У списку фігурують основні дійові особи, які фальсифікували кримінальні провадження проти детективів.

У липні цього року офіс президента України руками народних депутатів намагався знищити незалежність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України. Зокрема, правоохоронці провели обшуки у детективів НАБУ за нібито "звʼязків із РФ". Центр протидії корупції оприлюднив [2] список тих, хто намагався знищити антикорупційні органи, та пообіцяв невдовзі доповнити сайт ще понад 60-ма людьми.

Головні фігуранти, які були задіяні у спробах знищити НАБУ і САП:

- генеральний прокурор Руслан Кравченко — легалізував незаконне переслідування та підписав підозру детективу НАБУ Руслану Магамедрасудову за звинуваченням у нібито його намірах торгівлі з Росією:

- радник генпрокурора Айдин Худієв — брав участь як свідок у фабрикуванні справи проти Магамедрасудова щодо нібито "махінації із податками";

- директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов — у липні організував підозри трьом детективам НАБУ щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася кілька років тому. Вказано, що  фігуранти справи "Мідас", ймовірно, мали звʼязок з керівництвом ДБР, зокрема із його директором;

- заступник голови Служби безпеки України Олександр Поклад — організовував справу проти народного депутата Федора  Христенка, щоб той дав фальшиві свідчення проти детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова та прокурорів САП;

- перша заступниця генпрокурора Марія Вдовиченко — погоджувала процесуальні документи та продовження строків розслідування. Виконавча директорка київського Центру протидії корупції Дар’я Каленюк вказала, що Вдовиченко стала першим заступником генпрокурора. Брат Вдовиченко працює у військовій прокуратурі Росії, а її батько має бізнес в тимчасово окупованому Криму;

- перший заступник начальника Департаменту захисту національної державності СБУ Сергій Дука — у липні СБУ здійснила понад 50 обшуків у детективах НАБУ під його керівництвом. Після цих обшуків Магамедрасулова взяли під варту;

- прокурор офісу генерального прокурора Олександр Ганілов — у суді представляв обвинувачення проти детектива НАБУ;

- колишній заступник генерального прокурора​​ Ігор Мустеца —входив до групи прокурорів, що займалися "розслідуванням" справи проти Магамедрасулова;

- заступник генерального прокурора Андрій Лещенко — легалізовує незаконні дії та справи;

- слідчий другого відділу слідчого управління СБУ у м. Києві та Київській області Володимир Спільний — керівник групи слідчих у справі щодо Магамедрасулова та його батька;

- слідчий другого відділу слідчого управління СБУ у м. Києві та Київській області​​​​ Олександр Майборода — входить у групу слідчих у справі  Магамедрасулова;

- керівник Головного слідчого управління Служби безпеки України Андрій Швець — у Службі безпеки України координує все слідство, а також надає незаконні вказівки в справах. Він особисто допитував парламентаря Христенка;

- начальник одного з управлінь Департаменту захисту нацдержавності СБУ​​ Максим Василяка — підписував документи, що стали підставою для проведення обшуків у детективів антикорупційного органу;

- співробітник Управління СБУ у м. Києві та Київській області​​​​ — був  одним зі слідчих у справі Магамедрасулова та відповідає за напрям оперативно-службової діяльності у Києві та області;

- суддя Печерського районного суду Києва​​ Роман Новак — за вигаданими причинами відмовився розглядати клопотання захисту Магамедрасулова щодо зміни запобіжного заходу, коли той вже два місяці перебував у СІЗО;

- заступник голови Печерського районного суду Києва Олег Білоцерківець — задовольнив клопотання прокуратури і залишив у СІЗО Магамедрасулова;

- голова Печерського районного суду Києва Руслан Козлов — "гарант ручного правосуддя" у цьому суді, де видавали ухвали на обшуки у більшості детективів НАБУ.

Главу міжрегіонального управління детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова СБУ затримала 21 липня за підозрою у держзраді, його відправили під варту без права застави. В один день із Магамедрасуловим затримали іншого детектива Віктора Гусарова.

Затримання детективів передувало ініціативі депутатів щодо зменшення повноважень НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Відповідний закон, який підпорядковував їх генеральному прокурору, прийняли наступного ж дня, однак під тиском суспільства президент Зеленський був вимушений подати законопроєкт, що скасовувала цю ініціативу та відновив інституційну незалежність антикорупційних органів.

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• "Міндічгейт": оприлюднено список журналістів, за якими незаконно стежили [4]