Катастрофічний авіаудар по селищу Комишуваха 2 листопада 2026 року, який забрав життя понад 50 людей, потребує не лише фіксації чергового воєнного злочину агресора, а й глибокого внутрішнього аналізу.

Окрім прямої відповідальності рф, яка здійснює планові терористичні атаки, існують серйозні питання до управлінських та логістичних рішень місцевої влади та Запорізької ОВА.

Для розуміння причин масштабу трагедії необхідно об'єктивно розібрати ключові фактори та допущені прорахунки.

1. Доцільність капітального будівництва у прифронтовій смузі

Зведення підземного освітнього простору вартістю понад 114 мільйонів гривень у селищі, що розташоване за 15–20 км від лінії бойового зіткнення, від самого початку викликало обґрунтовані сумніви. Через щоденні безпекові ризики повноцінне очне навчання дітей тут було неможливим. Інвестування величезних бюджетних коштів у стаціонарний об'єкт у зоні прямої досяжності ворожої авіації та реактивної артилерії (який до того вже зазнав прямого влучання та катастрофичних руйнувань) виявилося управлінським рішенням із критично високим невиправданим рівнем ризику.

2. Використання адміністративного ресурсу та формування хибних очікувань

Затвердження проєкту супроводжувалося широкою піар-кампанією та подоланням занепокоєння з боку громади. Посадовці переконували мешканців, що підземний комплекс є гарантією безпеки, здатною витримати переважну більшість типів повітряних атак. Така риторика сформувала у людей ілюзію повної захищеності, що безпосередньо вплинуло на зниження темпів евакуації та затримало частину цивільного населення на лінії вогню.

3. Непрозорість тендерних процедур та кошторисів

Будівельний підряд на суму понад 109 мільйонів гривень отримало ТОВ "ВІВАТ БУД" за умов мінімального зниження стартової ціни на Prozorro (лише на 42 тисячі гривень). Програма "Школа офлайн" у регіоні демонструє ознаки монополізації підрядів та завищення вартості будівельних матеріалів. Використання фінансових ресурсів у такий спосіб під час війни вимагає ретельного антикорупційного аудиту.

4. Концентрація цивільної інфраструктури в одній точці

Перетворення підземної школи на багатофункціональний хаб — де одночасно розмістили ЦНАП, пункт незламності та гуманітарний штаб — створило великий об'єкт масового скупчення людей. Військова логіка вимагає максимального роззосередження цивільних служб у прифронтовій зоні, натомість тут було створено єдину статичну мішень.

5. Об'єктивні характеристики захисту

Проєкти підземних шкіл відповідають цивільному класу захисту А-4 (захист від уламків та ударної хвилі). Вони не розраховані на пряме кінетичне влучання важких проникаючих авіабомб. Влада знала ці характеристики, але продовжувала позиціонувати об'єкт як надміцне сховище.

6. Провал інформаційної та операційної безпеки

Організація видачі гуманітарної допомоги в одному й тому самому місці, щопонеділка, за сталим графіком (між 10:00 та 11:00) — це груба помилка безпеки в умовах активної повітряної розвідки ворога та присутності агентури. Замість впровадження мобільної або адресної доставки допомоги безпосередньо до домівок, людей систематично збирали у черги, що полегшило планування атаки для окупантів.

7. Зміщення акцентів у висвітленні подій

В офіційній комунікації керівництва ОВА спостерігається намагання переключити увагу виключно на факт ворожої агресії, повністю оминаючи питання внутрішньої відповідальності за організацію процесу. Трагедія вимагає чітких відповідей: хто погодив графік масових заходів, чому не було забезпечено прихованість та чому цивільних переконували у повній безпеці об'єкта.

8. Некоректність висвітлення подій заради виправдання власних прорахунків, порушень та помилок

Я чудово пам'ятаю які наслідки мають ураження авіабомб для захисних споруд.

