Сьогодні Румунія обирає парламент. І є великі побоювання, що сюрпризи на кшталт несподіваної перемоги Келіна Джорджеску у першому турі президентських виборів можуть повторитися.

Про складне передвиборче очікування повідомляє румунська редакція Радіо Свобода [2].

Очікується, що ультраправі, часто проросійські політичні сили, які несподівано показали високі результати на президентських виборах, можуть досягти успіху й на парламентських виборах.

На виборах у двопалатний парламент зареєструвалися понад 10 тисяч кандидатів: 329 місць будуть розподілені в нижній палаті, а 136 — у Сенаті.

Згідно з опитуванням AtlasIntel, ультранаціоналістичний Альянс за єдність румунів (AUR) лідирує з підтримкою у 22,4%, випереджаючи правлячу Соціал-демократичну партію (PSD) із 21,4%. AUR дотримується антизахідної позиції, критикує членство Румунії в ЄС та НАТО, а також поширює ксенофобські і конспірологічні ідеї.

Аналітики попереджають, що перехід влади до проросійських лідерів може поставити під загрозу підтримку України у війні з Росією, адже Румунія під керівництвом Клауса Йоганніса була надійним союзником Києва.

Правоцентристський Союз порятунку Румунії (USR) отримав 17,5% підтримки. Єлена Ласконі, прозахідна кандидатка й колишня мерка невеликого міста від USR, вийшла у другий тур президентських виборів, який відбудеться 8 грудня. Її суперником стане ультраправий проросійський кандидат Калін Джорджеску.

Ліберальна партія (PNL), молодший партнер PSD у коаліції, здобула 13,4% голосів. Якщо жодна партія не отримає більшості, розпочнуться коаліційні переговори. Лідер партії, яка отримає найбільше голосів, найімовірніше висуне кандидатуру прем’єра.

Громадян турбує не лише політичний розкол між прихильниками ЄС та Росії, але й економічні труднощі та корупція. Румунська діаспора, голосування якої почалося 30 листопада, може зіграти вирішальну роль, хоча її політичні вподобання поки неясні. Значний вплив очікується у Молдові, де багато громадян мають і румунське громадянство.

Щоб пройти до парламенту, партії мають набрати щонайменше 5% голосів на національному рівні, а політичні союзи – від 8% до 10%, залежно від кількості учасників.

У першому турі президентських виборів 24 листопада незалежний кандидат Калін Джорджеску шокував усіх, набравши близько 23% голосів і випередивши фаворитів перегонів. Його кампанія, яка активно використовувала TikTok, викликала обурення через можливі порушення. Протестувальники у Бухаресті звинувачують Росію у втручанні у внутрішні справи Румунії.

Конституційний суд наказав провести перерахунок голосів після звинувачень у зловживанні соціальними мережами. Виборчі органи мають завершити цей процес до 2 грудня.

Президент Румунії, який обирається на п’ятирічний термін, має вагомі повноваження у сферах національної безпеки та зовнішньої політики, а також може блокувати призначення прем’єр-міністра та судових посадовців.

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Проросійська влада Грузії вирішила спробувати шлях Януковича й відмінила Євроінтеграцію - протестувальники в центрі Тбілісі будують барикади [4]