Смертельний хаос: оборонні закупівлі зірвано

Важная новость

Чи є шанс відвернути катастрофу і як взагалі до неї дійшло?

На початку березня 2025 року сталась подія, якої остерігалося українське військове і політичне керівництво: команда Дональда Трампа зупинила всю американську військову допомогу для нашої країни. В один момент до того головний стратегічний союзник раптом перекрив Україні доступ як до поставок нового озброєння, так і до розвідданих, обміну інформацією та супутниковими знімками. Заборона торкнулась навіть тієї зброї, яку погодив ще Джо Байден і яка вже доїхала до Польщі. Тож із перших чисел березня українські військові, котрі мали заплановані візити на логістичні хаби в Європі по спорядження і зброю, отримували там відмову на видачу. Станом на зараз це ще не катастрофа, але загроза величезна: американська допомога займає від 30% до 100% у постачанні за різними категоріями. Щоб хоч частково зменшити негативні наслідки, Україна має два найбільш очевидні шляхи.

Перший – домовлятись про екстрене збільшення допомоги з боку європейських та інших союзників. Наскільки реальні перспективи такого заміщення і за якими позиціями. Другий шлях, який дозволить компенсувати американську допомогу – збільшити виробництво зброї та її ефективні закупівлі самою Україною. На європейському треку останні дні подарували кілька обнадійливих і масштабних рішень, які потенційно зможуть підсилити ЄС і дати новий імпульс допомозі ЗСУ. А от на внутрішньому ринку в Україні ситуація, перефразовуючи слова зі щоденних зведень Генштабу, складна і неконтрольована.

Наприклад, перші майже повні два місяці цього року Агенція оборонних закупівель не укладала жодного нового контракту на постачання боєприпасів.

Чи є шанс відвернути катастрофу і як взагалі до неї дійшло, розбиралась [2] "Українська правда".

Щоб отримати повну картину, нам довелось поговорити з кількома виробниками дронів та іншої зброї, активістами, представниками кількох міністерств та асоціації зброярів.

На жаль, новий керівник Агенції оборонних закупівель на час підготовки матеріалу якраз звільнявся – перевлаштовувався на нову роботу і не зміг приділити нам час, тому ми залишаємось відкритими до його коментарів.

Проблеми з тими, хто купує

Ще за часів міністра оборони Олексія Резнікова була створена Агенція оборонних закупівель (АОЗ). На тлі тотальної корупції та непрофесіоналізму в профільних підрозділах Міноборони нова структура мала стати незалежним органом, який би забезпечував швидке та ефективне контрактування.

Простіше кажучи, Україна мала закуповувати більше озброєнь за ті самі кошти. Резніков охрестив нову Агенцію "військовим Амазоном". Але від самого початку роботи цієї структури справи там ішли зі скрипом.

На початку 2024 року АОЗ отримала нову керівницю Марину Безрукову, і з'явилася надія, що вдасться запустити такий собі "військовий маркетплейс". Якщо коротко – не вдалось.

Наприкінці 2024-го конфлікт між керівництвом Міноборони та Агенції набув публічного характеру. Відомство Рустема Умєрова у грудні навіть демонстративно забрало в АОЗу 23 мільярди гривень і передало їх Прикордонній службі на закупівлю боєприпасів. Історія там була непроста з обох боків, однак для нас вона важлива як публічна фіксація "розриву стосунків".

З початку 2025 року міністр оборони пішов у лобову атаку на Безрукову, паралельно потоптавшись по всій реформі корпоративного управління. Проте, за даними УП, усунення глави АОЗ було не примхою лише самого Умєрова. Цього ще з осені хотів президент Зеленський, який сам із певного часу перестав запрошувати Безрукову на Ставку верховного головнокомандувача.

В моменті гострої фази конфлікту в кінці січня близькі до Умєрова члени його команди пояснювали УП, що останньою краплею для міністра стало те, що АОЗ не законтрактувала зброю під ключові операції ЗСУ на 2025 рік.

"Умєров два місяці тому (початок грудня 2024 – УП) довів до АОЗ потребу ЗСУ під головні плани на 2025 рік. Сказав, що і скільки треба швидко купити. Вони купили рівно нуль", – обурювався співрозмовник УП в Міноборони наприкінці січня.

Частково це було дуже несправедливе твердження. За даними УП, кінець минулого року був часом масового контрактування українських дронів стратегічного ураження, так званих діпстрайків.

Після чергового засідання Ставки, де Зеленський вимагав зробити фокус на дронах, закупити 4 мільйони БПЛА, з яких десятки тисяч дронів дальнього ураження, АОЗ у листопаді – грудні саме цим і займалась. Ще до Нового року були законтрактовані тисячі таких дронів, як "Лютий", "Файєр Поінт" та інші.

