуального наведення.

Фірмова рейнметалівська система FIRST – інфрачервона камера, що виявляє ракету або безпілотник, подає сигнал тривоги оператору і бере ціль на автоматичний супровід.

Револьверна гармата Oerlikon 30-35 мм може стріляти снарядами, які випускають хмари 0.6 грамових елементів (що будуть вигризати рулі у ракет, підпалювати акумулятори у дронів і вражати підривники).

Фото: root-nation.com

Є навіть версії AHEAD для малої протиракетної оборони – там вольфрамові циліндри, що завдають кінетичного удару по ракеті, що падає, конусом металу, ініціюючи підрив у повітрі.

Мета поставок очевидна – звільнити "Гепарди", "Тунгуски", "Avenger", мобільні групи з ПЗРК для всіма очікуваних подій. 

Також необхідно створювати прикриття для комплексів Patriot, що стають на бойове чергування від БПЛА. 

Не останнє завдання випробувати концепції – децентралізованих систем, малої зенітної артилерії на шасі вантажівок, ствольних зеніток проти дронів, що баражують, або рою з кількох “Мавіків” у смузі відповідальності батальйону.

Тішить швидкість поставок. Катару батареї робили два з половиною роки. Для збройових замовлень такого рівня менш як рік – просто шалені темпи. 

Це означає, що паралельно йшли процеси щодо навчання та інтеграції систем у нашу ППО, Німеччина на сьогодні робить глибокі зусилля, щоб ЗСУ зберігали боєздатність і нарощували її.

Чи повинні ми повірити, що до нових бригад ЗСУ заливаються сотні “Бредлі”, “Страйкерів”, “Мардерів”, шведських бронемашин, різних танків та САУ і все це буде кинуто під штурмовики, ударні вертольоти та “Ланцети” без тактичного ППО?

Навряд чи. 

Не думаю, що в Альянсі збожеволіли і хочуть проводити такі експерименти.

Природно, коли почнеться розгортання в червоній зоні будуть втрати – цього тижня росіяни виклали відеофіксацію попадання "Ланцетом" в наш "Гепард", пощастило, що не було пожежі та детонації. Машина явно ремонтопридатна, якщо взагалі супротивник не ткнув камікадзе в землю через втрату сигналу. 

Знову ж таки ми не знаємо реального стану справ щодо постачання – можна нескінченно зливати документи, де 12 штук Avenger планують до передачі, але їх сотні на зберіганні, а ще сотні машин зі “Стінгерами” у союзників по НАТО. Реальні темпи передачі можуть дуже відрізнятися від офіціозу, прецеденти були. 

Ми бачимо розрізнену картину, а партнери явно мають план щодо ППО. Skynex з відкритою архітектурою, сумісністю з західними радарами і можливістю нарощувати м'язи ракетними системами – це очевидна цеглина цього плану.