Дев'ять прямих влучань тритонних авіабомб КАБ-3000 зрівняли б із землею не лише школу, а й кілька навколишніх кварталів, утворивши гігантські вирви завглибшки з багатоповерхівку.

Совєтські військові бункери комбінату "Азовсталі" будувалися з розрахунком на ядерний удар і мали метри суцільного залізобетону та товстий шар металургійного шлаку. Цивільна підземна школа такого захисту не мала за визначенням.

Те, що наслідки удару в Комишувасі (за наявними даними на 3 листопада 2026 року) не виглядають як повне випалення території радіусом у кілометр, пояснюється важливою військово-технічною деталлю: цифра "9 КАБів" стосується, скоріш за все, загальної кількості бомб, випущених по всьому селищу та його околицях, а не безпосередньо по самій будівлі школи.

Об'єктивна військова картина цієї атаки виглядає інакше:

• Масований наліт на селище: російська авіація випустила 9 керованих авіабомб по Комишувасі загалом. Більшість із них розірвалися на околицях, у приватному секторі та на підступах до населеного пункту через похибки в наведенні.

• Тип бомб, що влучили в школу: Безпосередньо по території гімназії та укриття припав удар меншої кількості бомб (орієнтовно 1–2 влучання). Крім того, наразі військова експертиза ще встановлює точний калібр бомб, які поцілили саме в захисну споруду. Цілком ймовірно, що по самій школі відпрацювали легші, але точніші КАБ-500, які мають вищу точність наведення, ніж надважкі КАБ-3000.

• Характер пробиття укриття: Навіть одна бомба калібру 500 чи 1500 кг, маючи проникаючий фугасний ефект, здатна пробити цивільне перекриття класу А-4 (яке розраховане переважно на уламки та тиск повітряної хвилі, а не на пряме кінетичне влучання важкого авіаційного снаряда). Основні руйнування всередині укриття сталися через обвал опорних стін від вібрації та блокування виходів, а не через те, що укриття повністю випарувалося.

Початкові емоційні заяви посадовців у перші години часто грішать перебільшенням калібрів або узагальненням ("нас атакували дев'ятьма КАБ-3000"). Наразі вибухотехніки та ДСНС проводять ретельний аналіз залишків фюзеляжів та крил бомб на місці трагедії, щоб встановити, що саме пробило дах підземної школи.

9. Системні ризики аналогічних проєктів

Комишуваха була презентована як флагманський проєкт мережі підземних шкіл Запорізької області. Сьогодні цей досвід довів свою трагічну помилковість. Проте подібні об'єкти продовжують зводити в інших прифронтових районах Запоріжжя та Харківщини за подібними схемами управління. Без негайної зміни підходів існує висока ймовірність повторення аналогічних катастроф.

ВИСНОВОК ТА ЗАКЛИК ДО ДІЇ:

Я звертаюся до НАБУ, ДБР та правоохоронних органів із вимогою:

1. Провести всебічний фінансовий та технічний аудит будівництва підземної школи в Комишувасі та діяльності підрядника ТОВ "ВІВАТ БУД".

2. Надати правову оцінку діям керівництва Запорізької ОВА щодо доцільності витрачання коштів на капітальне будівництво у зоні ураження КАБів.

3. Розслідувати дії посадовців, відповідальних за організацію масових зборів населення на прифронтових територіях без дотримання вимог безпеки.

Спроби приховати прорахунки планування за фактом війни мають бути припинені. Суспільство вимагає прозорого розслідування та притягнення винних посадових осіб до відповідальності.

Зображення вгорі: на місці трагедії. Фото з відкритих джерел

Геннадій (Терегеря) Харченко, боєць 1-го корпусу НГУ "Азов"; сторінка автора у фейсбук

«Аргумент» [2]

На цю тему:

• Політолог П’ятигорець навів російські КАБи на школу в Камишувасі, вже 53 вбитих [3]
• Комишуваха: під завалами можуть бути ще 38 людей, зниклих безвісти - 59 [4]
• Село стерли за ніч: як війна руйнує життя на Запорізькому напрямку [5]