Солдат Олександр Москалюк - Зеленському: Я не вірю Вам, але вірю чесним патріотам

Поговоримо спокійно про демобілізацію і не тільки. Візьмемо за основу, що я далекий від реалій стану війська і сприймаю дійсність стосовно готовності українців служити в нормальній армії в рожевих окулярах. Прямою мовою — я хайпанув на темі, яка болить усім, але не реальна до виконання через те, що державу захищати добровільно не хочуть українці. Нас, тих, хто прийшов на початку, міняти ніким, і влада реально розуміє стан речей та тримає силою останніх, хто боронить Україну, в надії примусити ворога до миру тривалою боротьбою, не оглядаючись на ціну.

Виходячи з вищевикладеного, питаю — чому тоді в армії бардак? Чому до сих пір грьобана кафедра навіть зараз з проходняка може поставити над досвідченими військовими шалупонь після кафедри і надати йому можливість приймати рішення? Чому до сих пір значну частину забезпечення тягнуть волонтери? Чому армія — це суцільна паперова тяганина?

Йдемо далі — як так можна керувати державою, що боронити її добровільно немає охочих і лише один дієвий варіант — це бити в п'яточок та пакувати в бусик? Чи можливий варіант, що потужний менеджмент країни — просто обісрана, нездарна маячня дурнів при владі, які сприймаються не як свої народом України?

Йдемо далі — виходячи з Вашої мерзенної зеленої логіки, ми, добровольці з перших днів, єдині, хто прийшов сам боронити те, чим Ви керуєте, і довірились Вашому розумінню управління усіма процесами в державі. І виходить, що ми — Ваша остання надія втримати країну?

Якщо так, то чому Ви нам не платите хоча б на рівні перших років у перерахуванні на купівельну спроможність? Що-що, а гроші на зарплати військовим світ нам дасть, але потрібно тримати імідж і не красти з допомоги, яку нам надають.

Виходячи з того, що ми єдині і незамінні, і міняти нас реально ніким, то чому б нам не накинути по 5 днів до відпустки за кожен рік на війні для відпочинку? Чому б не внести зміни до проходження служби, а саме до відпочинку після перебування на позиції місяць або, як вже часто буває, декілька місяців в окопі, і дати правову базу відпустити бійця на відновлення до родини, а не спонукати в гнидниках умовної безпеки лізти в пляшку від туги за рідними, яких не бачуть роками?

Якщо ми такі незамінні, то можна надати психологам статус, гідний професії, і не вважати їх анальною пробкою при ухваленні рішень в ЗСУ, а надати їм можливість покращення нашого морально-психологічного стану.

Чи можна дати нам хоч краплину віри в демобілізацію, відпустивши хоча б дідів 55+? Якщо ми незамінні, а країну населяють виключно не українці, які ніколи не розглядали імовірність захисту своєї землі, то вийдіть і поясніть нам публічно, що робити, куди ми рухаємось і як вистоїмо.

Поясніть нам, як ми втримаємо територію, яку населяло 40 млн не українців, кількістю одного мільйона осіб, які дотичні до оборони? Поясніть нам правовий статус нашого спротиву в країні не українців і чи не є ми злочинцями, виходячи з Вашої логіки?

Я, рядовий, мав честь отримати Золотого Хреста від Залужного. Конкретизую своє питання — ми, суттєва меншість, маємо право на свої дії зі збереження Української державності в країні, де народ іншої думки? Чи просто Ви — трутневий монозброд, який сприймається в Україні як окупанти, що вивчили українську мову, і Вам немає віри, що і призвело до провалу мобілізації?

Виходячи з Вашої логіки "ніким міняти", черги до військкоматів у 22 році були викривленням дійсності? А якщо були, то там стояли не українці з намірами озброєння не задля оборони України?

Пане Президенте, в тексті я згріб усе, що болить, в купу. Стилістично він невірний і слабкий. Але нас міняти ніким, і боронити державу ніхто не хоче? Лишившимся 23 млн населення все рівно, який прапор, мова, і чхати на свою землю?

Тоді вийдіть і скажіть, що я, патріоти в ЗСУ, Залужний та ще багато славетних героїв — в меншості і не маємо легітимного права на свою землю, країна нам не належить і дії наші незаконні, якщо це так!?.

Якщо ні, то сформуйте уряд національної єдності, поясніть свій план виживання країни, зробіть реформи в ЗСУ, поверніть авторитетних командирів, перестаньте ганьбити Україну крадівництвом і покарайте фігурантів "двушечки на москву".

Я не вірю Вам, але вірю чесним патріотам.

Олександр Москалюк, військовий, старший солдат, колишній підприємець; сторінка автора у Фейсбук

«Аргумент» [2]

На цю тему: