Про це повідомляє «Судовий репортер [2]» із посиланням на ухвалу [3] від 3 лютого.

31 травня 2011 року начальника земресурсів Київщини Юрія Вязьмітінова затримали у готелі «Київ» за підозрою в одержанні 90 тисяч доларів хабара.

У 2013 році суддя Печерського суду Оксана Царевич засудила [4] Вязьмітінова до 5 років позбавлення волі умовно. Але згодом вирок скасували і справу слухав повторно суддя Олег Білоцерківець, який у лютому 2018-го повернув матеріали прокурору на додаткове розслідування [5].

У липні 2018-го апеляційний суд рішення про повернення справи скасував як таке, що ухвалено із надуманих причин і навіть із перевищенням компетенції, оскільки суддя Білоцерківець вже вдався в оцінку зібраних доказів, що мав право робити тільки у вироку. Після цього в Печерському суді не знайшлося суддів для нового розгляду справи. Обвинувальний акт відправили у Святошинський суд до судді Івана Бандури, який через понад 3 роки справу закрив за клопотанням обвинуваченого.

Вязьмітінов не визнав своєї вини у вчиненому, заперечив фактичні обставини справи, але просив звільнити його від відповідальності в зв’язку із закінченням строків давності.

Адвокат і прокурор клопотання підтримували.

Частина 3 статті 368 Кримінального кодексу передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із забороною обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули 10 років — у разі вчинення тяжкого злочину.

Суддя погодився, що строки дійсно минули і звільнив Вязьмітінова від відповідальності і справу закрив.

Тим часом, 2 лютого в іншій кримінальній справі заарештовано квартиру, яка належала сину Вязьмітінова [6] — Євгенію.

Квартира по вулиці Ірининська 5/24, що за 7 хвилин від метро «Золоті Ворота», визнана речовим доказом у кримінальному провадженні про шахрайство.

У 2007 році Євгеній Вязьмітінов добровільно видав на ім’я мачухи довіреність на право розпоряджатися квартирою. У подальшому жінка передала квартиру в іпотеку своєму батькові під виглядом позички 2 мільйонів доларів, які нібито Вязьмітінов не отримав.

У червні 2011 року мачуха переконала сина Вязьмітінова виписати довіреність на дарування квартири як запоруку вирішення проблеми, яка виникла з батьком. Вязьмітінов-молодший погодився, оскільки був впевнений, що відчуження квартири неможливе, оскільки на все його майно накладено арешт ухвалою суду ще в 2010 році.

Нотаріус заборони на відчуження не помітила і посвідчила договір дарування квартири дружині Вязьмітінова-старшого.

У подальшому дії нотаріуса розслідувалися і вивчалися пошукові запити, за якими вона перевіряла майно. Вважається, що якби нотаріус шукала за конкретнішими даними, зокрема податковим номером власника квартири, адресою квартири, то інформація про арешт відобразилася б.

У 2018 році ексдружина Вязьмітінова квартиру продала. Після того, як у січні 2022-го клопотання про арешт квартири надійшло до Печерського суду, її вкотре переоформили на нового власника. Попри це, суд погодився квартиру арештувати.

Син Вязьмітінова стверджує [7], що колишня дружина його батька, скориставшись місцеперебуванням чоловіка в Київському слідчому ізоляторі, у 2011-2012 рр. присвоїла особисті речі та документи, що належали їм із батьком.

Ексчиновник та його син подали цивільні позови: останні заявлені ними суми збитків — 53,5 і 60 мільйонів гривень.

У списку нібито викраденого — численні золоті годинники, золоті ланцюжки,  погон полковника царської армії, з монограмою царя Миколи II, золоті браслети, перстень з чорним діамантом, кілька хрестів, усипаних діамантами,  ручка кулькова з золотом, що на ковпачку має Герб Росії — Двоголовий Орел, прикрашений діамантами, монета «Максимус», Стародавній Рим, III століття до нашої ери, сережки та обручка зі скіфського золота та ін. 

«Аргумент» [8]