Але ці досить ефективні історії не врятували керівництво Агенції. В січні міністр "звільняв" Безрукову, наглядова рада АОЗ "призначала" її ще на рік, а нотаріуси ледь не щодня міняли дані в реєстрі про керівництво структури. Аж поки "офіційно" тимчасово керувати закупівлями зброї не призначили главу Держоператора тилу Арсена Жумаділова.

Всі кадрові розбірки збіглися в часі з найгарячішою фазою сезону контрактування. І як наслідок січень став просто катастрофічним для забезпечення ЗСУ.

"В минулому році була схожа ситуація, коли призначили керівника АОЗ на початку року. Цього року ситуація повторилася вдруге. Коли керівництво закупівельника змінюється саме в цей період контрактувань, то це найгірше, що можна зробити для стабільних поставок зброї", – пояснює Катерина Михалко, яка є виконавчою директоркою асоціації виробників зброї "Технологічні сили України".

Було сподівання, що коли Жумаділов нарешті перебере контроль над Агенцією, то команда Умєрова почне швидке контрактування під ключові потреби Збройних сил.

Але й цього не сталося. У своєму звіті про місяць на посаді в АОЗ Жумаділов повідомив, що Агенція за його керівництва уклала 110 контрактів і взяла під них бюджетних зобов'язань на 120 мільярдів гривень.

Але того ж дня, 28 лютого, ГО "Центр протидії корупції" (ЦПК) опублікувала офіційну відповідь Агенції оборонних закупівель, з якої стало зрозуміло, що з кінця січня по кінець лютого АОЗ також не уклала жодного нового контракту на закупівлю боєприпасів:

"Інформуємо, що в період з 25 січня 2025 по 21 лютого 2025 Агенцією було укладено 72 державні контракти (договори) за категорією "Безпілотні авіаційні комплекси, безпілотні літальні апарати та повітряні мішені". Водночас за категорією "Боєприпаси" за визначений період державні контракти (договори) не укладались".

Уже після виходу матеріалу Агенція уточнила в коментарі УП, що нові угоди по снарядах з кінця лютого почали підписувати:

"У 2025 році виконується 22 контракти (щодо закупівлі снарядів - УП) на загальну суму 38,2 мільярда гривень. З них 10 контрактів на 2,2 мільярда були укладені у 2024 році, але почали виконуватися зараз, а 12 нових контрактів на 35,9 мільярда гривень укладені вже у 2025 році.

Крім того, є 76 перехідних контрактів із 2024 року, за якими взяті бюджетні зобов’язання на 57,3 мільярда гривень".

Голова правління ЦПК Віталій Шабунін у притаманній йому категоричній манері списав провал із закупівлями на неефективність особисто міністра оборони. Але хоч у цьому є частина правди, вся вона набагато страшніша – мова не про персоналію, а про передколаптичний стан ключової інституції.

Проблеми з тим, як купували

Весна почалась для Арсена Жумаділова зі звільнення. Після місяця спроб розібратись із закупівлями зброї він вирішив офіційно відмовитись від посади керівника Оператора тилу, хоча ще не так давно запевняв, що зможе суміщати роботу в обох агенціях.

Це може слугувати маленьким, але дуже промовистим штрихом для характеристики того масштабу негараздів із купівлею озброєнь, що з ним стикнулася країна.

Уже зараз можна діагностувати кілька хронічних проблем цієї сфери, які на тлі зупинки американської допомоги можуть стати фатальними.

Передусім – відсутність реальних грошей при величезному формальному бюджеті АОЗ.

За даними УП, за 2024 рік Агенція сумарно уклала контрактів більш як на 700 мільярдів гривень. Але реальних грошей за цими угодами було сплачено трохи більше третини. Тобто ще є укладені угоди на суму приблизно 450 мільярдів, під які банально не було фізичних грошей.

Однак вони підписані, чинні і чекають взяття під них бюджетних зобов'язань. Чи вийде у нового керівництва АОЗ просто махнути рукою на ці угоди? От уже навряд. А як укладати нові угоди, якщо попередній "спадок" більший за весь бюджет на цей рік?

Після виходу матеріалу Агенція в коментарі УП розповіла про стан своїх фінансових справ:

"Загалом АОЗ було доведено коштів на суму 339,3 мільярда гривень. За перші 2 місяці року вже було взяло бюджетних зобов'язань на 205,1 мільярда, зокрема за лютий - на 199,3 мільярда".

Друга хронічна загроза для закупівель зброї – невиконання підписаних угод.

