Російську силу перебільшували більше 100 років, а особливо це робили після успіхів її армії у битві з Вермахтом. Загалом, це єдина військова перемога Москви в сучасні часи. Але вона досі впливає на те, як світ дивиться на Росію, забезпечуючи їй лаври, на яких заснований її націоналізм і мілітаризм. А Україна вже сьомий тиждень поспіль руйнує цей міф.

Про це на сторінках The Telegraph пише професор історії Кембриджського університету Роберт Томбс, передає ZN.ua. [2]

Історик проводить історичні паралелі, вказуючи на те, що путінська росія не змогла нічого зробити з Україною протягом семи тижнів. В той час, як в 1940-х роках лише за 5 тижнів Німеччина змогла окупувати більшу частину Західної Європи, розбити Францію і змусити добре озброєну армію Великої Британії тікати.

Складалося враження, що німецька армія - найсильніша в Європі. Вважалося, що Німеччина мала технологічну й чисельну перевагу. Але це був міф.

Німецька армія відчайдушно імпровізувала через виправданне відчуття меншовартості: вони усвідомлювали, що Велика Британія й Франція переможуть у довготривалій війні. Німці вдавалися до методів, знайомих їм з 1918 року. Але чому ж тоді вони перемагали, а армія Росії зазнає невдачі? 

Заглиблюючись в історичний матеріал, історик констатує, що тодішньому тріумфальному захопленню Гітлером Європи сприяла її розділеність. А подекуди пасивне захоплення фашизмом як більш прийнятною альтернативою комунізму. «Сьогодні, мов тривожне відлуння 1930-х років, дуже схожі голоси правих і лівих радикалів звинувачують у початку війни Захід і навіть згадують Британську Імперію, щоб нібито довести, що західний світ нічим не кращий за владіміра путіна. Зараз, як і тоді, їхня мета - деморалізувати й розколоти громадську думку заради власних корисних мотивів. Досі такі голоси не мали успіху. І якщо порівнювали з катастрофічними 1930-ми роками, сучасні демократії консолідовані й рішучі», — пише Томбс.

Велика відмінність між Другою світовою війною і подіями зараз, на думку історика, - це патріотична рішучість народу України. Томбс визнає: як і багато інших спостерігачів він очікував, що українці здригнуться перед російською силою. І, зрештою, з’явиться певний уряд колаборантів, який буде виконувати волю диктатури Путіна. Але в реальності навіть цинічні росіяни не змогли створити маріонетковий режим.

«Звідки в українців така сміливість? Чи вдасться нам сьогодні зрівнятися з нею? Як багато, все ж таки, залежить від кількох особистостей, що було і в 1940-х? Якби Володимир Зеленський не відкрив в собі дух Черчілля або якби його вбили, чи був би опір таким же ефективним? Британія в 1940 році легко могла здатися. Прихильники задобрювання намагалися усунути Черчілля й просили Муссоліні допомогти укласти угоду з Гітлером», - пише історик.

Він також відмічає позитивну роль нинішніх керівників західних країн, зокрема Великобританії. «На відміну від Невіла Чемберлена в Мюнхені, де британські погрози змусили чехів відмовитися від самооборони, Борис Джонсон вчинив правильно, коли прислухався до свого міністра оборони Бена Уоллеса й почав передавати зброю Україні. Ця зброя допомогла знищити російську бронетехніку й захистити Гостомель. З цього почався провал «бліцкригу» Путіна. 

Російська армія... застрягла в умовах Першої світової війни. Чи повинно це когось дивувати? Про подвиги Червоної армії із захватом говорили комуністи на Заході. Переконання, що саме росіяни перемогли Гітлера, стало загально прийнятим. Але останні дослідження свідчать, що Східний фронт грав другорядну роль у німецьких воєнних зусиллях. Йому не надавали значних ресурсів. ВПС не прикривали наземний наступ, як у боях проти Британії й Америки після висадки в Нормандії. Червона армія перемогла смертельно ослабленого ворога, використовуючи як гарматне м’ясо велику кількість часто заляканих солдатів.

Їхня перемога була знеславлена масовими зґвалтування німецьких жінок, насильством проти цивільних і мародерством. Якимось чином це змогли виправдати злістю й відплатою за всі злочини нацистів у Східній Європі. Але як щодо сучасної України, де російські солдати скоюють такі ж злочини?

Танки Гітлера можна було б зупинити за допомогою більш консолідованої й вмілої оборони у 1940 році. Сам лідер нацистів боявся цього, тимчасово звільнивши генерала Хайнца Гудеріана за занадто швидке просування. Гітлер не пережив би поразку в дуже непопулярній війні. Але танки ніхто не зупинив. Тож Гітлер зміг майже п’ять років безкарно нищити Європу.

«Схоже, завдяки українцям світ не постраждає від розгулу Путіна. І якщо нам пощастить, інші потенційні агресори це запам’ятають», - пише історик.

«Аргумент» [3]

 В тему:

•  І усе-таки Путін програє. На власному полі [4]
• Великобританія передасть Україні для захисту від орків ще 6 тисяч ракет [5]
• Україна досягла стратегічного перелому у війні з рф – Президент (ВІДЕО) [6]