Мажоритарник із Дніпра від "Слуги народу" Максим Бужанський — єдиний серед нардепів Верховної Ради, хто голосував проти встановлення дати 8 травня Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.

 Про це повідомляє [2] Рух “Чесно”. 

Втім, рішення про визнання парламентом дати 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом ухвалили конституційною більшістю у 317 голосів.

Рух “Чесно” проаналізував, як фракції та депутатські групи голосували та хто із нардепів “випарувався” чи просто сидів із карткою у слоті.

Зазначається, що, коли розглядали питання деколонізації, прихильник радянського минулого Бужанський казав, що “нельзя… зривати радянську символіку із братських могил”. А зараз, очікувано для нього, написав російською мовою, що “голосовал красной”.

Скріншот допису Бужанського в його Telegram-каналі після голосування 29 травня

“Це не перше голосування за останній час, коли одіозний нардеп Бужанський зриває ухвалення законопроєкту. Раніше він на різних етапах намагався заблокувати розгляд надзвичайно важливого закону про деколонізацію географічних назв в Україні та очищення країни від наслідків російської імперської політики. Чому він досі залишається у фракції “Слуги народу” — це слушне питання, яке варто задати голові фракції Давиду Арахамії”, — наголосила лідерка Руху “Чесно” Віта Думанська. 

Скріншот допису Бужанського в його Telegram-каналі після голосування 29 травня

Наразі голова провладної фракції на це питання так і не відповів.

Також Рух “Чесно” проаналізував голосування парламенту з початку 2022 року до травня цього року і виявив, що проросійськи налаштовані нардепи системно не голосують у ключових питаннях, де є хоч якийсь інтерес країни-агресорки.

Примітно, що фігурант Реєстру держзрадників Нестор Шуфрич, який досі очолює Комітет з питань свободи слова, та шестеро нардепів ПЗЖМ за це питання також "не голосували". Та вже під час наступного голосування, щодо запровадження секторальних санкцій проти Ірану, ці нардепи голосували за (Сергій Льовочкін, Олександр Колтунович, Віталій Борт, Сергій Ларін та Сергій Дунаєв). 

“У свою чергу один із лідерів забороненої проросійської партії ОПЗЖ Юрій Бойко, який навіть після повномасштабного вторгнення Росії в Україну включався в ефір до головного пропагандиста кремля владіміра соловйова, але досі має звання Героя України, в опублікованому російськомовному відео каже, що їхня позиція: “свято має бути, день перемоги над нацизмом святкуватимемо, але вже окремо від РФ”, – зазначається в матеріалі.

Так само була у слоті картка Олександра Дубінського, але він голосування проігнорував, а у наступному вже брав участь і голосував “за”.

“Ми неодноразово писали про нардепів, які імітують свою присутність або ж “випаровуються” під час голосувань. Картка у слоті, але парламентарі не голосують. Все заради того, аби не брати на себе відповідальність за ухвалене рішення. Саме через таких політиків ледь не зірвався розгляд питання про деколонізацію топонімічних назв. Десятки депутатів імітують свою присутність у залі, і це при тому, що за місяць під куполом Верховної Ради лише кілька робочих днів”, — резюмує Думанська.

Нагадаємо, 8 травня 2023 року Володимир Зеленський підписав указ, згідно з яким 9 травня в Україні відзначають День Європи, і вніс до ВРУ законопроєкт про встановлення 8 травня – Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні як вихідного дня замість Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня.

Вшановувати в Україні завершення Другої світової війни у Європі 8 травня почали громадські органазації на початку 2000-х.

2014 року цей формат на урядовому рівні підтримав Український інститут національної пам’яті та Міністерство культури.

У 2015 році спершу Указом Президента, а потім законами про декомунізацію запровадили 8 травня як День пам’яті і примирення, святковий, але не вихідний день, залишивши 9 травня Днем перемоги над нацизмом, адже суспільна думка тоді не була готова відмовитися від звиклої дати.

У 2022 році нардеп Володимир В’ятрович вніс законопроєкт про скасування 9 травня, встановлення 8 травня Днем пам’яті й перемоги над нацизмом у Другій світовій війні і пропонував 9 травня відзначати День Європи разом з Європейським Союзом. Парламент проголосував відповідну новелу через рік, коли аналогічний законопроєкт вніс Президент.

Бужанський і раніше займав відверто проросійські позиції. Рух "Чесно" нещодавно писав про надзвичайно важливе голосування Верховної Ради закону про деколонізацію географічних назв в Україні, під час якого частина нардепів “випарувалась” і не голосувала. Через брак депутатів у залі проросійський “Слуга народу” Максим Бужанський мало не зірвав голосування за дуже важливу правку.

Вгорі: вороги українського народу Олександр Дубінський (ліворуч) і Максим Бужанський

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Депутати саботажники: хто в Верховній Раді працює найменше під час воєнного стану? [4]
• Слуги Москви зі "Слуги народу" хочуть скасувати штрафи за порушення закону про мову [5]
• Кожен п'ятий "слуга" став фігурантом гучного скандалу за 2 роки роботи Ради,- КВУ. Список скандалістів [6]