Справа Гандзюк під загрозою закриття

Важная новость

Справа про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк опинилася під загрозою зриву та закриття за строками давності. Головуюча суддя Київського апеляційного суду Оксана Рудінченко несподівано пішла у відставку за власним бажанням, через що трирічний розгляд апеляцій колишнього голови Херсонської облради Владислава Мангера та Олексія Левіна може розпочатися з нуля.

Про це повідомили [2] у фейсбук-спільноті "Хто замовив Катю Гандзюк".

16 червня стало відомо про складання повноважень головуючою суддею Оксаною Рудінченко. За інформацією ініціативної групи, Рудінченко ухвалила рішення піти у відставку за власним бажанням, попри те, що мала законне право здійснювати правосуддя ще протягом 12 років.

Це рішення тягне за собою процесуальні наслідки:

Повний перезапуск: Через зміну головуючого розгляд справи в апеляційній інстанції тепер може розпочатися з самого початку.
Ризик закриття: Нове коло судових засідань створює максимальні ризики для закриття провадження у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Хронічна зміна колегій: Це вже четверта заміна суддівського складу за час розгляду справи Гандзюк. Попередній раз колегію змінили через досягнення одним із суддів граничного 65-річного віку.

Справа перебуває на стадії апеляційного оскарження вироку першої інстанції вже майже три роки — з 2 серпня 2023 року. За цей час судді встигли опрацювати значну та найбільш суттєву частину письмових матеріалів і доказів.

Активісти наголошують, що засуджені Владислав Мангер та Олексій Левін, разом зі своїми адвокатами, регулярно вдавалися до тактики зловживання процесуальними правами задля штучного затягування часу. Попри публічні заяви Мангера про нібито небажання закривати справу "за строками", правозахисники переконані: захист обов'язково скористається відставкою Рудінченко і вимагатиме дослідження всіх доказів заново.

У спільноті вимагають від керівництва судової влади негайних організаційних рішень.

"Ми неодноразово говорили, що розгляд справи в апеляції надто довготривалий, і просили суд призначити більше засідань або бодай дати чіткий графік. Це питання актуальне і сьогодні. Тому ми наполягаємо, щоб суд встановив чіткий графік засідань — щотижнево. Саме це дозволить справі "не померти" за строками. Відкладене правосуддя — це відмова в правосудді. Justice delayed is justice denied. І тому кожен суддя, кожна колегія суддів у цій справі, як частина судової системи, відповідальна за те, щоб правосуддя відбулося", - резюмували активісти.

Нагадаємо, 31 липня 2018 року на радницю херсонського міського голови Катерину Гандзюк напали біля під'їзду її будинку і облили сірчаною кислотою. Гандзюк потрапила в реанімаційне відділення. 4 листопада активістка померла в лікарні.

6 червня 2019 року суд ухвалив вироки п'яти виконавцям убивства Гандзюк - вони отримали від трьох до шести з половиною років ув'язнення. Окремо судять Ігоря Павловського, якого слідство вважає посередником між замовниками та виконавцями вбивства.

У липні 2020 року прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера і експомічника депутата Херсонської облради Олексія Левіна за організацію нападу на Гандзюк.

12 серпня Київський апеляційний суд закріпив справу Владислава Мангера та Олексія Левіна за Дніпровським районним судом Києва.

На одному із засідань свідки у справі - колишній член "Правого сектору" Павло Пилипенко та бізнесмен Сергій Брага - дали свідчення в суді про причетність голови Херсонської облради Владислава Мангера та його посібника Олексія Левіна до замовлення нападу на активістку Катерину Гандзюк.

26 червня 2023 року Дніпровський райсуд Києва засудив Левіна та Мангера до 10 років тюрми.

«Аргумент» [3]

На цю тему:

Справа Гандзюк під загрозою закриття - суддя йде у відставку

Справа Гандзюк під загрозою закриття - суддя йде у відставку