За контрактами 2024 року АОЗ сплатила постачальникам десь приблизно 250 мільярдів гривень, а продукції отримала – на менш як 150 мільярдів. Де зависли понад 100 мільярдів (не мільйонів!) гривень, треба розбиратись в кожному окремому випадку. Але зброя на ці гроші не дійшла до фронту.

По багатьох напрямках АОЗ загалом нормально справилася із поставками. Але коли мова заходить про снаряди і міни крупних калібрів, то часом показники дуже плачевні.

Наприклад, це стосується пострілів 155-го калібру. Формально в 2024-му під потребу Генштабу по цій номенклатурі уклали контрактів майже на 100 тисяч штук, але фактична поставка не склала і десятої частини.

В АОЗ говорили про підготовку прямого контракту з німецьким Rheinmetall на ледь не пів мільйона 155-мм снарядів. Але про підписання такої угоди ні в кого немає жодної інформації. Хоч про набагато менші "перемоги" і дрібні угоди з німецьким концерном новини одразу потрапляли в медіа.

Третя загроза, здатна зірвати забезпечення ЗСУ – відсутнє чи епізодичне контрактування власних потужностей.

Наприклад, в Україні є потенціал по випуску тих же боєприпасів 155 мм. Ще восени минулого року приватна компанія "Українська бронетехніка" разом із одним із європейських партнерів подали пропозицію на постачання 155-мм пострілів.

Співрозмовники УП в Мінстратегпромі оцінюють потужності цього виробництва десь у 100 тисяч штук на перший рік. Джерела УП в Міноборони розповіли, що МОУ навіть відряджало експертів оцінити виробництва в Україні і в ЄС. Однак станом на початок березня АОЗ не законтраткував жодної, навіть пробної партії.

Не краща ситуація і з технологічним озброєнням типу безпілотників різних систем тощо.

Катерина Михалко розповідає УП, що Техносили порахували за підсумками 2024 року, що 63% виробничих потужностей членів їхньої асоціації простоювали. Тобто з 10 можливих дронів держава не закупила і 4.

УП поспілкувалась із кількома виробниками різних БПЛА, і станом на початок березня ситуація з контрактуванням доволі непроста.

Частина виробників мала перехідні контракти з минулого року до початку березня, частина – не має угод взагалі.

Декому підписали невеликі короткі контракти на маленькі партії дронів і обіцяють підписати великі "скоро". Для частини це "скоро" уже настало, але одразу почалось інше – чекання реальних авансів "сьогодні – завтра".

У великої кількості виробників традиційного конвенційного озброєння – від мін і мінометів до артилерії і навіть ракет – часто контракти також закінчувалися в лютому.

Тому назагал панівний настрій у середовищі українських зброярів на початок весни доволі пригнічений і нервовий. Всіх дістали щорічні "голодні місяці" простоїв на початку року, які цьогоріч затягнулись аж до березня через кадрову колотнечу в АОЗ.

Йде третій місяць року, а зброя не те що не на фронті, а ще навіть не підписані угоди на її виготовлення.

***

Американська допомога, яка в останні роки дозволяла згладжувати дефекти виконавської дисципліни українських чиновників, фактично припинилася. Принаймні усім, хто займається закупівлями для армії, необхідно дивитись на можливість допомоги з-за океану як на приємний бонус, а не як на щоденну реальність. Її потрібно максимально швидко заміщати європейськими постачаннями чи українським виробництвом.

Європейські інституції відомі своєю інертністю, тому найбільше зусиль доведеться докласти таки для українського виробництва. Враховуючи, що до 60% потенціалу простоює, це може стати точкою для великого зростання.

І в цих умовах березень 2025 року стає вирішальним для забезпечення ЗСУ.

"Важливо розуміти, якщо не брати fpv, де можна швидко нарощувати випуск, то решту дронів не можна купити сьогодні на завтра. Так не працює. Я вже не кажу про іншу зброю, бронетехніку чи боєприпаси. Там середній цикл виробництва – від 3 до 9 місяців. Якусь бронетехніку і 12 місяців можуть виготовляти", – пояснює Михалко.

"Уявімо, що є якийсь виробник розвіддронів. Йому підписують контракти в березні. Уявімо, що якимось чудом платять аванси теж у березні. Чому важливі контракт і передоплата? Бо є частина технологій і компонентів, які неможливо закупити, якщо немає сертифіката кінцевого споживача від армії. Наприклад, вибухові речі, оптика специфічна тощо.

І от якщо їм заплатити зараз, то продукція в кращому разі буде десь восени готова, – додає СЕО Техносил. І сумно резюмує: А дефіцит за ці два місяці року, які вже минули, на фронті нічим не компенсуєш".

«Аргумент» [3]

На цю тему: