Голова Господарського суду міста Києва Вадим Босий може мати джерела незаконного збагачення, а його розлучення 15 років тому – виявитися фіктивним. Поки Босий рухався кар’єрними сходами, у "колишньої" дружини та батьків з’явилось багато майна незрозумілого походження. Втім, Національне агентство запобігання корупції відмовляється проводити перевірку декларації судді, прикриваючись воєнним станом.

Важливий фігурант

Господарський суд м. Києва є одним із найбільш завантажених з точки зору обсягів і складності процесів, які тут розглядаються. Адже йдеться про бізнес-суперечки за участю компаній зі центральними офісами у столиці, представництвами міжнародних бізнес-структур, крупних банківських позичальників та інших великих і дрібних підприємств. Посада голови суду має бути предметом особливої уваги з боку громадськості і правоохоронних органів.

Нинішній його очільник Вадим Босий був обраний на цю посаду відносно нещодавно – наприкінці травня 2023 року. До цього він вже довгий час був , який обіймав посаду заступника голови суду, , а ще раніше – працював у Господарському суді Полтавської області.

В публічній площині Босий відомий як фігурант [2] скандальних "плівок Вовка" (голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк). Журналісти проекту "Слідство.Інфо" розповідали, що в 2019 році Босий "зекономив" 9 млрд грн. для олігарха Ігоря Коломойського у спорі з Національним банком.

"До Павла Вовка у кабінет завітав його колега — заступник голови Господарського суду Києва Вадим Босий. … Справа стосувалася кредитних договорів та договорів поруки, які Коломойський намагався визнати недійсними через суд. … Після перемовин Вовка з колегою та кількох таємничих дзвінків Вовка, мільярди в державний бюджет так і не потрапили — суддя Босий ухвалив рішення на користь Коломойського", - писало видання, яке одним із перших проаналізувало масив злитих "плівок Вовка".

Ще одне, м’яко кажучи, проблемне рішення Босого стосувалось [3] виплат Київським метрополітеном майже двох мільярдів гривень на користь структур Павла Фукса. Тоді суддя затвердив "кабальну" для столиці мирову угоду з компанією проросійського олігарха, згідно з якою 2 гривні з кожної поїздки в київській підземці мали б перераховуватися на рахунки Фукса.

Можна припустити, що ці та схожі рішення не могли не позначитися на матеріальному становищі самого судді Босого та його родини. ЗМІ неодноразово писали [4] про автопарк і домоволодіння судді, а також про ймовірність фіктивного розлучення. Зокрема, йшлось про те, що через три роки після нібито розірвання шлюбу, у пари народилась ще одна дитина, суддя продовжував здійснювати з колишньою коханою спільні подорожі тощо. Утім, оприлюднення цих фактів не завадило просуванню Босому кар’єрними сходами. Більш того, виглядає, що наявність в нього майна яке не відповідає задекларованому майновому стану, навмисне не цікавить відповідні компетентні органи.

Незрозуміле майно

У моєму розпорядженні опинилось листування громадських активістів із Нацагентством запобігання корупції, з якого випливає, що голова Госпсуду Києва Босий може і далі вільно користуватися і своїми автомобілями, і своїми квартирами.

У листі активістів перераховані не лише відомі публічно факти, оприлюднені раніше в медіа, але й нові дані, взяті з загальнодоступних систем агрегації даних, наприклад, YouControl.

Зокрема, автори звернення до НАЗК вказали на фіктивний характер розлучення судді Босого з дружиною Катериною, а відтак – незаконне невнесення в декларацію інформації про неї та дітей. Крім народження спільного сина, Босий, як відзначається, користується квартирою, яку на своє ім’я уже після "розлучення" придбала дружина у столичному ЖК "Паркові озера" (вартість $70 тис.). Також, уже після розірвання шлюбу Босий неодноразово перетинав кордон на автомобілі матері дружини Honda CR-V та мав право керування автомобілем дружини Daihatsu Terios. Крім того, "розлучена" Катерина придбала LEXUS NX 300H, який згодом переоформили на батька судді, а сам суддя виїздив на ньому за кордон. Те саме відбувалось зі ще одним авто "екс-дружини" – Mercedes ML 350. Жінка, працюючи на посаді клерка в Київській облраді, не лише змогла накопичити на автопарк, але й відкласти близько 24 тис. доларів на щорічне поповнення власних карток. Крім того, в 2019 вона стала власницею трикімнатної квартири площею 107,1 кв.м в елітному місці в центрі Києва, на бульварі Лесі Українки, 7-В, з двома недешевими паркомісцями. В цьому ж домі власницею житла на 104,1 кв м є 22-річна дочка судді Ірина. Підстава – договір дарування.

Активісти також зазначають і на невідповідність рівню доходів витрат батька судді – Петра Миколайовича. Той подарував синові 2,5 млн грн. готівкою. Крім того, придбав білі Land Cruiser Prado 3000, а потім їздив на "лексусі" "колишньої" невістки. Мати ж судді – Валентина Анатоліївна, стала щасливою власницею квартири в ЖК "Паркові озера" вартістю $53 тис. Ці видатки явно перевищують прибуток зареєстрованого на них ТОВ "Собин" (36298149), на яке оформлено право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 7055,7 кв.м у Переяславі.

Мовчання НАЗК

Втім, перелічені факти не зацікавили Нацагентство з запобігання корупції. В моєму розпорядженні опинилась і відповідь НАЗК на запит активістів щодо проведення повної перевірки декларацій Босого. Агентство відзначає, що під час здійснення моніторингу способу життя перевіряються, зокрема, обставини набуття активів та майна після 28.11.2019 – дати набрання чинності законом, яким передбачена відповідальність за набуття незаконних активів. "Водночас, … у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються", йдеться у відповіді НАЗК.

Варто відзначити, що таке трактування законодавства є дещо маніпулятивним. Адже обмеження щодо проведення перевірок під час воєнного стану стосуються виключно декларацій, термін подачі яких припадає на період дії воєнного стану. А оскільки звернення активістів стосується періодів до 2021 року – ніщо не заважає НАЗК провести відповідні перевірки. Тим більше, що закон [5] "Про запобігання корупції" не містить жодних обмежень щодо здійснення НАЗК своїх функцій у період воєнного стану.

Таким чином, можна припустити, що НАЗК самостійно – або з подачі інших органів чи персоналій – не бажає брати до уваги очевидні ознаки ймовірного незаконного збагачення з боку голови Господарського суду м. Києва. Причина є вагомою, бо результати перевірки НАЗК можуть відкрити простір для роботи іншого антикорупційного органу – НАБУ. Якщо дані підтвердяться, мова може йти про фіктивне розлучення і, відповідно, про приховування доходів та про незаконне збагачення (це стаття 368-2 КК України, санкція якої передбачає до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною обіймати певні посади на строк до 3 років).

Для голови НАЗК Олександра Новікова такі справи, як стосовно Вадима Босого – це один із індикаторів прозорості і ефективності діяльності агентства. Зокрема, у нещодавно оприлюдненому аудиторському звіті про роботу відомства йдеться [6] про неефективність механізму "швидких" перевірок замість належного контролю правильності та повноти заповнення декларацій, а також про фактичну залежність НАЗК від рішень і "побажань" Офісу Президента. Відомо, що за судову систему на Банковій відповідає заступник керівника Офісу Андрій Смирнов, а за силовий блок – Олег Татаров. Навіть незалежний аудит фіксував факти небажання НАЗК самостійно проводити глибинні перевірки, моніторинг і відслідковування конфлікту інтересів там, де вони зобов’язані робити це по закону. Тож цілком можна припустити, що цього разу із суддею Босим йдеться про той самий випадок. Тим більше, що він сам – як розповідають джерела в його оточенні – останнім часом неодноразово хизувався знайомством з "сильними світу" з Банкової. 

Ще одна особливість справи Босого полягає в тому, як вона виглядає в контексті претензій [7] міжнародних партнерів України щодо боротьби з корупцією, точніше її відсутності. Адже не лише українці, які вважають президента відповідальним за топ-корупцію, вимагають боротьби із нею. І питання не тільки в грошах на відбудову, але й передусім в наявності справедливого, а отже чесного і прозорого, правосуддя. Ще влітку Володимир Зеленський своїм указом [8] зобов’язав посилити відповідальність за корупцію саме в судах. "Мають бути перевірки доброчесності суддів, і не лише перед призначенням на посаду", заявив тоді глава держави на фоні скандалу з хабарем голові Верховного суду. Проте, як показує історія з головою Господарського суду Києва, на нижніх ланках питання незаконного збагачення стоять не менш гостро, ніж на вершині суддівської піраміди. Чим не нагода взяти цей випадок під особистий контроль і показово об’єктивно розібратися з реальними підставами отримання суддею квартир і машин – незалежно від того, чиї зв’язки він виставляє напоказ на закритих нарадах і неформальних заходах?

На фото: "суддя" Вадим Босий - ворог народу України, якого "кришує" нинішня влада. Фото з відкритих джерел

(Джерело [9]).

Автор: Сергій Бондаренко, блогер, громадський діяч

«Аргумент» [10]

На цю тему:

• Суддя Вовк допомагав людям Коломойського вирішити одну зі справ "ПриватБанку" на 9,2 млрд гривень [11]
• Як суддя Вовк допоміг Коломойському у справі «Приватбанку» «зекономити» дев’ять мільярдів гривень [12]